19-річний півзахисник київського «Динамо» Євген Чумак став гостем програми «Моя гра» з Аллою Бублій на телеканалі «Футбол 1».
- За професією ти будеш журналістом?
- Так, дуже хочу.
- Ти вибирав професію не просто так?
- Мені подобається, як працюють журналісти. Дуже хотів би спробувати себе в журналістиці – наприклад, футбольним коментатором. Тільки хочеться працювати з кимось в парі, самому з собою розмовляти мені не дуже подобається.
- На якому ти курсі?
- На третьому.
- Для здачі іспитів не користуєшся статусом гравця «Динамо»?
- Ні, все чесно.
- А не просять принести футболку, квитки?
- Квитки іноді просять принести, але це не рахується.
- Яким має бути журналіст в твоєму розумінні?
- Це людина, яка багато розмовляє, дуже освічена.
- Практику вже проходив?
- Не виходило, бо кожен день тренування.
- У кого важча робота − у журналіста чи у футболіста?
- У кожного своя важка робота. Мені здається, у футболіста важче. Там більше фізичної праці.
- Чому ти вирішив стати футболістом?
- Мій батько грав у футбол на невисокому рівні і завжди мріяв стати гравцем. Оскільки у нього це не вийшло, то він хотів, щоб я втілив його мрію.
- А ти сам хотів?
- Звичайно. Коли я почав займатися футболом, то мені дуже подобалося це заняття. Ми поїхали в школу київського «Динамо», де мені теж все дуже сподобалося, і я захотів стати футболістом.
- Ти родом з Вінницької області. Скільки кілометрів тобі доводилося щодня долати?
- 200 кілометрів. Деякий час кожного дня я їздив поїздом або машиною на тренування до Києва. Найбільше зі мною тоді їздила бабуся. О шостій ранку вставав, одягався, їхали на поїзд, а потім в 11:00 було тренування. Після нього потрібно було їхати назад.
- У твоєму житті на якому місці була школа?
- Третій клас я повністю пропустив, поки ми не купили квартиру в Києві.
- Ти в школі був бешкетником?
- Ні, я був спокійним.
- А характер?
- За характером я дуже запальний і можу завестися з півоберту. У школі я спеціально був спокійним, щоб вчителі до мене добре ставилися. Я знав, що мені потрібно було йти на тренування, і щоб вони мене відпускали, намагався не псувати з ними відносини.
- Ти вступив до динамівської школи у шестирічному віці?
- Так.
- І скільки років ти їздив до Києва?
- Рік. З шести до семи. Потім мій перший тренер Олександр Шпаков сказав, щоб ми переїхали в Київ, тому що він завжди переносив тренування через мене.
- Як це?
- Ну, щоб мені було зручніше їздити. Потім він сказав, що не може більше переносити тренування, попросив батьків перевезти мене до Києв. Він сказав моїм батькам, що я дуже втомлююся і не можу так більше їздити.
- Шпаков - це ж перший тренер Андрія Шевченка. Він щось розповідав про Андрія?
- Так, він розповідав, що в дитинстві Шевченко був не такий, як усі. Ми не хотіли тренуватися, а він навпаки хотів завжди працювати, залишався після тренувань і був повною нашої протилежністю.
- Твоє дитинство - це щасливий період?
- Думаю, що ні. Тому що були постійні роз'їзди на тренування щодня. Я рік жив у поїзді. Тому можна сказати, що у мене не було нормального дитинства. До того ж траплялося всяке: то виб'ю зуб, то покусає собака.
- Що за історія з собакою?
- У дворі у нас гуляла собака, дуже схожа на нашу. Мені було три роки, і я смикнув її за хвіст. Вона розвернулася і півобличчя мені відкусила. Довелося зашивати рану. У мене досі залишився шрам на обличчі.
- А зуб коли вибив?
- Із коляски випав і вдарився об бордюр.
- Ти ображався на батька, мовляв для чого мені цей футбол?
- Багато разів я на нього ображався. Він часто змушував мене бігати по колу біля будинку, підтягуватися на турніку. Хоча я знав, що мені це не потрібно і не хотів цього робити. Але зараз я йому дуже вдячний. Бо раніше не міг навіть одного разу підтягнутися на перекладині, а зараз можу 15 разів це зробити. Також він водив мене до басейну і на легку атлетику, бо у мене не було хорошої швидкості.
- Які аргументи тобі приводив батько?
- Він говорив: «Ти ж хочеш стати футболістом? Хочеш стати зіркою, щоб тебе впізнавали на вулиці та приходило по 60-70 тисяч глядачів на твої ігри?».
- І на тебе це діяло?
- Звичайно. Я завжди над цим замислювався, тому ходив у басейн і на легку атлетику.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
