Денис Олійник: «Всі хочуть на чемпіонат Європи!»

Збірна України 14 Червня, 16:39 472
Денис Олійник: «Всі хочуть на чемпіонат Європи!»
Півзахисник збірної України аналізує готовність «синьо-жовтих» до кваліфікаційного матчу з Люксембургом, а також оцінює свій перший сезон у голландському чемпіонаті.

- Денисе, важливим етапом підготовки до відбірного матчу з Люксембургом, була контрольна зустріч з Грузією. На твій погляд, чому не вдалося налагодити гру у першому таймі цієї зустрічі?

- Будьмо відверті, нам не вдалося виконати завдання, поставлене тренерським штабом. Всі хлопці відчували, що гра не складалася, не виходило здобути бажану перевагу у грі. Більше того, Грузія переграла нас, особливо в останні 15 хвилин зустрічі. Важливо зробити правильні висновки і не повторювати помилок. Не думаю, що мала місце недооцінка. У матчах збірної ми перш за все граємо за країну і вболівальників: мотивація традиційно на високому рівні. Сподіваємося, що із Люксембургом таких недоліків у нашій грі не буде, і ми покажемо хороший футбол.

- З іншого боку корисно перевірити свій стан у матчі із сильним спаринг-партнером…

- Звісно, потрібно проаналізувати помилки, щоби більше їх не повторювати. Команда змогла себе перевірити – тренери отримати важливу інформацію, продовжили підготовку. Грузія в цьому сенсі була для нас корисною.

- Ти провів на полі не так багато часу. Як можеш оцінити свою гру?

- Вийшов, із завданням добре відпрацювати на своїй позиції, не дати зіграти правому захиснику грузинів в атаці, а також проявити свої якості попереду. Я перебував на полі невеликий проміжок часу (15 хвилин), за цей період складно показати все, на що здатен. Прагнув зіграти на максимальних зусиллях і принести користь команді.

- А от перший матч із Люксембургом ти розпочинав у стартовому складі. Початок гри запам’ятався гострою грою суперника і нашим таланом. Пройшло достатньо часу, щоби з‘ясувати причину такого невиразного виконання «синьо-жовтих» у перші 20 хвилин зустрічі…

- Можливо, все ж таки мала місце недооцінка: треба поважати будь-якого суперника. Але ми вчимося на своїх помилках і зараз, впевнений, такого не буде. Тому що всі зробили висновки по ті грі. Знаємо чудово, що ми не повинні дозволяти супернику створювати нам такі проблеми, як це зробив Люксембург. Добре, що не пропустили у ті перші 20 хвилин, тому що було би складно перелаштуватися за ходом матчу. До того ж, поле було посередньої якості. Однак нам вдалося забити під завісу першої половини, а у другому таймі ми не дали їм можливості створювати моменти. Забивши ще два м’ячі, ми зробили гру.

- Ти допомагав партнерам забивати, але сам не забив, хоч мав мінімум дві класні нагоди. Що завадило?

- Ті моменти, які були у мене, треба реалізовувати. Особливо момент у другому таймі, коли Ярмоленко віддав класну передачу. У мене було два рішення, однак я прийняв неправильне. Спочатку вирішив бити в дотик, але враз змінив думку. Прийняв м’яч, зблизився з голкіпером і, оскільки не було місця для замаху, я, в умовах часового цейтноту, «ковирнув» м’яч, а не пробив. А бив би в дотик, швидше за все забив би. Цей момент мене засмутив, плюс у першому таймі не пощастило забити головою: у тому епізоді я дотягувався до м‘яча. Але у мене є життєвий принцип: якщо є гольові і моменти, то будуть і голи. Так, я не забив, але проаналізував ці епізоди і розумію свої помилки. Для моєї позиції дуже добре, коли є моменти. Гольові шанси виникають і у збірній, і у чемпіонаті Голландії, треба просто покращити реалізацію. Найбільш важливо для мене у матчі з Люксембургом те, що ми виграли, а я вийшов у стартовому складі, намагаючись зробити все, щоби допомогти команді.

- Наскільки виснажливим був збір в Австрії, з огляду на кінець сезону?

- Ми провели плідну роботу, відіграли контрольний матч з Грузією, отримали інформацію по наших командних діях. Жили у хороших умовах: було все необхідне для відновлення, тож до гри з Люксембургом готові нормально. З кожним днем було видно, що команда додає у тренувальному процесі, а ігрові зв’язки проявляються з кожним днем все краще. У будь-якому разі для національної команди потрібен час, щоби повернути зіграність. На цьому зборі його було достатньо для відновлення нашої взаємодії. Тому, сподіваюся, у найближчій грі будемо добре розуміти один одного.

- Наскільки важко наприкінці сезону концентрувати свої сили?

- У кожного - непростий сезон за плечима, можливо, в емоційному плані хлопці виснажилися, але особисто по собі можу сказати, що таке національна збірна і що таке чемпіонат Європи. Всі хочуть туди потрапити. У такій ситуації певні можливі труднощі психологічного чи фізичного стану відходять на другий план. Кожен гравець збірної хоче досягти мети, яка стоїть перед нами – потрапити на фінал Євро-2016, потішити всю країну. Це бажання пересилює втому від сезону.

- Перейдемо до клубних справ. Твій «Вітесс» здобув в іграх «плей-офф» право грати у Лізі Європи. Керівництво клубу та вболівальники задоволені четвертим місцем?

- «Вітесс» - дуже пристойна команда у Голландії: за набраними очками ми закінчили друге коло на першому місці. До останнього туру ми боролися за третє місце, але далося взнаки те, що ми занадто багато очок втратили у першому колі, причому на останніх хвилинах. У 4-5 іграх ми пропускали перед фінальним свистком! Якби не це, могли б реально боротися навіть за 2 місце. Зрештою, завдання-мінімум ми виконали - потрапили до Ліги Європи. Керівництво задоволене, вболівальники теж. Команда демонструє видовищну гру, яка подобається фанам. А за показником володіння м’яча ми переграємо будь-якого суперника. У цьому сезоні нам не вистачило досвіду, трохи не пощастило, але, все одно, сезон можна занести в актив, адже потрапили до Лігу Європи, вигравши «плей-офф». Це було доволі непросто: такі команди, як «Феєноорд», «Твенте», «Херенвен» залишилися без єврокубків. У чемпіонаті Нідерландів - висока конкуренція, є рівних 8-9 команд.

- Важливий плюс для тебе – велика кількість ігрового часу…

- Я дуже радий, що отримав багато ігрової практики, адже до того у мене був тривалий період, коли я взагалі не грав. А тут тренерський штаб повірив у мене, у більшості матчів я виходив у стартовому складі. Звісно, потрібен був якийсь час на адаптацію, але я цілком задоволений своїм першим сезоном у голландському футболі. Контракт із «Вітессом» у мене ще на рік. Сподіваюся, команда збереже склад, адже багатьма гравцями цікавляться імениті клуби. Але якщо збережемо склад, з впевненістю можу сказати, що наступного сезону можемо претендувати на призові місця.

- У кваліфікації Ліги Європи «Вітесс» може зустрітися з українцями. Чи інтригує тебе така перспектива?

- Я би сприйняв це нормально. Звичайно, було би краще і для української команди, і для нас, аби ця зустріч відбулася вже у груповому турнірі. Подивимося, як складеться жереб.

- Наприкінці сезону травма вплинула на твою присутність у стартовому складі…

- Так, у мене був надрив м‘язу задньої поверхні стегна, який я отримав 30 квітня. На тренуванні серйозно смикнув задню і три тижні не тренувався. Пропустив через це три гри, а за два тижні до закінчення чемпіонату почав тренуватися у загальній групі. У цей час у клубу був дуже насичений графік ігор, в якому тренування носили відновлювальний характер. Тренер порадив мені не поспішати з реабілітацією, оскільки травма задньої поверхні небезпечна. Якщо її недолікувати, можна потім знову отримувати надриви і лікуватися 2-3 місяці. Відтак, аби не ризикувати, я не форсував лікування. А коли вже відчув, що на 100 відсотків готовий, сказав про це наставнику. До закінчення сезону залишалося два матчі стадії «плей-офф»: в одному я вийшов наприкінці , а у другому участі не взяв. Після закінчення сезону тренер сказав, що хоче, аби я залишився у команді. Мовляв, ти знаєш, що не грав лише з причини травми. При цьому зробив акцент, що розраховує на мене.

- Зараз почуваєш себе нормально?

- Так, мене нічого не турбує. Фізично почуваю себе добре.