- Ви, Ігоре Михайловичу, людина забобонна - і ніколи цього не приховували. Скажіть чесно: костюм, облитий в роздягальні шампанським після фіналу Кубка України, тепер доведеться викинути - чи є шанс врятувати його, щоб навмання надіти через три тижні на одеський матч за Суперкубок?
- Послухайте, я буду тільки радий, якщо привід поливати мене шампанським стане виникати ще частіше! Треба буде - куплю новий костюм або приведу в порядок старий.
А може, його й чистити не треба - на фарт? (Сміється). Заради перемог, які приносять радість уболівальникам, я готовий на багато що.
- Александар Драгович після вирішальної перемоги над «Дніпром» облив Вас благородним напоєм з голови до ніг, а Ви навіть не обернулися, щоб подивитися, хто дозволив собі таку сміливість. Що ще заради високих результатів готові пробачити своїм футболістам?
- А чому ви вирішили, що для цього вчинку гравцеві потрібна була сміливість? (Посміхається). Вважаю себе частиною команди - і в дні перемог, і в хвилини поразок. Тому не побачив у вчинку Драговича ні грама неповаги. І більше здивувався не тому, що мене тоді облили шампанським, а після приходу через кілька днів через представника нашого захисника вибачень, - я по-справжньому був збентежений.
Що готовий пробачити своїм футболістам заради перемог? (Після паузи). Гравці повинні бути професіоналами за будь-яких обставин: можуть виграти або програти, але на полі зобов'язані повністю віддаватися боротьбі. Якщо ж хлопці чесні перед собою і мільйонами вболівальників, які переживають за команду на трибунах і перед телеекранами, мені немає в чому дорікнути - незалежно від рахунку на табло. І тоді я готовий прощати їм всі слабкості - і допомагати в ситуаціях, які спершу можуть здатися нерозв'язними.
- Наприклад - з пошуками викраденої машини Юнеса Беланда?
- Навіть не розуміючи до пуття, як це зробимо, пообіцяв футболістові: знайдемо і машину, і винуватців злочину. Клубні служби зв'язалися з правоохоронними органами, працювали в тісному контакті з ними - і протягом чотирьох днів питання було вирішене. Range Rover виявлений і повернений без пошкоджень, а Беланда, якому я зателефонував і сказав про успішне завершення цієї неприємної історії, був просто щасливий.
Ви розумієте: гравці заробляють достатньо, щоб купити нову машину, але для Юнеса було важливо, щоб зло не залишилося безкарним. А оперативне вирішення цього питання говорить про те, що ми дбаємо про наших футболістів і любимо їх, але і вони повинні так само ставитися до своїх уболівальників.
- Готові на радощах від успішного завершення сезону пробачити Дьємерсі Мбокані, який протиставив себе команді і зловживав у тому числі Вашою довірою?
- Наш нападник дійсно повів себе не як професіонал, але я припускаю, що у нього стався психологічний надлом. Мбокані вважав себе незамінним: він вважав, що випускати його на поле належало навіть у тому випадку, якщо б у нього були зламані обидві ноги. Але у Сергія Реброва своя філософія: грати повинен найсильніший. Головний тренер вважав, що Дьємерсі не готовий - і результати команди, яка виграла на внутрішній арені все, що можливо, підтвердили справедливість його вибору на користь інших форвардів.
На даний момент моя довіра тренерському штабу безмежна. Але не тільки тому переконаний: з футболістами, які ігнорують інтереси колективу, слід одразу ж розлучатися. Що ми і намагатимемося зробити в це трансферне вікно. А якщо варіантів, які в рівній мірі влаштують усі сторони, не виявиться, Мбокані стане доводити в тренувальному процесі, що він сильніший за інших колег по амплуа.
- Між тим, колег стало більше...
- Так, ми ще до відкриття трансферного вікна підписали контракт з Жуніором Мораесом. Змагатися Дьємерсі доведеться тепер з трьома гідними конкурентами, але якщо цього не захоче - буде підданий штрафним санкціям і переведений у другу команду. Де не стане валяти дурня, а буде відповідально виконувати умови чинного контракту - якщо хоче день в день отримувати зарплату і прописані в угоді бонуси.
Напевно, якщо б Ребров не зробив команду справжнім колективом, в ній могла б початися мишача метушня, Мбокані підтримали б інші легіонери. Однак ніхто з них - навіть ті, хто не стабільно виходив у стартовому складі, - не висловив бунтівному колезі підтримки. А його ровесник Велозу цілком міг би стати для нього прикладом: після травми він з розумінням ставився до позиції тренера, втягувався в ігровий ритм, виходячи хвилин на п'ятнадцять-двадцять. І лише повернувшись на колишній рівень, вийшов в основі.
Поведе себе Мбокані настільки ж професійно - не буде жодних запитань. Адже немає сумнівів, що він класний футболіст. Потенційно - один із найсильніших не лише в «Динамо», але і у всій Прем'єр-лізі. Однак виявити свої кращі якості Дьємерсі здатний лише в оптимальних фізичних і психологічних кондиціях, коли не намагається ставити свої інтереси вище командних. Такий нам потрібен форвард. Інший - ні.
***
- Чи можна сказати, маючи на увазі суто людські якості, що Мбокані для Вас - головне розчарування минулого сезону?
- Я б так не сказав. Адже насправді він абсолютно адекватний хлопець, ми з ним легко знаходимо спільну мову. Може, тренерському штабу не до кінця вдалося переконати його, що належить поводитися так, а не інакше. Не виключаю, що слід було розмовляти з ним знову і знову. Але людина вибрала свій шлях.
А те, що Ребров щодо Дьємерсі був правим, підтвердив нещодавно і наставник збірної, який не поставив Мбокані на жоден матч. Професійні тренери чітко бачать, хто готовий вирішувати на полі завдання, а хто - ні. І не поставлять за колишні заслуги гравця, якщо не будуть впевнені в результаті. Сучасний футбол диктує нам зрозумілі вимоги: або ти демонструєш сильні якості в кожному матчі, або сидиш в запасі, або ж зовсім не потрапляєш в заявку на гру.
- Продовжуючи тему розчарувань: були засмучені, що в Лізі Європи «Динамо» зупинилося на стадії чвертьфіналу, хоча, здавалося, могло пройти «Фіорентину»?
- Якоюсь мірою. Я відчував, що, пройшовши «Генгам» і «Евертон» після виїзних поразок, команда перебуває у відмінних кондиціях і може обіграти італійців. Ось тільки психологічної стійкості, особливо в рідних стінах, нам не вистачило. Якщо б взяли вдома верх над «Фіорентиною» навіть з мінімальним рахунком, гра у Флоренції склалася б зовсім інакше.
Ми були готові домогтися потрібного результату за тиждень на «Артеміо Франкі», але щось пішло не так. По кадровій обоймі не поступалися супернику, але, з моєї точки зору, нам не вистачало того ж Мбокані на вістрі атаки, Велозу з його досвідом в середині поля. А ще - пропускав матч-відповідь через перебір карток Драгович. Коли в таких іграх випадає навіть один футболіст, це загрожує наслідками, але якщо троє - це проблема, яку на подібному рівні складно вирішити.
- По-доброму заздрите «Дніпру», який дійшов до фіналу?
- Чого немає, так це заздрості. Вболівав за дніпропетровців у вирішальному матчі, як вболівав за «Динамо». Щиро, від душі, від усього серця. «Дніпро» по праву став фіналістом - мої оплески всій команді і особливо її головному тренеру, який, не зігравши вдома жодного матчу Ліги Європи, не послідував прикладу колеги з іншого нашого гранда і не поскаржився на це у жодному інтерв'ю. За таких обставин пробитися у фінал - подвиг, за який знімаю капелюха перед Мироном Маркевичем і його футболістами.
***
- Коли я запитав Реброва про емоції після перемоги в чемпіонаті і Кубку України, він насамперед назвав полегшення від того, що все нарешті залишилося позаду. А що повинен був відчути президент, який вкладав в команду чималі кошти, але багато років не отримував віддачі?
- Величезне задоволення. Не тільки результатом, який, мабуть, є головним мірилом успіху, але і якістю гри. Ви вірно сказали: ці шість років я терпів, хоч будь-хто інший на моєму місці давно перестав би сподіватися на краще. Але я не міг кинути команду, в якій частинка мого серця. Тому ви жодного разу не чули, щоб навіть у нинішні непрості часи в «Динамо» виникали фінансові складнощі, гравці невчасно отримували зарплату або в тренувальному процесі щось не було сплачено вчасно. Ось і майбутні збори в Австрії ми маємо намір організувати на найвищому рівні.
- Ребров задоволений, що ряд новачків приєднається до команди на літніх зборах, а не надійде в розпорядження тренерського штабу вже по ходу сезону. Підписання відразу чотирьох новобранців ще до відкриття трансферного вікна не виключає таких же активних дій на ринку і після 1 липня?
- Все можливо. Ми, як і раніше, відкриті до пропозицій по наших гравцях: якщо вони надійдуть, неодмінно обговоримо їх і з самими футболістами, і з головним тренером. Ну, а якщо хтось із провідних виконавців покине команду, шукати йому заміну нам доведеться мимоволі.
- Схоже, «Динамо» не обійтися цим літом без втрат. Той же Андрій Ярмоленко дав зрозуміти, що цього літа хотів би піти...
- ...але із суттєвим застереженням: має надійти пропозиція від серйозного клубу з топ-чемпіонату. Ми з Андрієм розмовляли на днях, між нами є повне розуміння в цьому питанні. Він довіряє мені, я йому. Якби не існувала тверда домовленість, не відпустив би Ярмоленка ні за які гроші, але тут все переважує бажання гравця і моє слово.
Можете не сумніватися: якщо виникнуть гідні варіанти, сядемо і обговоримо всі «за» і «проти». А якщо ні, переконаний, що Ярмоленко так само буде прогресувати, виступаючи за «Динамо» в груповому турнірі Лізі чемпіонів. І нічого не втратить, здійснивши свою мрію через півроку або через рік.
***
- Повертаючись до новачків: Жуніор Мораес, Микола Морозюк і Олександр Осман в тій чи іншій мірі перебували під наглядом, виступаючи в нашому чемпіонаті. А чи давно опинився в полі зору динамівської селекції Радосав Петрович?
- Ця кандидатура - особистий вибір Реброва. Наш тренерський штаб давно стежив за цим хлопцем, переглядав відео, а за два місяці до закінчення його колишнього контракту було вирішено вступити в переговори з агентом Петровича. Необхідність у придбанні ще одного виконавця в опорну зону була очевидна: у минулому сезоні Сергій Рибалка не мав конкуренції на своїй позиції, що, серед іншого, не сприяло його зростанню.
- Які позиції, з Вашої точки зору, ще вимагають посилення?
- Якщо ніхто в міжсезоння команду не покине, нам новачки більше не знадобляться.
- Після закінчення сезону у Вас, напевно, були бесіди з вашими легіонерами, які замислюються про зміну клубу. Які аргументи, окрім майбутнього старту в груповому турнірі Лізі чемпіонів, знаходите, щоб переконати їх залишитися?
- А мені і не треба шукати аргументи. По-перше, наші іноземці поки не думають про від'їзд. По-друге, якщо і задумаються, ще питання, чи багато знайдеться в Європі клубів, здатних переплюнути наші фінансові умови. Футболісти розуміють, що їхній вік короткий, і перш ніж повісити бутси на цвях, потрібно заробити на все життя. І якщо мені скажуть, що футболіст мріє грати в топ-клубі безкоштовно, я в це, вже вибачте, не повірю.
- Що за справа буде розглядатися в Лозаннському суді - «Атлетіко Мінейру» проти «Динамо»? Бразильський клуб не хоче розплачуватися за трансфер Андре?
- Ми вже виграли цю справу в ФІФА, що призначила опонентам величезні штрафні санкції. Тоді «Атлетіку Мірнейру» не пішов до Лозанни і вважав за краще заплатити, однак тепер, відчуваючи фінансові труднощі, намагається затягнути процес. Зазвичай я не буваю настільки впевнений, але зараз можу сказати: контракт був прописаний настільки детально, що у бразильців немає жодних шансів. Справу вони програють у першому ж розгляді.
- І на завершення: які завдання поставите перед командою на новий сезон?
- Виграти чемпіонат, Кубок і Суперкубок України, гідно виступивши при цьому в Лізі чемпіонів. Для початку - вийти з групи. А там - подивимося...
Дмитро Ільченко, Спорт-Експрес в Україні
Переклад - Микола Тимощук, 1927.kiev.ua
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
