- Перш за все, хочу сказати, що ми грали проти дуже хорошої команди, й на її фоні не виглядали хлопчиками для биття. В нас виникла низка проблем перед цією грою – у нашому розпорядженні фактично залишилося лише дванадцять польових гравців. Довелося якось виходити із положення, перебудовувати склад. Приміром, Оріховський отруївся, й три дні взагалі не вставав із лікарняного ліжка, також Шарило місяць не грав... На тому багажі, який ми маємо, то зіграли доволі непогано. Я вважаю, що гра нам давалася, й у тому, що не вдалося перемогти, винні ми самі. Дозволили супернику збільшити темп у той момент, коли вони, здавалося, вже опустили руки, дали можливість їм відчути гру й навіть на останніх хвилинах могли пропустити та взагалі програти. Просто через неправильні дії та неправильно прийняті рішення. Але, повторюся, якби ще вчора мені сказали, що з усіма тими проблемами, що ми маємо, зіграємо з «Шахтарем» унічию, я, напевно, був би задоволеним. Зараз же я, звичайно, незадоволений, у першу чергу через те, що сьогоднішня нічия не піде на користь хлопцям у психологічному плані на ту частину чемпіонату, що залишилася до завершення сезону.
- Після поразки у Львові, наскільки легко було налаштовувати хлопців на сьогоднішній матч?
- Справа не в матчі, а в супернику. На матчі з «Шахтарем» хлопців налаштовувати особливо й не потрібно. Розібрали певні техніко-тактичні дії як в обороні, так і в атаці, за рахунок чого ми можемо на рівних грати з командою, яка дійшла до фіналу Ліги чемпіонів, й, звичайно ж, шукали підсилення гри в атаці. В першу чергу, це стосується введення м’яча з-за бокової лінії, оскільки маючи у складі Тимчика та Карташова, які здатні кинути м’яча безпосередньо до штрафного майданчика, ми не маємо права не скористатися подібними можливостями.
- Враховуючи той факт, що весь другий тайм «Динамо» мало грати в більшості, які зміни робили під час перерви, що казали хлопцям?
- Ми мали враховувати, що команда, яка грає в меншості, під час перехоплення шукає швидкі виходи з оборони до атаки, що й робив «Шахтар», маючи швидких нападників. Команда же, яка грає в більшості, контролює м’яч, шукає зони, й, втрачаючи м’яча, відразу вступати в агресивне відбирання, не дозволяючи супернику вибігати в контратаки. Виходячи із цього, й будували свою гру на другий тайм. До двох забитих м’ячів нам це вдавалося, після чого чомусь почали демонструвати академічний футбол.
- Що з Михайлом Удодом, який отримав пошкодження наприкінці першого тайму?
- Будемо робити знімок, оскільки можливий перелом ключиці. Удар був доволі болючим, і, боюся, може бути серйозна травма. Хоча сподіваюся, що все буде гаразд.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
