Стародавні народні мудрості говорять, що апетит приходить під час споживання їжі, ї до біологічної реальності це має зовсім мало стосунку. Інша справа що як сталий вираз це й є проекцією на що завгодно, той самий футбол. От хто з вас, шановні, бачив українську команду у півфіналі, ти паче фіналі Ліги Європи, минулої осені, особливо на початку? Нині такий лот на відстані витягнутої руки принаймні так здається. Дніпро залишимо за лапками, бо його суперник слабший і прохід далі справа честі для команди Маркевича.
Поговоримо про «Динамо», від котрого повністю залежить доля чемпіонства і котрому зараз до снаги на хвилі підйому багато чого, навіть черговий європейський прорив. Зауважу, що обом нашим клубам навіть півфінал світить тільки за умови хоча б невеличкої посмішки Фортуни, без того сил вистачить тільки на протистояння, але не успіх.
Для «Динамо» цього року величезним фактором успіху був «Олімпійський». Божевілля трибун просто вирубило кількох гравців «Евертона», таких як Алькарас і потім вже кавалерія киян полетіла. Зараз те саме реалізувати не вдалося. «Фіорентина» глобально не краща за англійців, та у Монтелли значно більше резервів. Щоправда, серед них вистачає абсолютно пофігістичних виконавців – такі як Піссаро, Фернандес, Варгас та й Хоакін дива не зроблять, проте лише у виняткових випадках знітяться під тиском обставин. Під настрій винесуть будь-кого, так само і скрутяться.
Простого рецепту перемоги над «Фіорентиною» не існує. Немає певного ритму, абсолютно незручного для італійського суперника. Ідеальний варіант – самим диктувати і постійно рвати темп гри. Це ніхто не любить, і для досить універсальної ланки півзахисту бузкової команди буде зовсім неочікуваний хід. Поки такої гри у «Динамо» ми не побачили. Проте швидка гра впродовж тривалого відрізку матчу має серйозно попсувати настрій супернику. Минулорічна «Фіорентина» з цим була здатна боротися краще, ніж нинішня. З останніх трьох ігор дві вона провалила: була страшенно бита «Наполі», непогано відіграла в Києві, а матч проти «Верони» проводили резервні футболісти і догралися. Якщо до того додати не провальний за змістом і ганебний за результатом матч проти «Ювентуса» у кубку Італії, то вийде сприятлива для нас картина настрою суперника. Ці розчарування ні для кого не минають просто так.
Найважче буде протидіяти навіть не Салаху (хоча один в один він киян класно обігрував), а хавбекам італійського клубу. Кадрово тут перевага у підопічних Монтелли, тому «Динамо» потрібно буде не тільки переграти, а й перебігати суперника. (Хоча б трошки фарту тут теж знадобиться). Як не крути, а знадобиться й індивідуальний фактор, тож чекаємо на хороший матч від Ярмоленка. Навіть якщо суперник його закриє, важливо, аби на це було кинуто якомога більше людей.
Стратегічно для киян важливо не програти «Шахтарю» цієї неділі, бо тоді в руках буде груповий турнір Ліги чемпіонів, настільки жаданої. Та перша ціль – то півфінал Ліги Європи і наскільки він важливий для команди покаже гра. Саме гра, а не результат.
Великий плюс «Динамо», що команда живе у час позитивних змін, на самому піку емоційного піднесення. Далі буде суттєво важче, однак сьогодні я готовий повірити у будь-які дива від киян. Наша сила – не клас, а кураж, і то найбільш непередбачуваний аргумент у футболі. З позиції сили вітчизняні команди у таких матчах грати не можуть. Не могли і тим паче не матимуть на те аргументів у найближчій перспективі. Тож – усім натхнення!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
