Секрети успіху Жозе Моуріньо

Світовий футбол 31 Травня, 19:12 1030
Секрети успіху Жозе Моуріньо   | 19-27
Читайте про другу тренувальну сесію Моуріньо (з наведеними футбольними вправами), філософію Жозе, роботу з воротарями та принципи скаутингу.

Доктор наук і почесний професор з теорії людської рухливості в Лісабонському Технічному Університеті Мануел Сержіу, який має ступінь ліцензіата філософії Лісабонського Класичного Університету, продовжує свою розповідь про найсильнішого футбольного тренера у сучасному футболі.

У першій частині матеріалу мова йшла про методи управління командою від португальського спеціаліста, психологію тренера, яку він намагається передати своїм футболістам та уміння Моуріньо давати адекватну відповідь на зовнішні виклики. У другій частині — читайте про другу тренувальну сесію Моуріньо (з наведеними футбольними вправами), філософію Жозе, роботу з воротарями та принципи скаутингу.

ДРУГА СЕСІЯ

Друге тренування відбулося о п’ятій годині вечора цього ж дня. Перш ніж приступити до виконання тренерських завдань, гравці знову провели розминку, яка тривала 15-ть хвилин, з Руї Фарією,.

ПЕРША ВПРАВА

Гравці були розділені на дві групи по десять футболістів: п’ять — у середині поля кожний з м’ячем, та п’ять — по периметру. Після першого свистка тренера, гравці з середини проходили вперед та обводили конуси без створення тиску на них протягом 10 секунд. Після другого свистка гравцям розташованим по периметру дозволялось вступати у відбір м’яча після того, як опонент обвів конуси, натомість футболісті із середини повинні були захищати м’яч протягом 10 секунд. Після третього свистка гравці займали початкове положення. Вправа тривала 15-ть хвилин, з двома змінами кожних чотири хвилини гравців із середини та із периметру.

ДРУГА ВПРАВА

Гравці були розділені на дві групи по десять футболістів, і кожна з них працювала на ділянці орієнтовно 16 на 16 метрів. Чотири атакуючих гравців, одягнених у червоні футболки, проти чотирьох футболістів у синіх манішках, які вели захисні дії, плюс два нейтральних гравця в жовтій формі. Мета вправи створення максимальної насиченості на обмеженій ділянці поля. Завдання червоних гравців постійно змінювати позиції на полі та намагатись заплутати синіх, в той час як сині мали витримувати чітку лінію захисту. При перехоплені м’яча сині мали намагатися зберегти його якомога довше, червоні ж повинні відібрати м’яча максимально швидко. Це наближувало вправу до ігрових ситуацій і як зазначив Руї Фаріа, саме це є вкрай важливим моментом.

ВПРАВА ТРЕТЯ

Візуально вона була схожа на звичайне володіння м’ячем від, однак несла значно більше тактичне навантаження, ніж мені спочатку здавалося. Чотири гравця за межами поля в жовтій формі були захисниками: зберігалася можливість обігратися з ними у гравців у синьому чи червоному, в залежності від володіння м’ячем, та перевести атакуючі дії до іншого гравця в жовтій формі, який буде намагатись зробити теж саме. З невеликою кількістю гравців на обмеженій ділянці поля зробити це, здавалося, дуже складно, але можливість червоних чи синіх зіграти назад на захисників та дати можливість їм змінити вектор атаки — працювала добре.

Ви можете побачити на малюнку нижче, що короткі передачі — 1 та 3 — створювали можливість залучити до гри захисників, а довгі — 2 і 4 — «відкривали» гру. Це система гри Моуріньо, яку можна побачити ледь не в кожному матчі його команд, з залученням захисників до атаки та зміни вектору атаки.

ТАКТИЧНЕ ТРЕНУВАННЯ

Потім футболісти перейшли на інше поле для роботи з організації атакуючої гри. Як і раніше, в цей день група атаки була в червоній формі, з трьома яскраво вираженими форвардами: двома широкими та одним глибоким і одним — відтягнутим у середину. Загалом чотири «високих» гравці в атаці. Група синіх вела захисні дії сімома гравцями, в той час як червоні вели атакуючі дії вісьмома футболістами: з чотирма півзахисниками та чотирма «високими» гравцями в нападі.

ПЕРША ВПРАВА

М’яч знаходиться у гравця позначеного цифрою 1, який переводить його на фланг на правого захисника, після чого відбуваються зміни в розташуванні. Гравець, позначений цифрою 2, зміщується в центр відкриваючи зону для гравця позначеного цифрою 1. У свою чергу центральний нападник (цифра 3) звільняє зону в центрі під гравця позначеного цифрою 2, та відтягнутого четвертого «високого» нападника. Захисник грає по лінії щоб залучити футболіста під цифрою 2 до гри. У вільній зоні, в яку також зміщується нападник, таким чином створюється чисельна перевага на фланзі для продовження атаки в штрафний майданчик з ударом по воротах.

ДРУГА ВПРАВА

Атака знову розпочинається з останньої лінії з переводом м’яча на флангового захисника, який віддає короткий пас на широко розташованого правого вінгера. Ключовим моментом є маневр нападника, який відволікає за собою опонентів у край, створюючи простір у центрі та на протилежній стороні. Далі слідують індивідуальні дії від правого вінгера та переведення м’яча у вільну зону з подальшим нанесенням удару.

Останні 15 хвилин тренування пройшли у грі «дев’ять на дев’ять» на невеликій ділянці поля, але з невеликою кількістю моментів, можливостей для атак та ударів по воротах. Незважаючи на друге тренування, яке проходило в один день, гравці скаржилися та просили продовжити заняття. Я їх повністю в цьому підтримував. Після двох занять, які мені довелось спостерігати, з такими надзвичайними організацією та якістю, я з легкістю продовжив би стежити за ними. Кожен є переможцем з Жозе Моуріньо.

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

Одним з багатьох приємних сюрпризів від Жозе Моуріньо на курсах в NSCAA була присутність цілого штабу «особливо». Помічники Моуріньо — Руї Фаріа, Айтор Каранка, Сільвіо Лоуро, Луїс Кампос, Сантьяго Лозано, Карлос Лалін та Жозе Мораєш. Кожен з них мав обговорювати ту сферу роботи, з якою він пов’язаний та на якій спеціалізуються. Це було посилання від Моуріньо: приділити максимальну уваги деталям, які є необхідними для функціонування європейського клубу. Це була група професіоналів, які вважали, що перемоги та поразки у футболі складаються з деталей. Також мене вразив той факт, що серед помічників Моуріньо було декілька дипломованих спеціалістів із науковими ступенями, які навчались в кращих університетах Європи і були добре обізнані, як збирати та аналізувати інформацію, котра буде життєво важливою у розробці методів, програм тренувального процесу та аналізу суперників.

МЕТОДИ ФАРІЇ

Першим слово взяв головний помічник Моуріньо — Руї Фарія. Фарія — це права рука Жозе, він завжди поряд з ним, вони разом працювали у «Порту», «Челсі», «Інтері» та у мадридському «Реалі». Фарію називають тренером по фізичній підготовці чи «фітнес тренером», але Моуріньо відразу відхилив таке визначення роботи Руї, пояснивши, що Фарія має таку ж спортивну кваліфікацію, як і сам Жозе, тому визначати Фарію, як спеціаліста лише в одній області не правильно. Фарія розпочав свій виступ з першого слайду, пояснивши філософію всього тренерського штабу, якою вони керуються при роботі з командою.

Складний графік, щоб зрозуміти його відразу, але Фарія, на щастя, пояснив його дуже добре. Під операційною складністю мається на увазі, що всі відділення тренерського штабу повинні працювати на досягнення головної мети. Далі вони вибирають модель з наявних футболістів та з’ясовують, який стиль гри буде найбільш ефективним. З цим визначаються Моуріньо та Фарія, працюючи переважно разом, аби переконатися, що методика тренувального процесу направлена на вибраний ними стиль та пов’язана з грою (мається на увазі, що методика тренувального процесу максимально наближена до ігрових ситуацій, які можуть виникнути в матчі проти аналізованої команди). Фарія додав, що «культура гри» також залежить від того, що футболісти добре знають, як індивідуальні завдання так і їхню роль в командному механізмі.

Доволі просто? Не зовсім. Найскладніше — це вибір правильних вправ у тренувальному процесі, які будуть максимально відповідати вимогам, які ви ставите перед командою. Головний тренер думає та допомагає обрати кращі вправи. Доки Фарія обговорював методологію навчання, Моуріньо не зміг стриматись та додав, що вибір тренувального процесу завжди повинен бути відповідним до гри, в яку ви плануєте зіграти. Зокрема, якщо ваша команда не збирається використовувати гру від захисту, не включайте у тренувальний процес ці вправи. Ви не повинні створювати протиріччя з ідеєю, яку ви плануєте використати у матчі. Також він додав, що спочатку ви маєте вирішити, як плануєте грати, а вже потім відповідно до цього потрібно побудувати тренувальний процес з вибором необхідних вправ. Він також пояснив, чим вони керуються, обираючи футболістів для виконання тих чи інших завдань під час гри. Деякі гравці — розумні і вони здатні зрозуміти вас та виконати на полі те, про що ви з ними домовлялись. Інші гравці не такі розумні, і вони, як правило, керуються інтуїцією на полі, але вчаться на тренуваннях тому, що вони мають робити автоматично, не замислюючись. Всі гравці мають ставитися до своєї роботи на тренуваннях відповідально. У Моуріньо є різні цілі для обох груп гравців, і він тримає це все під своїм контролем.

Руї Фарія продовжив, тепер мова йшла про тренувальний процес. Кожна сесія буде включати в себе тактичні, технічні, фізичні та когнітивні (пізнавальні) елементи. Фарія пояснив підхід до тренувального процесу за допомогою діаграми. Конкурентна / інтенсивність — це створення концентрації та усвідомлення гравців; деталі сесії — це принципи тренування, кількість та поділ гравців, та простір на якому буде проведено тренування. Модель (шаблон) повторень, в даному тижневому циклі тренувань — це робота над тактикою. Створення звички, яка повинна засвоюватись через гру з бажаним рівнем продуктивності і результату.