«Святослав онлайн»: "Краще б Суркіса запам`ятали як хорошого власника, а не як поганого керівника" (друга частина)

Динамо Київ 10 Жовтня, 20:53 2053
«Святослав онлайн»: Краще б Суркіса запам`ятали як хорошого власника, а не як поганого керівника (друга частина) | 19-27
Сайт "1927.kiev.ua" з дозволу редакції журналу "Святослав онлайн" починає публікацію деяких матеріалів, які на нашу думку та на думку журналу можуть бути цікаві широкому колу читачів.

Сайт "1927.kiev.ua" з дозволу редакції журналу "Святослав онлайн" починає публікацію деяких матеріалів, які на нашу думку та на думку журналу можуть бути цікаві широкому колу читачів. Нагадаємо, якщо ви хочете прочитати журнал повністю, ви повинні купити абонемент на ультрас трибуну фанатів київського "Динамо".

Декілька останніх наших акцій поряд з підписом "Ультрас Динамо" стояв ще один підпис: ГО «Друзі Динамо". У багатьох виникає логічне питання - що ж це за організація, які у неї цілі? Тому редакція журналу "Святослав онлайн" вирішила поспілкуватися з представниками об’єднання, щоб трішки прояснити ситуацію. Розмова вийшла досить цікавою.

Продовження інтерв`ю, першу частину можна прочитати  тут .

- У червні була зустріч І.М. Суркіса з ультрас, на якій також обговорювались питання менеджменту клубу. Ви в курсі тієї розмови?

І.:  Нас там не було. Ми знаємо про цю зустріч, більше того, маємо повну інформацію про ту розмову. Ми чітко розуміємо, як вийти з цієї ситуації. Як і 87% людей в Києві розуміють, що допоки влада в цій країні не зміниться, «Динамо» чемпіоном не стане. З усіх мінусів цієї ситуації є один плюс – час. За той час, поки зміниться влада, треба встигнути виростити цілу плеяду молодих гравців з «палаючими» очима, «голодних» до гри футболістів. Хоча, якщо порахувати, що це два роки, то це не той час, за який можна відновити футбольну інфраструктуру, яка буде давати ті самі покоління хороших футболістів, які колись у нас були. Ламалось це десятиріччями, і грошей на це потрібно стільки, скільки зараз витрачається на купівлю легіонерів. Без мережі футбольних шкіл, через які будуть проходити і відсіюватись тисячі малих, не буде ніяких нових «Ярмоленків», «Шевченків» і т.д. Зараз цієї системи нема. Через одну маленьку ниточку, яка тягнеться від головної команди до школи на «Нивках», проходить надто мало людей, щоб вийшов конвеєр зірок, який колись був в Україні.

- Але розмова була, чіткі плани були окреслені, однак за три місяці нічого не було зроблено. Тобто Ігор Михайлович розуміє, що від нього хочуть, але нічого не робить?

П.:  Ігор Михайлович розглядає український вектор виключно як індульгенцію результатів команди. Тоді він зможе всім казати, що будує нову команду, і за цей час, поки команда будується, ніхто не зможе йому дорікнути за результат, адже він погодився з нами. Крім того, він це розглядає ще й як засіб економії грошей, тобто не треба буде купувати дорогих зірок і т.д. Але він не розуміє, що на побудову цієї системи підготовки потрібні не менші гроші, і ще більше розуму. Умовно кажучи, перетворити «Динамо» на «Аякс» з його системою підготовки дітей не простіше, ніж поїхати домовитись з якимось Беландою чи Тремулінасом.

- По суті, ми зараз ставимо питання ребром, що нам головне результат. Але хіба це насправді так? Візьмемо, наприклад, дрезденське «Динамо». Вони грають в другій лізі, десь на останніх місцях, але при цьому у них віддані вболівальники, збирають кожен матч цілий стадіон, і всі задоволені. Грубо кажучи, ми так само можемо працювати з вболівальниками, якщо у нас немає можливості грати на високому  рівні.

П.:  Коли ми говоримо про український вектор, кажемо якраз про те, що має принести результат. Це не взаємовиключні поняття. В нашій ситуації, коли до нас ніколи в житті не приїдуть Мессі чи Роналду, побудувати конкурентоспроможну команду можна тільки за рахунок того, що у нас буде дисциплінована,  вмотивована, тактично грамотна команда. А така команда неможлива з легіонерів другого ґатунку, які приїжджають сюди без мотивації. Динамо має не купувати когось там, підтримуючи мільйонами бельгійський або французький футбольний клуб, а лишати ці гроші в Україні, змушувати їх працювати тут, щоб тут виростали люди і їхали грати туди. Ми країна третього світу, треба реально дивитись на речі, такого прибутку на душу населення як у нас, в Європі ніде нема, хіба що в Молдові менший. Ми купуємо футболістів, хоча це – єдине, що ми можемо зараз нормально продавати, якщо у нас буде нормальна система, яка буде працювати на підготовку. «Шахтар» вже працює в цьому напрямку. Потихеньку відкривають свої філіали. А те, що ми накупили легіонерів, на 4-5 років їх підписали, - це і є той зазор, що після них хотілося б вже підготувати наш молодняк. Але будемо відверті, зараз такий напрям не обрано, зараз напрям – миттєвий результат, якого немає. Повторю, що ідея українського вектору для нас не самоціль. Ми розуміємо, що для такого клубу, як «Динамо», результат – це теж одна з головних складових традицій клубу. «Перемога в кожному матчі».(с) В.В.Лобановський. Це наша мета.

І.:  Ми не можемо досягти цього «іншим шляхом». Скільки вже цим «іншим шляхом» ми йдемо при Суркісі. Не виходить. Так, якби ще був адекватний тренер, можливо, було б трохи краще. Але все одно є певна планка, яка впирається в матеріал, а з того матеріалу, який купується сюди та приїжджає звідти, ми супердисципліновану, супермотивовану та з відмінною фізичною готовністю команду, яка переб’є клас та плюси всіх грандів світового футболу, не побудуємо.

П.:  Хороший приклад є донецький «Шахтар». Минулого року вони зробили розпродаж, бо чітко було видно, що більшого ніж те, чого досяг Луческу з тими гравцями, які у нього були, досягти не зможуть. Тому на вершині вони красиво розпродали своїх лідерів, нормально на цьому заробили, і зараз будують нову команду. І навіть вони розуміють, що виходячи на поріг топ-рівня, вони все одно лишатимуться на цьому порозі. Ніколи «Шахтар» не виграє Лігу Чемпіонів, не вийде навіть у півфінал. Ми йдемо їхнім шляхом, тільки з відставанням на десять років та без кваліфікованого менеджменту Палкіна.

- Які ви робите кроки в плані роботи з вболівальниками?

П.:  Ми і є самі вболівальники. Зараз знаходимо наші нагальні проблеми або актуальні теми і намагаємось їх якось вирішити. Є проблема з метрополітеном, думаємо що зробити для того, щоб не закривали вихід з найближчих станцій перед матчем. Принаймні, дізнаємось офіційну позицію керівництва метрополітену з цього приводу. Чи не можна увімкнути три ескалатори на вихід перед матчем, бо всерівно на платформу потяги прибувають з певним інтервалом, не буває такого, що платформа забита повністю і з неї не можна вивести трьома ескалаторами людей. Принаймні, спробуємо запитати, з чим це пов’язано, і чи не можна це вирішити.

- Зараз ми бачимо, що клуб в плані роботи з уболівальниками нічого не робить. Ультрас самі по - собі…

І.:  Клуб на це не виділяє кошти, ані копійки. Це не означає, що якийсь з менеджерів не проводить роботу. Просто немає бюджету. Більше того, може це й на краще, бо, як ми бачимо, коли вони щось намагаються зробити для вболівальників (достатньо подивитись на ці фотографії, якими «прикрасили» стадіон «Олімпійський»),  просто слів не вистачає. А дизайн абонементів… Чого б не торкнулись руки менеджменту клубу київського «Динамо», все перетворюється на лайно.

- Більшість читачів цього журналу не знають проблем з дизайном абонементів, бо всі заходять по абонементам для ультрас.

І.:  Так, в абонементів ультрас дизайн хороший. Слава богу, що не знають.

- Зараз з виїздами у вболівальників все більше і більше проблем. Вводяться якісь незрозумілі списки. Цьогорічні Донецьк, Харків… Потрібно подавати заявку на всі банери. Ми йдемо шляхом Англії. ФАРЄ, щимить саме Україну… Чим це все закінчиться,на вашу думку?

І.:  На мою думку, все йде виключно в переддень 2015 року. Ультрас-сектори по всій Україні – це останні острівці, які влада не контролює. Більше того, ці острівці можуть ляпнути щось таке, за що потім президента клубу викликають на килим до президента Укрїни і запитають, за що саме йому та його землякам сказали «дякую». Тому, як я бачу, мета одна – закручування гайок, внаслідок чого буде відповідь, на кшталт відповіді в Криму (Севастополь). Мета – повернення міліції назад на сектори, щоб контролювати ультрас. Це єдине, для чого все це робиться. Спеціально напружують ситуацію, підвищують градус, потім буде якийсь вибух, і як результат – це буде чудова тема. До речі, хочу звернути увагу, що праві теми, які виникають на стадіонах, – це чудове підґрунтя для влади. У нас у країні ж нема фашизму. І от навіть націоналізм  вони спробують використати як фашизм для того, щоб якось обґрунтувати свої антифашистські марші. Якщо я можу дати пораду, то в найближчий час всі, хто ходить на ультрас-сектори мають розуміти до чого це може призвести.

- А яким боком тут ФІФА, УЄФА, ФАРЄ? По суті, з їхнього боку зараз теж гайки закручують. Дискваліфікація «Динамо» була зовсім неадекватною.

І.:  ФІФА банить за расизм. Для мене чітко зрозуміло, якщо крачать «суддя тридварас», за це стадіон не дискваліфікують, але якщо на комусь знайшли кельтський хрест, це – одразу бан. Для мене очевидно, що це все відбувається виключно через гроші. УЄФА, ФІФА, всі вони отримують відсотки з трансферів. Якщо, наприклад, в Житомирі будуть праворадикально налаштовані фанати, які не прийматимуть приїжджих гравців, то УЄФА просто не зможе жити на цих грошах. Тому для УЄФА та ФІФА расизм (а наскільки я знаю, це навіть більше не расизм, а просто хлопці з віражів хочуть, щоб в команді грали НАШІ хлопці), може бути величезним привітом, який б’є їх по кишені, саме тому у них така нервова реакція на ці символи.

- Але ж доходить до маразму. Поляків, по суті, штрафують за стікера з кельтами. Це взагалі нонсенс.

І.:  Так. Що тут можна сказати. Це дуже великі гроші. Вони ні перед чим не зупиняться. Це треба розуміти нашим хлопцям, бо ми потрапили в такі подвійні лещата.

- Розкажіть свої плани на найближче майбутнє.

І.:  Наша основна задача – пояснити, що немає іншого шляху, окрім побудови своєї команди з тих людей, з якими б Олег Володимирович міг би спокійно спілкуватись без перекладача. Як він каже в останньому інтерв’ю «ну я з ними спілкувався, але не знаю як їм там переклав перекладач». Тренер – це в першу чергу психолог. Тактик – це вже потім. Але якщо тренер не знає тієї мови, якою думає Аруна, то як вона може його мотивувати – мені не зрозуміло. Мотивувати через перекладача – це фантастика. Результат ми бачимо.

 

- Ви робите якісь кроки, але все одно все залежить від того, чи погодиться президент. А якщо раптом не погодиться?

П.:  Тоді й будемо вирішувати, яким чином діяти. Принаймні, президент знатиме нашу точку зору. І якщо її розділятиме все більше і більше людей, то я думаю, що врешті-решт це матиме якусь дію. Все починається з того, що хтось починає висловлювати свою незгоду, до нього приєднується все більше людей, а у що це може перерости – покаже лише час.

- Чи не думали ви працювати з футболістами? Якщо їм постійно капати на мізки, то щось у них з часом відкладається.

І.:  Ми спілкувались з футболістами, і там чітко видно, що адекватним людям (Гусєв наприклад), таким і капати не треба. Ця людина все розуміє. Він відклав свої справи і заради набору в дитячу школу приїхав , приділив нам час. А якщо пан Хачеріді сьогодні знову демонстративно ігнорує подяку глядачам, не важливо навіть, ультрас-секторам чи звичайним, по закінченню матчу він одразу йде в роздягальню, то йому хоч клин на голові теши, таких людей не виправити.

- А скільки реально адекватних гравців зараз в Динамо є?

І.:  Гусєв, Шовковський, Сілва, Вукоєвич, Безус.

- Цілком можна «капати на мізки» Ковалю, який ще нічого не розуміє.

П.:  Коваль до речі ще… Ми не можемо говорити конкретно по персонам. Вони всі зараз заручники ситуації. За великим рахунком, результат, який не приходить, в останню чергу від них залежить. Вбивається Гусєв, Вукоєвич на полі. Але що вони можуть зробити, якщо навіть маючи у складі мільйонерів, яких купили в останнє трансферне вікно, команда не може обіграти ту саму Волинь. Чи от такі великі проблеми з Карпатами. Це не проблема персонально гравців, це проблема тренера.

- Може бути ситуація, що гравці просто зливають тренера?

П.:  Може бути і таке, але на даний момент, мені здається, це не так, бо очевидно, що просто у нас команда під керівництвом Олега Володимировича деградує, точніше, нічому новому не навчилась за той час. Робота з командою, ніби, йде, має щось налагоджуватись, проглядатись, а проглядається лише постійна ротація складу. Каша на полі, а це значить, що така сама каша у голові  людини, яка відповідає за це. Блохін показує ті ж самі результати, які він показував у всіх клубах, які він тренував. Збірну лишимо за дужками, бо це інша специфіка. У всіх клубах, які тренував Блохін, були подібні результати. Але питання по сьогоднішньому результату – не до нього. Він робить все, що може. Питання до тієї людини, яка його призначила.