– Андрію, встиг вже за власними відчуттями стати гравцем основного складу?
– Такого у повній мірі сказати не можна. Основний склад зараз виступає у Лізі Європи, в останній зустрічі проти «Шахтаря». А у попередніх поєдинках Чемпіонату України виходили ті, у кого мало ігрової практики або ж вона практично відсутня.
– Тим не менше, у Чемпіонаті ПЛ стоять також не менш конкретні завдання, а отже, тренери довіряють…
– Звичайно. Очки віддавати ми не збираємось нікому. Тому кожен, хто виходить на поле, мусить бути готовим на 100 відсотків. Тож це одночасно ще і можливість саме доводити, що на тебе не даремно розраховують. Можна сказати, ці матчі і є боротьбою за потрапляння до основного складу.
– У ПЛ у поточному сезоні ти лише двічі вийшов у «старті», ще двічі – на заміну. За цей час ти встиг тричі забити, причому двічі ці голи були переможними. Мабуть, це важливий момент…
– Окрім того, що забивати дуже приємно, це ще й помітно додає впевненості у власних силах. Принаймні, після цього більше шансів на наступне потрапляння до «основи».
– За попередні 2 роки ти багато забив за молодіжний склад. Відчував, що потрапити до першої команди реально?
– Не лише я – кожен молодий футболіст використовує кожне тренування, кожну гру, щоб довести свій рівень вміння та майстерності. Якщо забивати за «дубль» регулярно, то кожен отримає свій шанс на більш високому рівні.
– Перед початком поточного сезону у «Дніпрі» змінився тренер. Як гадаєш, ти просто дозрів до головної команди чи пов’язуєш довіру до себе з приходом Мирона Маркевича?
– І тут чітко відповісти важко. Поки я забиваю, заслуговую на довіру. Проте, за словами Мирона Богдановича, мені ще не вистачає стабільності, аби закріпитись на такому рівні.
– Поряд з тобою працюють якісні легіонери, гравці національної збірної України. Не губишся у такому оточенні?
– Якщо розпочинати гру і губитись при цьому, тоді краще взагалі не виходити на поле.
– Перед матчами, коли ти виходив з перших хвилин, тренерський штаб заздалегідь про це попереджав?
– За день до поєдинку на передігровому тренуванні можна зрозуміти, хто буде основним. Хоча були випадки, коли мене попереджали, що вийду з перших хвилин, а потім з’ясовувалось, що це не так. Тож остаточно про все дізнаємось тільки на установці.
– Тобто зараз ще не можна сказати, чи гратимеш ти проти «Чорноморця»?
– Так, я ще про це не знаю.
– Кілька слів про найближчого супротивника. «Дніпро», мабуть, найкраще у цьому році знайомий з «Чорноморцем» після двох ігор на Кубок України…
– Молода команда, яку нещодавно залишили лідери колективу. Але і в Одесі, і у тому ж «Іллічівці» кожен з гравців мріє себе зарекомендувати, щоб потрапити на олівець у топ-клуби. Тобто у «Чорноморця», окрім турнірних, є ще додаткові стимули перед більшістю гравців. Але варіантів для нас у неділю не існуватиме: лише гра на перемогу.
– Зараз «Дніпро» паралельно бореться у 3-х турнірах. На твою думку, скільки шансів відігратись у «Шахтаря» у повторному півфіналі Кубка України?
– Звичайно, фора у суперника є, але рахунок дозволяє виходити на другу зустріч з хорошими шансами. Нам потрібно вигравати, а це реальне завдання. Якщо ми першими заб’ємо,то можемо стати фаворитом пари.
– І про півфінал Ліги Європи УЄФА не можна не спитати, адже команда, безперечно, живе такою подією…
– Особисто я не говорив би, що нам дістався найпотужніший суперник, тому що для мене фаворитом з інших півфіналістів є іспанська команда – «Севілья». Але на такій стадії взагалі немає ані фаворитів, ані аутсайдерів. І налаштування та мотивація у кожного з нас будуть просто божевільними, тому що кожен мріє про фінал такого змагання. Звичайно, і мені хотілося б зіграти проти «Наполі». Це можна назвати сьогодні мрією.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
