Олександр Петраков: «Хотіли зіграти з київським «Динамо», але цей матч зірвався»

Динамо Київ 13 Травня, 13:03 426
Олександр Петраков: «Хотіли зіграти з київським «Динамо», але цей матч зірвався»
У понеділок, 11-го травня, збірна України, сформована з футболістів 1995-1996-х років народження, розпочала в Бородянці безпосередню підготовку до чемпіонату світу (U-20).

Першість планети серед кращих юнацьких збірних стартує 30-го числа у Новій Зеландії.

– Збір розпочинається з тестування, а в середу, 13-го, ми зіграємо з «Чайкою», яка представляє Святошинський район, - розповідає про найближчі плани команди наставник збірної U-20 Олександр Петраков. - Наступного дня завітаємо до Ковалівки – задля зустрічі з місцевим «Колосом», який тренує Руслан Костишин. Кажуть, у них непоганий стадіон. Перед вильотом хотіли зіграти з київським «Динамо» – з його напіврезервним складом, але цей матч зірвався. Динамівського тренера Сергія Реброва можна зрозуміти: 17-го у нього битва з «Дніпром», а 20-го – кубковий півфінал з «Олімпіком». Нічого – звернувся до Володимира П'ятенка, він обіцяв допомогти. Вдень, 18-го, зіграємо з його донецьким «Металургом»: перевірка міцним суперником стане нам в пригоді. Ну а ввечері – на літак.

– Коли закінчується термін подачі заявки збірної на фінальний турнір?

– Список з 21-го гравця – трьох воротарів та 18 польових – я маю направити до ФІФА не пізніше 15-го травня. На збір запрошені 24 футболісти, трьом з яких доведеться залишитися вдома. Зрозуміло, що попередній варіант основи для себе я склав, однак, ви розумієте, на зборі може статися будь-що.

– А якщо, припустимо, один з ваших підопічних травмується вже після прибуття в Нову Зеландію?

– Після отримання відповідного підтвердження від медиків ФІФА ми в разі чого зможемо довикликати резервіста, переліт якого оплатять самі організатори.

– Під час квітневого спарингу з білорусами українська збірна грала без п'ятьох основних виконавців. Чи тільки цим можна пояснити складнощі, які відчувала команда при організації атак?

– Напад поки дійсно не вражає. Плюс у нас немає забивного форварда. Розмовляв з нападниками – Артем Бесєдін, Роман Яремчук заспокоюють, кажуть, у Новій Зеландії їх прорве. Що ж, було б добре.

– Здалося, що і фланги України виглядали не дуже переконливо.

– На жаль, так. Колись крила були нашим козирем, проте не так давно провідні вінгери випали з обойми, а рівноцінної заміни їм не знайшлося. Дмитро Білоног, порадившись зі своїм агентом, нині просто чекає закінчення контракту з «Шахтарем», бігає кроси і розраховує працевлаштуватися за кордоном. Схожа ситуація з Артемом Радченком, який після розставання з «Металістом» займався пошуками іноземного клубу, а зараз тренується з «Говерлою». Я поспілкувався з ним, викликав на збір і дав три дні: нехай переконає мене, що він гідний грати на чемпіонаті світу. Все-таки Артем був у збірній з самого початку, багато забивав, дуже допоміг їй у відборі, брав участь у фінальному турнірі. Я не міг не надати йому останнього шансу.

– Зате у Вас тепер чудовий крайок в особі Валерія Лучкевича, який може зіграти і в атаці, і в захисті. На нього, до речі, 14-го травня очікує півфінал Ліги Європи з «Наполі». Вже домовилися з «Дніпром»?

– Так, у четвер після зустрічі з італійцями Валерій відразу зі стадіону їде до табору збірної. Завдяки своїм якостям, міжнародному досвіду та універсалізму він дійсно є знахідкою для збірної.

– До таких, напевне, можна віднести і Юрія Ткачука з «Металіста», який встиг пограти на багатьох позиціях? У спарингу з білорусами він був дуже активний, але при цьому частенько помилявся в передачах.

– Юрія я знаю з 15-ти років, він у мене в команді з першого збору. Ви маєте рацію – він здатний зіграти в центрі захисту, на обох флангах, в опорній зоні, під нападниками. Однак будемо об'єктивні: активна фаза – не його козир, в обороні він набагато ефективніший.

– Ви повернули в команду ще одного її старожила – Артема Габелка з «Шахтаря», якого рік тому не взяли на ЧЄ-2014.

– Але ж я ні перед ким двері в збірну не зачиняю. Упродовж перших років Габелок відігравав важливу роль в команді, був одним з основних її футболістів, але потім трохи загубився. Зараз я бачу, що хлопець знову відчув упевненість. Артем дуже сильно провів весняну частину турніру дублерів і, як наслідок, знову отримав виклик до збірної. Якщо скористається шансом, буде чудово. Він взяв участь у великій кількості турнірів, психологічно стійкий, 25-ма тисячами вболівальників його не налякаєш.

– У Вашому списку кандидатів є кілька хлопців 1996-го року народження – окрім Лучкевича та Бесєдіна, це ще Віктор Коваленко. Усі вони не зіграють в еліт-раунді відбору ЧЄ-2015 (U-19), який розпочнеться 14-го травня…

– Ми з Олександром Головком – тренером юнацької збірної 19-річних – у гарних стосунках і швидко про все домовилися. Ще в грудні, після жеребкування еліт-раунду, він виявив готовність віддати мені трьох згаданих Вами гравців.

– Чи встигли Ви вивчити суперників за ті три місяці, що минули після жеребкування чемпіонату світу?

– Так, інформації вдалося зібрати чимало. У квітні я навіть літав до Ташкента, де Узбекистан приймав нашого першого опонента – новозеландців. Достатньо сказати, що відразу семеро їхніх гравців залучаються до національної команди. Тренують господарів чемпіонату англійці, пропагують силовий, агресивний стиль. Можливо, технічне оснащення футболістів не виглядає ідеальним, зате фізично вони готові прекрасно, здатні пресингувати більшу частину матчу і чинити постійний тиск на опонентів. Узбекистан – чемпіон Азії і ще один учасник ЧС-2015 – переміг (2:1), але мав при цьому неабиякий клопіт. Отже у нас попереду справжня битва. Коли я їздив в Окленд на жеребкування, господарі обіцяли під час матчу-відкриття влаштувати Україні пекельний прийом. До того і готуємося, закликаючи уболівальників і журналістів не «шити кишені». Слабкість і беззахисність новозеландських гравців – стереотипи, яких давно пора позбутися.

Те ж стосується і М'янми, яка чекає на нас у другому турі. Диски з її іграми у мене є – дуже цікава команда. Тренерський штаб – німці, звідси і тактична виучка у підопічних, і організація, і дисципліна. Грають в три захисники, витривалі і мобільні. М'янма подолала азіатський відбір, в якому загрузли і Південна Корея, і Японія, і Китай. Нарешті взимку на зборах у Туреччині вона з рахунком 4:1 обіграла «Шахтар» Валерія Кривенцова – майбутнього фіналіста Юнацької ліги. Факт показовий, погодьтесь.

Американську «молодіжку» тренує Таб Рамос – помічник Юргена Клінсманна, що працює з національною збірною США. Тут також є футболісти, які виступають за обидві команди. Вивчаю відеозаписи ігор наших суперників у відборі КОНКАКАФ. З Америкою, яка майже не пропускає світові першості, зрозуміло, буде дуже і дуже складно.

– Графік перебування збірної в Новій Зеландії вже напевно розписаний. Розташування готелю, тренувальних полів та стадіонів не створить додаткових труднощів?

– Щоб встигнути адаптуватися до тамтешнього клімату і 9-годинної різниці в часі, в Окленд ми прилітаємо заздалегідь. З 20-го по 26-е травня будемо мешкати в одному готелі, а потім переїжджаємо в інший, розташований неподалік, де в рамках програми чемпіонату світу нас і будуть приймати організатори. На 24-е число у нас запланований спаринг з Уругваєм.

До відібраних тренувальних полів, кожне з яких я встиг оглянути в січні, їхати автобусом 15-20 хвилин. Взагалі, в країні, де культовими видами спорту вважаються регбі та крикет, з майданчиками для серйозного заняття футболом – велика проблема. Це стосується і розмітки, і елементарної огорожі, яка просто відсутня. Так принаймні було три місяці тому. Подивимося, що з тих пір змінилося.
Наскільки я знаю, Нова Зеландія вкладає в організацію турніру величезні кошти, розраховуючи на популяризацію нашої гри на своїй території. Зараз, напередодні чемпіонату світу, там панує справжній футбольний бум.

- З українською діаспорою в Новій Зеландії зв'язок підтримуєте?

– Так, і вже знаю, що команду чекає урочиста зустріч в аеропорту. У цій країні проживає трошки менше тисячі наших співвітчизників, і вболівати за Україну на трибунах безсумнівно будуть. Ще раз підкреслюю, що для хлопців ця підтримка особливо важлива.

– Яке завдання ставить перед збірною її тренер?

- Не тільки тренер. Разом з командою ми вже вирішили, чого будемо прагнути на чемпіонаті світу. Втім, це вже нехай залишиться нашим секретом.