Київське «Динамо», вперше у плей-офф Ліги Європи 2014/15, зіграло стартовий поєдинок протистояння вдома.
Що залишиться після матчу?
1. Серце суперечитиме розуму
Усім зрозуміло, що «Фіорентина» провела поєдинок краще. Вона виграла центр поля, була краще підготовлена фізично, гостріше атакувала, надто – до перерви, а італійський тренер краще спрацював на замінах, ніж Ребров. Але коли ти пропускаєш гол на 92-й хвилині, то вмить забуваєш про те, що перемогу не заслужив, у першому таймі у твої ворота могли ставити пенальті (була таки рука в Хачеріді, була), а самому забити просто поталанило. Серце не хоче миритися з нічиєю, розум говорить – прийми її. Це справедливо. Так само як справедливим був лондонський гол Реброва «Арсеналу» 98-го.
2. Ребров потрапив у пастку зі складом
Усім відомо, а Реброву з Ріанчо і поготів: «Фіорентина» - італійська команда тільки географічно. За стилем – це «Іспанія». А відтак її «козир» - гра в середині поля. Щоб її нейтралізувати, є очевидні два засоби. Ти сам забираєш м'яч і змушуєш Борху Валеро та Матіасу Фернандесу допомагати Баделю у відборі. Але для цього потрібні оптимальні Беланда та Велозу. Їх немає. Або ти граєш на стримування, але Буяльський та Сидорчук не готові це робити, одного Рибалки замало – у такі моменти навіть жалкуєш за Вукоєвичем і світлої пам'яті Гусіним.
Тому в Реброва не було апріори єдино правильного вибору гравців на матч. Відтак середину поля програли. «Фіорентина» швидко перепасовувалася, стреміла в атаку, а Салах робив усе, що хотів з Антунешем.
3. Гусєв так і залишився на лаві запасних
А от це незрозуміло. Ясно, що клас (читай - швидкість) Ленса – вищий, тому попри добротну форму Олега, голландець вийшов у стартовому складі. Але у другому таймі Джермейн уже ледве дихав. А Ребров випускає на поле молодого Чумака. Гаразд, потребував заміни ще Буяльський? Але невже Гусєв, з його то досвідом, не міг зіграти 25 хвилин у центрі поля? У вересні 2013-го Фоменко поставив його на цю, непрофільну, позицію у стартовому складі, і гравець цілком прийнятно відбігав 68 хвилин.
4. Фітнес
Якби тільки один Ленс бігав з висунутим язиком наприкінці матчу. Так уся команда стала, втомившись оборонятися. Це при тому, що в другому таймі, за великим рахунком, гостроти біля воріт Шовковського було менше, ніж до перерви. Навіть штанга Хоакіна оманлива – якби там воротар пропустив, став би головним невдахою матчу.
5. Ярмоленко
А що Ярмоленко? Зробив усе, що міг: треба правильно оцінювати його потенціал і не забувати, що він втрачає час в чемпіонаті України. Багато браку – так. Але він не Шевченко. І сам витягти матч не може. Непогано скомбінував з Ленсом у першому таймі. Віддав хитрий пас на Сидорчука після перерви, той чомусь теж вирішив зіграти через пас. Розігнав контратаку і бив з перспективної позиції, але влучив у захисника.
Тому Андрій точно не провалився – якщо хочете бачити, коли він це зробив, знайдіть запис матчу Іспанія – Україна.
6. Перспективи
Та непогані вони. Рахунок неприємний, але не критичний. Гірше, ніж у Києві, зіграти важко. Інша річ, що не буде Драговича і Антунеша, сумнівно надійних останнім часом, але в тих, хто за ними, віри ще менше.
Проте шість років тому теж зіграли з «Валенсією» двох Давидів, Сілви та Вільї, - 1:1. Удома. А там – 2:2. І всі знають, хто забив тоді. І що він зараз теж у складі. Хоча все таки краще – Мбокані. Найсильніший форвард – з Теодорчиком далеко не заїдеш, це вже ясно. Інша річ, що для конголезця треба гра першим номером, а як її вести Києву після побаченого вчора - незрозуміло. Хіба що суперник дозволить, вирішивши почати з того, що захищатиме виїзний гол.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
