— Жуніоре, новина про ваш перехід до «Динамо» стала для багатьох справжнім сюрпризом. Які емоції відчуваєте щодо свого трансферу до складу киян?
— Я дуже щасливий, що перейшов до такого клубу, як «Динамо»! Це найбільший, найвідоміший клуб в Україні. Кияни просто «номер один», а титул чемпіона України, який вони здобули минулих вихідних, тому, переконаний, найкраще підтвердження. Думаю, саме тому можу охарактеризувати свої почуття одним словом — щастя, адже це була моя мрія — виступати в такому великому клубі, грати в Лізі чемпіонів, боротися за чемпіонство в Україні. Тепер я радий, що моя мрія втілилась у життя й я гратиму за «Динамо» з наступного сезону. Не можу дочекатися, коли вже розпочну грати у своїй новій команді.
— Була інформація, що до переходу до складу киян у вас були пропозиції з Мексики та Росії. Чи було для вас сюрпризом запрошення від новоспеченого чемпіона України?
— Так, у мене справді були деякі пропозиції щодо продовження футбольної кар’єри. Але коли з’явився варіант із «Динамо», я зразу зрозумів, що це найкращий варіант продовження кар’єри, й тому, я переконаний, зробив найкращий вибір. Що дуже важливо відзначити: подивіться, як кияни цього сезону грають під керівництвом Сергія Реброва! Вони дуже багато змінили на краще у своїй грі — почали справді грати як єдина команда.
— Ви наголосили, що наступного сезону «Динамо» гратиме в Лізі чемпіонів. Це великий виклик для вас? Чудовий шанс спробувати сили в найсильнішому клубному турнірі світу?
— Так, звичайно. Усі минулі роки я старанно працював над тим, аби одного дня виступати за великий клуб. Знаю, що зараз побутує багато розмов, адже, як сказав раніше, «Динамо» — це гранд українського футболу, а тому мені потрібно ще ретельніше працювати на тренуваннях, аби зарекомендувати себе й вибороти місце у стартовому складі киян. Хочеться проявити свої найкращі якості наступного сезону, виступаючи в Лізі чемпіонів і українській прем’єр-лізі.
— Чи вже мали попередню розмову із своїм майбутнім наставником Сергієм Ребровим?
— Власне, так, ми вже з ним мали бесіду. Він пояснив мені, чого саме чекає від мене, додавши, що йому імпонує те, як я граю. Узагалі ж, мені ця зустріч дуже сподобалася, відчувалася дружня атмосфера.
— Не можу не запитати про вашу вже колишню команду — донецький «Металург», якому ви, напевно, дуже вдячні за всі минулі роки…
— Так, ви маєте слушність. Я провів у цій команді три роки. Користуючись нагодою, хочу подякувати кожному у цьому клубі, хто працює на благо команди. Я багато чого зумів навчитись у цьому клубі, це для мене був чудовий досвід.
— Гаразд. Що тепер? Яка ваша нині найбільша мрія?
— Моєю найбільшою мрією залишається виступ за національну збірну Бразилії. Якщо говорити суто про клубний рівень, то я також дуже хочу здобути чемпіонство в першості України разом із «Динамо», виступити якнайкраще зі своїм новим клубом у Лізі чемпіонів наступного сезону. Зараз це мої першочергові завдання. За останні роки в мене було чимало індивідуальних нагород, приміром, звання найкращого бомбардира чемпіонату. Тому, думаю, ви мене правильно зрозумієте, що зараз мені хочеться здобути саме командний трофей, трофей для клубу, який би ми виграли всі разом, а не тільки я.
Володимир Бобир
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
