Роман Сиволап
Динамівці підійшли до найважливішого матчу сезону з донецьким «Шахтарем» не в кращому стані. За рік роботи Сергій Ребров з помічниками вперше зіштовхнувся з серйозними проблемами. До цього, не зважаючи на відсутність досвіду самостійної роботи, Сергію Станіславовичу вдавалося приймати дивовижно оптимальні рішення - практично всі теоретичні напрацювання знаходили своє підтвердження в реальності. Киянам тричі вдалося виправляти помилки виїзних матчів у єврокубках, в чемпіонаті двадцять зустрічей пройдено без поразок, головні конкуренти в боротьбі за чемпіонство були переможені в очних зустрічах.
Боротьба зі втомою. Переможна хода «Динамо» була зупинена хитрим Монтеллою та його «Фіорентиною». Кияни, які, враховуючи збірні, ведуть боротьбу на чотирьох фронтах, поступилися приблизно рівним за класом «фіалкам», що сконцентрувалися саме на матчах з лідером чемпіонату України. Чвертьфінальні матчі Ліги Європи показали, що більшість гравців «Динамо» ще не готові успішно грати за графіком «через два на третій», а лава запасних «синьо-білих» не така вже довга. Динамівці елементарно втомилися.
Сергій Станіславович в інтерв'ю заперечує не кращий фізичний стан своїх підопічних, погоджуючись на деяку моральну втому. Як приклад, Ребров приводить данні, що в домашній матчах з «Евертоном» та «Фіорентиною» кияни пробігли практичну однакову загальну відстань. Але, думаю, це заспокійливі слова для преси, тренерський штаб «Динамо» має тестові дані та прекрасно розуміє серйозність становища.
Чи праві наставники киян, що не стали жертвувати Лігою Європи заради чемпіонату України? Легко бути стратегом, відсторонено спостерігаючи за початком самостійної тренерської кар'єри колишнього бомбардира «Динамо». Ребров вирішив досягти максимального результату - не вийшло. Але чи варто його судити за максималізм? До чвертьфіналу кияни самі не знали стелі своїх можливостей. Після перемоги над «Евертоном» легко було повірити в можливість проходження шляху до вершини. Незручна «Фіорентина» змусила повернутися з висоти польоту на грішну землю. На мій погляд, вміння мріяти та ставити максимальне завдання для підопічних не сама гірша риса характеру для головного тренера «Динамо».
Головний подразник. Футболісти «Шахтаря» ще на початку березня завершили свою єврокубкову кампанію та мали можливість планомірно готувалися до «матчу сезону». На першій погляд, завдяки цьому «помаранчево-чорні» отримали вирішальну перевагу напередодні всеукраїнського дербі. Але матч «Динамо» - «Шахтар» - це не рядова зустріч першості України. Для гравців обох команд - це найпринциповіший матч у футболці свого клубу. Перед такими матчами хворі, що не ходять, встають та йдуть битися на полі. Футболісти самі без зайвих закликів відкривають незайманий запас психологічних та фізичних сил організму.
Звісно постійно грати з таким надривом неможливо, але зараз від киян цього не вимагається. Позитивний результат у цьому матчі практично відкриває для динамівців шлях до першого за шість років чемпіонства. Але для успіху в матчі з «Шахтарем» необхідно не просто відбігати ці дев'яносто хвилин, а саме відіграти.
При цьому велику роль відіграє розроблений план на гру, що буде враховувати нейтралізацію кращих якостей суперника та реалізацію власних переваг. Це вже тренерське питання. Щодо функціонального стану гравців то, викладені вище аргументи, дозволяють сподіватися, що особливої переваги в цьому компоненті в футболістів «Шахтаря» не буде.
Інформаційні війни перед грою. В останні роки «Шахтар» почував себе справжнім господарем футбольного інформаційного простору. Потужна медіа-корпорація Ахметова проводила агресивну агітаційну компанію по залученню нових прихильників донецького клубу. При цьому контрпропаганда проти головного конкурента займала головне місце в стратегії розвитку «Шахтаря». Перед очними матчами «Динамо» та «Шахтаря» інформаційний простір наповнювався матеріалами з головним «меседжем» для працівників клубу та прихильників киян: «Опір даремний - ви граєте проти самого досконалого клубу в світі». Незважаючи на деякий примітивізм, такий підхід приносив ефект - кияни почували приреченими ще до виходу на поле.
Мірча Луческу є майстром психологічного тиску на суперника. Саме монологи румунського спеціаліста займали одне з центральних місць у пропагандистській політиці «Шахтаря». Зараз ситуація змінилася. Незважаючи на те, що революція гідності не поспішає виконувати очікування українців та карати тих, хто намагався створити країну без гідності, ефективність ахметовської пропаганди вже не та. Раніше «донецькі» впивалися своєю перевагою та безкарністю, і не тільки в футболі. Борис Колесников порівнював себе з республіканцями Америки, Михайло Чечетов «розводив всіх, як кошенят», Мірча Луческу та Даріо Срна вважали себе рівними небожителям у футболі, тому давали поради, як себе вести всіх без виключення верствам футбольного світу України, Рінат Леонідович грав роль доброго Діда Морозу, що дарує подарунки слухняним дітлахам.
Реальність виявилася такою, що замість створення аналога Америки «донецькі бандити» принесли на українську землю війну. Тому обійдуся без недоречної в такій ситуації політкоректності. «Завивання» Луческу про несправедливість формату чемпіонату та про неможливість грати в Донецьку виглядають відверто блюзнірськими. Це не Суркіси передали «Донбас-Арену» для проведення турів «апалценцев». Думаю, що в Ахметова було, та і є, більше можливостей забезпечити звільнення Донецька ніж у простих ультрас «Динамо», що воюють за звільнення українського Донбасу в складі батальйону «Азов».
Останній, так званий, «авторський матеріал» головного тренера «Шахтаря» на офіційному сайті гірників взагалі є шедевром. У ньому Мірча Луческу згадує історію Румунії, інтриги, що не дозволили виграти його команді чемпіонат України сезону 2008/2009 років та порівнює «Динамо» зі «Стяуа» часів Чаушеску. Цікаво, на кого розраховані такі послання? Чи не на львівських «бандерівців», що заповнять завтра трибуни домашньої для «Шахтаря» «Львів-Арени»? Реброву, впевнений, історія румунського футболу ні до чого, іншим учасникам першості також. Віталій Кварцяний, наприклад, при нагоді сам може прочитати курс історії деяких південно-східних європейських держав.
Кияни після поразки від «Фіорентини» перебувають не в кращому гуморі. Але, як казав легендарний гравець «Динамо» Володимир Безсонов: «Це, зовсім інший турнір!». Думаю, що розуміння важливості матчу без зайвих слів мобілізує динамівців та дозволить підійти в оптимальному психологічному стані до зустрічі. Якщо динамівці хочуть щось вигравати то вони повинні справлятися з тим психологічним тиском на команду, що супроводжує такі перемоги.
Тактична дуель Луческу та Реброва. Думаю, що в психологічному та фізичному плані обидві команди підійдуть до матчу в повній готовності. Тому на перший план вийде тактична мудрість тренерів.
Обидва тренери дуже рідко міняють тактичну схему гри своїх команд. Мірча Луческу багато років застосовує в «Шахтарі» класичну схему 4-2-3-1. Найбільш ефективною ця схема була в часи Фернандінью, який надавав гри донеччан гармонічності, зв'язував оборону та атаку в єдине ціле. Після трансферу бразильця знайти йому гідну заміну Луческу не зміг. Міняти схему румунський тренер також не став. Навіть, не було спроб в якості експерименту. Хоча іноді в матчах проти «Динамо» Луческу застосовував схему з двома форвардами, але це були лише епізоди пов'язані з відсутністю провідних виконавців.
Сергію Реброву також не любить змінювати схему 4-1-4-1. За рік роботи йому вдалося двічі перемогти «Шахтар» Луческу саме з цією схемою.
Хто переможе тактично в цьому конкретному матчі - не відомо. Якщо оцінювати тактичні схеми з висоти погляду теорії сучасного футболу, то трикутники Реброва-Ріанчо виглядають більш перспективними ніж «жорстка» схема Луческу з українським захистом та бразильським нападом.
На мій погляд, що методика Луческу себе вже вичерпала, «Шахтар» рости з досвідченим румунським тренером вже не буде. Справа навіть не в тактичній схемі, а в особливостях комплектування команди, непотрібності для Луческу академії клубу, невизначеністю з майбутнім клубу. Здається, що творець сучасного «Шахтаря» вже показав все що міг.
Але це не значить, що досвідчений фахівець не може здивувати тренера, що лише один рік працює в якості головного тренера, в одному конкретному матчі. Тим більше, що до «Динамо» Луческу мав час готуватися більше місяцю. Цікаво, чи вирішить Луческу наслідувати приклад Вінченцо Монтелли, який разом з підопічними успішно застосував проти киян тотальний пресинг? Якщо застосує, чи зможуть гравці «Шахтаря» обійтися без помилок в захисті, як футболісти «Фіорентини»?
Наставнику «Динамо» матчі Ліги Європи не давали можливість сконцентруватися на підготовці до «українського класіко». Реброву та його підопічним доведеться вирішувати проблему «Шахтаря» без перепочинку після зустрічі в Флоренції. Важливо щоб тренерському штабу киян вдалося повернути впевненість гравців у власні сили, зняти негатив від поразки.
Матчі з «Фіорентиною» засвідчили, що для використання агресивної манери гри, що культивує тренерський штаб Реброва команда потребує підвищення якості футболу від більшості гравців. Особливо, це стосується центральної зони півзахисту. Але це скоріше завдання на перспективу, завтра на Реброва очікує надскладний матч з наявними під рукою ресурсами.
Орієнтовні склади команд.
«Шахтар»:
«Динамо»:
Висновки. Після невдалих єврокубкових баталій киянам належить грати найважливіший матч чемпіонату з донецьким «Шахтарем». Можна сказати, що календар не є гарним для «Динамо», але в такому календарі нічого незвичайного немає. Всі великі команди іноді грають по два надскладних матчі на тиждень. Тільки тоді, коли команда витримає такі випробування, вона гідна носити звання чемпіона.
На відміну від «Динамо», донецький «Шахтар» підходить до матчу без кадрових втрат, відпочивши та готовим до бою. Можна вважати гірників фаворитом зустрічі, але в ігровому плані команда не прогресує останнім часом. Одна справа, перемагати на старому багажі «Олімпік», «Чорноморець» та «Зоря», інша, боротися проти суперників рівних собі. Тим більше, що «помаранчево-чорні» втратили психологічну перевагу над киянами, яка допомагала здобувати перемоги ще до матчів.
На нас очікує, як завжди дуже напружений матч, переможець якого визначить хто гідний вважатися кращою командою України.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
