Дев’ятнадцятирічному Віктору Коваленку поки що непросто роздавати інтерв’ю. Він часто ніяковіє, ретельно підбирає і зважує кожне слово. Про себе найкраще розповідає грою, роздаючи ювелірні паси, а часто й самотужки завершуючи атаки. Після яскравого виступу «Шахтаря» у Юнацькій лізі УЄФА талановитим хавбеком зацікавилися у «Ювентусі». Але Коваленко потрібен, насамперед, самому «Шахтареві». Мірча Луческу поступово підпускає Віктора до основного складу, а юнак продуктивно для себе і команди використовує відведений час.
- Зараз ти у складі першої команди, а в Ужгороді вдало вийшов на заміну. Як почуваєшся тут?
- У дублі і команді U-19 у мене була стовідсоткова впевненість в собі, а ось у головній команді я ще «губився». Зате тепер, після гри із «Говерлою», почуваюся вже більш впевнено. Бачу довіру від Містера, а нові партнери допомагають на полі підказками.
- До речі, чи спілкувався ти із Луческу віч-на-віч?
- Ні, поки що – ні. На полі хіба що розмовляли трішки.
- З ким у новому колективі найбільше здружився?
- Зі всіма українцями. Найбільше – з Іваном Ордецем, живемо в одній кімнаті. А ще – з Бодею Сарнавським.
- Яким був настрій у колективі після втрат очок із «Динамо» і «Волинню»? Шансів на чемпіонство залишилося зовсім мало…
- Так, шансів на титул у нас мало. Але ми хочемо вийти в Лігу чемпіонів, тому будемо змагатися з «Дніпром». У команді всі налаштовуються на кожен матч, хочуть боротися.
- Ти народився у Херсоні - далеко не найфутбольнішому місті України. Що надихнуло обрати цей шлях? Невже ігри друголігового «Кристала»?
- Так сталося, що у мене сусіди грали у футбол, та й поле було зовсім поруч. Тож я з дитинства почав бігати з м’ячем. Комфортно почувався у нападі або ж під форвардами. Спершу багато забивав, а потім, з віком, більше починаєш кайфувати від результативних передач.
- Свого часу тобі довелося робити вибір між «Динамо» і «Шахтарем». В якому це було віці і як вплинули на твоє рішення батьки?
- Це трапилося у 12-річному віці. Я їздив на перегляд і в «Динамо», і в «Шахтар». Більше сподобалося ставлення у «Шахтарі» - як вони пропонують, як наводять аргументи. Батьки мене в цьому виборі підтримали. До того ж, я більше симпатизував «Шахтарю», як команді.
Олег Бабій
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
