Луганськ - це Україна

Динамо Київ 10 Квітня, 09:45 2493
Луганськ - це Україна        | 19-27
Кубок України. 1/4 фіналу. Аналіз матчу «Динамо» - «Зоря»

Роман Сиволап

Кубкова зустріч «Динамо» з луганською «Зорею» пройшла за очікуваним сценарієм. Для обох команд матч носив підготовчий характер - для луганчан підготовка до недільного двобою з «Динамо» в першості України, для киян до квітневого відрізку вирішальних матчів у Лізі Європи та чемпіонаті України. В той же час, гра подарувала прихильникам футболу достатньо цікавих подій.

Ротація. Сергій Ребров дав відпочити лідеру команди Андрію Ярмоленко та фланговим захисникам Данило Сілві та Антунешу, Юрій Вернидуб - основному форварду Пилипу Будківському та атакуючому півзахиснику Джабі Ліпартії.

Кадровий потенціал «Динамо» значно вищий ніж у луганчан, зміна групи гравців для киян не проблема. Тренерському штабу «Зорі» складніше. Крім того, гравці луганського клубу не звикли проводити по два матчі на тижні. Вернидуб не став жертвувати кубковою зустріччю заради недільного матчу чемпіонату. На полі з'явилися практично всі основні виконавці. Молоді талановиті Малиновський, Малишєв, Хомченовський, Караваєв отримали можливість перевірити свої здібності в двох-матчевому двобої з лідером українського футболу.

Тренерський штаб «Динамо» підготував для уболівальників клубу сюрприз - у головній команді дебютував Богдан Михайличенко, який лише два тижні тому відзначив своє вісімнадцятиріччя. Всі інші зміни у складі порівняно з попереднім матчем були очікувані. Ребров з повагою віднісся до суперників: не став берегти Хачеріді, Сидорчука та Теодорчика, яких випустив у стартовому складі.

Тактичні схеми та план на гру. Кияни діяли за традиційною схемою 4-1-4-1. Лише Ленс був переведений на правий фланг у зв'язку з дебютом лівофлангового Михайличенка. Протягом зустрічі вінгери «Динамо» кілька разів мінялися флангами.

Головний тренер «Зорі» дозволив собі поекспериментувати: без Будківського «Зоря» грала з «фальшивою дев'яткою» - з Хомченовським у ролі центрфорварда. У другому таймі Дмитра поміняв у цій ролі ще один номінальний вінгер Караваєв.

Не можна сказати, що такі зміни принесли луганчанам серйозні дивіденди. Але, в плані урізноманітнення командної гри та особистого досвіду боротьби Хомченовського та Караваєва з «монстрами» Хачеріді та Драговичем, експеримент був корисним.

Луганчани сподівалися забити швидкий перший м'яч та повернути інтригу в двобій. Вони почали активно пресингувати киян на чужій половині поля. Не можна сказати, що динамівці без проблем долали цей пресинг, але грубих помилок не допустили.

Найактуальніше завдання для киян зрівняти рівень готовності гравців, що працювали за різними програмами в збірних та клубі або відновилися від травм. Для динамівців в цій зустрічі було головне не виграти з розгромним рахунком, а сприяти тому, щоб Ленс, Беланда та компанія відчули ритм гри.

Найуніверсальніший дебютант. Тренерський штаб «Динамо» продовжує додержуватися стратегічної лінії щодо залучення власних вихованців до ігор основного складу. Юному Богдану Михайличенко в день свого дебюту довелося пограти на трьох позиціях: лівого та правого вінгера, лівого захисника. Це справді унікальний факт, який претендує на звання найуніверсальнішого дебюту року.

Звісно дії Богдана не були безпомилковими, але сподобалися сміливість, прагнення брати гру на себе, націленість на ворота. Приємно, що партнери підтримують юного вихованця академії. Зокрема, Джермейн Ленс дружньо підбадьорював Михайличенка після його підключень до атаки. Це говорить про позитивну атмосферу в колективі. Зараз клубний механізм «Динамо» працює в режимі творення, що не може не тішити прихильників клубу.

Для стабільної гри в основному складі Богдану Михайличенко необхідно ще багато працювати. Ребров своєчасно дав юному футболісту перший шанс. Ця подія здатна зробити вибух у кар'єрі юнака. Психологія дуже важлива річ для становлення юних гравців. У останні роки тренери команд Прем'єр-ліги давали мало шансів талановитій молоді. В гонитві за миттєвим результатом наставники команд забували про майбутнє. Особливо, це стосувалося лідерів українського футболу. Зараз ситуація міняється. Приємно, що саме кияни є лідерами в цьому напрямку. Тренери «Динамо» мають під рукою більше 20 виконавців високого рівня, але не гребують надавати шанс юним гравцям дублю.

Погляд у майбутнє. Така політика матиме стратегічне значення для київського клубу. Найталановитіші юні футболісти та їх батьки, які власними очима бачать відношення в «Динамо» до молоді, будуть робити вибір для продовження на кар'єри на користь Києва, а не Донецька. Справа не тільки у війні. За чотири останні роки в основному складі «Шахтаря» дебютував лише один вихованець академії. В кубковому матчі з дублюючим складом «Металіста» дебютував другий - воротар Богдан Сарнавський. Але не полінуйтеся знайдіть склад «Шахтаря» в цьому матчі. Чотири українці, дев'ять бразильців та Даріо Срна. Це говорить про те, що Мірча Луческу принципово не буде працювати з українською молоддю. Багатомільйонні вкладення в академію власника клубу не принесли очікуваного результату. Навіть вихід юних футболістів «Шахтаря» до фіналу Ліги чемпіонів не змусив Містера звернути на них увагу.

На український футбол очікують великі зміни: часи бездонного фінансування залишаються позаду. Клуби будуть змушенні виховувати власний продукт. Приємно, що поки кияни попереду на крок від свого головного конкурента. До речі, Рауль Ріанчо до «Рубіна» займався саме вивченням питань підготовки юних футболістів.

Луганськ - це Україна. На лаві запасних Юрій Вернидуб справляє враження типового українського суворого тренера, такий собі, лайт-варіант Кварцяного. Але на післяматчевій конференції ми побачили сучасного тренера-інтелектуала, що не живе стереотипами, а шукає нові можливості для розвитку команди.

Крім того, Юрій Миколайович завоював серця присутніх журналістів та мільйонів українців такими словами: «Проблем багато, у нас в країні йде війна. Чим швидше настане мир і все це закінчиться, тим краще. Думаю, ми будемо в нашій неньці-Україні, це наша улюблена країна. Ця країна мені дала все: я тут народився, вчився, був футболістом і став тренером. Тому я ніколи в житті не зможу зрадити свою країну. Якщо треба буде, завжди готовий іти і захищати її. Повірте, це не просто слова».

Думаю, ви розумієте, що позиція власників, багатьох уболівальників луганського клубу є не такою однозначною. Недаремно офіційний сайт клубу наводить інтерв'ю з головним тренером без двох останніх речень. Тим цінніші щирі слова українського патріота Юрія Вернидуба.

Висновки. Обидві команди отримали від матчу практично все що бажали. Кияни: перемогу, дебют Михайличенка та ігрову практику для Ленса, Беланди, Теодорчика та інших. Луганчани: можливість поекспериментувати на фоні «Динамо» Київ. Недільний матч буде іншою історією. Кияни та луганчани будуть діяти на максимумі можливостей. Очікується футбол більш високого рівня. В неділю ми побачимо чи вдасться Юрію Вернидубу правильно розрахувати свої можливості, а Сергію Реброву зуміти сконцентрувати увагу гравців на черговому матчі чемпіонату, забувши про майбутній двобій з «Фіорентиною».