Головний тренер «Іллічівця» Микола Павлов після двох відчутних поразок не відмовився від спілкування і дав інтерв’ю прес-службі ПЛ.
– Миколо Петровичу, у двох останніх турах «Іллічівець» програв з, прямо скажемо, неприємними рахунками. Чи готові були до такого?
– Звичайно, готовий. Я навіть на установці говорив, що можемо досягнути позитивного підсумку за двох обставин: або якщо станеться диво, або якщо нас недооцінять. Враховуючи, що «Динамо» рветься за стільки років до першого чемпіонства, а «Шахтар» відстає і не хоче з цим миритись, я хотів перевірити на таких мотивованих суперниках, як готова наша команда.
– Як переживаєте поразки? І як поводять у зв’язку із цим футболісти?
– Я давно не турбуюсь за чисто спортивний бік медалі. Адже у тих умовах, в яких ми знаходимось, не таких, як для інших, для мене найголовніше, щоб хлопці зростали, а результат прийде. Реакція футболістів напряму залежить від ставлення керівництва. Якщо воно розуміє, що відбувається, то й поразки можуть приносити користь. Не відкрию Америки, якщо скажу, що програші вчать краще, ніж перемоги. Навіть гранди, якщо помиляються, подивіться, як вони грають після цього. «Шахтар» після «Баварії», «Динамо» після нічиєї з «Олімпіком» у першому колі… І результат потім інший, і гра. Тож і ми зробили певні висновки. Якби не було викладок про техніко-тактичні дії, було б зовсім сумно. А так ми побачили, що команда рухається, завдання виконуються, кількість браку зменшується – значить, відбувається зростання.
– У світлі гри наступного туру, як би співвіднесли потенціали сьогоднішніх «Іллічівця» та «Говерли»?
– Мабуть, про це краще розмірковувати після гри. Але дивіться: попередній тур «Говерла» грала на два дні раніше за нас, а це для нашої команди багато. Ми не маємо нагоди, як той же «Шахтар», а, мабуть, і «Говерла», проводити ротацію. Наприклад, ми виїхали до Ужгорода у середу о 6-й ранку, а приїхали лише за кілька годин до початку гри молодіжних команд. Мені здається, що за підбором футболістів та кваліфікації тренерського штабу, ужгородці мають знаходитись у десятці. А якби їм платили вчасно, а не знущались над такими футболістами, як Максим Шацьких, то могли б претендувати і на місце в європейських кубках. Правильно сказав Максим і ті, хто бояться говорити це на камеру, що, перш за все, потрібно поважати себе – тоді боргів перед футболістами не виникатиме.
– Нещодавно ви сказали, що як би ситуація не склалась, не мають права позбавити «Іллічівець» місця у Прем’єр-лізі. Ваша позиція не змінилась?
– Якщо б на засідання, коли прийматимуться такі рішення, запросили мене, а не керівників мого клубу, то я переконав би людей, що команду потрібно залишити. Але я почув, що на нещодавньому зібранні клубів ПЛ, не було тільки представника «Іллічівця». Тож можете собі уявити, хто у нас у клубі відповідає за футбол. Потрібно ж комусь об’єктивно розповісти, чому ми опинились у такому становищі, як ми живемо. Володимир Семенович Бойко нам вчасно платить зарплатню. Тож всі зусилля у керівництві йдуть від однієї людини. Інші рахують, вирішують якісь питання, проте футбол не розвивають.
– У побутовому плані зміни останнім часом відбуваються?
– Ні, з харчуванням, з проживанням, з тренуваннями все гаразд. Люди, які працюють на нашій базі, добре знають свої обв’язки і виконують їх професійно. А мені є з чим порівнювати. Інша справа – наш нинішній стадіон. Як відомо, ми попросили перенести гру з «Шахарем» до Києва, аби мені не було соромно перед колегами. Зокрема, перед Юрієм Вернидубом, який сказав, що на такому полі, яким тоді був «Метеор», грати неможливо. Цей час витратили на приведення нашими спеціалістами газону у належний стан, щоб на стадіоні прибрали… І тепер під дощем у кубковому матчі «Дніпра» та «Чорноморця» поле знову було зіпсоване. Тож можна судити про наше керівництво, яке витрачало гроші, але не додумалось укласти угоду, щоб за цей час там ніхто не грав. Думаємо, як виправити ситуацію, де грати нашим вихованцям, у тому числі, і з дитячої школи. Чотири вікові категорії з вини начальства залишили у нинішньому сезоні без футболу. Ось це мене турбує. На жаль, Володимир Семенович хворіє, і у нього руки не доходять покарати винних.
– Як далеко заглядаєте у майбутнє «Іллічівця»?
– Думаю про те, зо 31 травня у моїх помічників, 90% гравців завершуються контракти. Їх потрібно продовжувати на той термін, який хоче головний тренер, тому що у мене контракт чинний ще на два роки. Пережиті труднощі протягом півтора років варті того, щоб ми усі разом продовжували працювати. Далі 31 травня можемо заглядати і навіть бачити хороші перспективи, якщо ми зробимо те, про що я сказав.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
