Головний тренер луганської «Зорі» Юрій Вернидуб оцінив матч-відповідь 1/4 фіналу Кубку України проти «Динамо» (0:2) та розповів про плани команди на найближче майбутнє.
- Юрію Миколайовичу, очікувалося, що «Зоря» сьогодні буде грати в атакуючий футбол, оскільки вам потрібно було вигравати. Ви вирішили відмовитися від цієї тактики або просто не вийшло її реалізувати?
- Я прекрасно розумів, що з «Динамо» і «Шахтарем» таким командам, як ми, складно грати в атакуючий футбол. Ні в якій мірі не хочу образити гідність своїх футболістів. У нас прекрасні хлопці, але поки складно грати з такими командами на зустрічних курсах. Рівні виконавської майстерності гравців «Динамо» та «Зорі» відрізняються. Ми намагалися, особливо в другому таймі. З приводу першого тайму теж не можу сказати, що ми відмовилися від атакуючої тактики. До пропущеного м'яча ми, я вважаю, непогано оборонялися. При цьому у нас були моменти, забий - і, може, все розгорнулося б у іншу сторону. Тоді нам було б легше грати - кияни все одно не стали б грати від оборони, їм захотілося б зрівняти шанси. А ми б отримали можливість зіграти в своїй улюбленій манері - із швидким переходом з оборони в атаку. Це ми любимо і це у нас виходить. Слава богу, у нас в розпорядженні є футболісти, які володіють непоганою швидкістю. Але зараз ми маємо, що маємо. Нічого страшного. Треба йти далі, забувати цю гру і готуватися до матчу 12 квітня.
- Чому сьогодні не вийшов Будківський? У нього пошкодження чи ви дали йому відпочити? За його відсутності вам довелося грати з шістьма півзахисниками і одним Хомченовський попереду.
- У нас всього лише один яскраво виражений нападник - Будківський. Я не став ризикувати його здоров'ям, у нього була мікротравма після гри з «Волинню». Краще дати день паузи і зберегти на матч з «Динамо» в неділю. Коли Будківський на полі, у нас змінюється тактика, ми більше користуємося іншими варіантами. Думаю, що в неділю, коли він повернеться, буде інша гра.
- Виходить, сьогодні був кастинг: Хомченовський на позиції центрфорварда в першому таймі, Караваєв - у другому. Чи можна сказати, що підібрана запасна схема у відсутність Будківского?
- Я по-білому заздрю Сергію Реброву, який має у своїй команді таких трьох нападників, як Мбокані, Кравець і Теодорчик. Мені теж хотілося б мати таких нападників, але ми маємо на даний момент те, що маємо. Раніше у нас теж були непогані форварди - Болі, Данило. Зараз є Пилип Будківський. Вважаю, що він своєю роботою заслуговує виклики у національну збірну. Він виконує серйозний обсяг роботи. Десь йому може не вистачати технічних якостей, але він ще молодий, це прийде. Караваєв, Хомченовський, Тотовицький - це все атакуючі футболісти. Коли я ставлю їх в склад, то відразу кажу, що можу назвати по позиціях як завгодно - центрфорвард, правий чи лівий нападник. Але вони повинні під час гри змінювати позиції, це обов'язково. Думаю, що у нас непогано виходило. Хоча, звичайно, вони - не нападники, і можуть приймати неправильні рішення в заключній фазі атак. Той же Тотовицький міг двічі забивати. Коли у нього в штрафний під правою ногою м'яч - навіщо ще віддавати передачу? Варто було пробити. Якщо не забив - попиту немає. Видно, що вони поки приймають неправильні рішення. Але це молодість, майстерність прийде, головне - працювати на цим.
- Сьогодні в «Динамо» вийшов дебютант Богдан Михайличенко. Як би оцінили його перший матч?
- Це право головного тренера «Динамо» - Сергія Реброва. Я можу сказати, що хлопець не загубився. Дуже велика заслуга Сергія Реброва в тому, що зараз в «Динамо» з'являється багато обдарованих молодих українців. Буяльського рік тому ніхто не знав, але зараз він дуже добре себе проявляє. Крім Буяльського, це і Сидорчук, Чумак, Бурда. У «Динамо» достатньо хороший підбір молодих хлопців, а Ребров не боїться давати їм шанс. Вони намагаються скористатися цим шансом і віддячити тренеру. У плані боротьби і бажання їм не відмовиш. А на помарки Ребров їм вкаже і усуне.
- «Зоря» бореться за високі місця. Які у команди плани на наступний сезон? Де «Зоря» гратиме?
- Плани одні - зберегти команду. На жаль, ми зараз як цигани - граємо то там, то тут. На даний момент ми знаходимося в Запоріжжі, умови там дозволять вести підготовку до ігор. Прекрасний стадіон «Славутич Арена» ми ділимо із запорізьким «Металургом». Планів на інші міста поки немає, сподіваємося там залишитися, якщо все буде нормально. Коли читаєш в інтернеті, що дев'ять клубів можуть не атестувати, а хтось іде в ФФУ розповідати, як грати чемпіонат... Напевно, я ще не маю права робити такі речі. Тому ми будемо намагатися далі грати і добиватися високих результатів для нашої команди, щоб утримати планку. А далі - час покаже. Проблем багато, у нас в країні йде війна. Чим швидше настане мир і все це закінчиться, тим краще. Думаю, ми будемо в нашій неньці-Україні, це наша улюблена країна. Ця країна мені дала все: я тут народився, вчився, був футболістом і став тренером. Тому я ніколи в житті не зможу зрадити свою країну. Якщо треба буде, завжди готовий іти і захищати її. Повірте, це не просто слова.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
