Наші за кордоном. Підсумки сезону. Частина I
Азербайджан
Роман Григорчук очолив «Габалу» наприкінці минулого року. Клуб з невеликого древнього гірського міста належить одній з найвпливовіших родин країни, яка останніми роками намагається вивести його на європейський рівень і не шкодує коштів задля досягнення цієї мети, вкладаючи й в інфраструктуру, й в виховання юних футболістів. Екс-тренер «Чорноморця» став наступником таких особистостей як Тоні Адамс, Юрій Сьомін та Дорінел Мунтяну. Саме після невдалої каденції останнього харизматичний власник клубу вирішив надати тренеру чималі повноваження та значну самостійність в підготовці команди.
Зимовий трансферно-підготовчий період Григорчук провів доволі плідно. Були підписані шість новачків (серед них чотири гравці одеської команди). А вдала праця на зборах, акцент на атаку та чимало забитих голів в останніх матчах викликали позитивні відгуки спортивного директора клубу Тоні Адамса та тренера одного з суперників Рууда ван Ністельроя. Втім, в перших офіційних матчах «Габала» виглядала вкрай блідо в атаці, хай й пристойно в захисті, гравці діяли повільно, без бажання грати, іноді виглядали просто безпорадними, загрожуючи воротам суперників лише здалеку чи за допомогою «стандартів». Так в першому матчі був переграний відвертий аутсайдер «Баки», проте надалі команда зазнала трьох поразок поспіль, і позитивні відгуки в пресі змінилися негативними. Після чергової поразки керівники клубу висловлювалися прямо та жорстко на адресу підлеглих, а журналісти вже навіть знайшли заміну Григорчуку. Відстань в десять очок від третього, єврокубкового, місця збільшилася до 14-ти.
Все змінила перша поразка «Карабаху» на власному стадіоні (0-1), яку майбутній чемпіон зазнав саме від «Габали». В цьому матчі підопічні Григорчука нарешті продемонстрували не лише організований захист, а й швидкий перехід з оборони в атаку. Щоправда, вже за кілька днів переможець майбутнього чемпіона просто жахливо відіграв в Кубку проти «Сімурга» (поразку з рахунком 0-3 Григочук назвав чи не найганебнішою в його кар'єрі). Натомість, в лізі лише додавав, граючи швидше, різноманітніше та яскравіше. В квітні тренер визнав, що гравці нарешті сприйняли його складну філософію, хай й не глибоко, відзначаючи, що в позиційних атаках вони прогресують значно швидше, ніж гравці «Чорноморця» свого часу. Проте попри рекордні для команди серії в лізі з восьми перемог, 12-ти матчів без поразок та 13-ти гольових Роман Йосипович відмовлявся дивитися в турнірну таблицю чи святкувати, навіть після перемоги з рахунком 4-0 зазначаючи, що «пробачає гравців за помилки лише через стан газону», а після ще однієї перемоги (1-0) відмовившись коментувати матч і критикуючи гравців за неготовність до гри.
На початку травня «Габала» забезпечила собі місце в Лізі Європи, тоді ж вийшла на третє місце, до того ж нічиєю з «Інтером» офіційно віддала чемпіонський титул «Карабаху». Втім, місце на п'єдесталі Григорчук назвав важливим, проте аж ніяк не видатним досягненням.
В понеділок відбулося жеребкування Ліги Європи наступного сезону. Суперником «Габали» в першому колі стане тбіліське «Динамо». Підопічні Григорчука вже готуються до матчів, підписавши п'ятьох гравців місцевої ліги та чудово відомих українським вболівальникам Олексія Антонова, Віталія Вернидуба, Георге Флореску (екс-«Арсенал» Київ) та Сергія Зеньова (екс-«Карпати»). Тренер вважає, що за відповідних умов цілком реально протягом двох сезонів вивести «Габалу» до фіналу Ліги Європи. Перший крок до мети буде зроблений вже другого липня.
Григорчук на чолі «Габали» провів 16 матчів ліги, в яких здобув 11 перемог, звів два матчі до нічиєї та зазнав трьох поразок. Різниця м'ячів - 27-11. В Кубку на його рахунку нічия та поразка. «Габала» стала кращою командою четвертого кола. Слід відзначити, що в гостях «Габала» як в сезоні загалом, так і під керівництвом Григорчука виступала значно краще, ніж на власному стадіоні. Дивно, якщо зважати на постійні скарги бакинських команд на довгий та складний шлях до північного гірського міста.
Завданням Олексія Гая в новій команді було не лише працювати у відборі, а й брати активну участь в атаках, підключаючись в штрафний майданчик. Можливо, саме невдалий початок каденції системоутворюючого гравця спричинив невдалий дебют команди. Гай не догравав в захисті, часто запізнюючись і діяв неефективно в атаці. В матчі проти «Нефтчі» він двічі був доволі легко обіграний авторами голів. Проте поступово він призвичаївся, почав брати на себе лідерські функції і заграв значно гостріше (можливо, найгостріше в кар'єрі), корисніше та стабільніше.
В матчі проти «Хазар-Лянкярану» він заробив пенальті та пресингом захисника допоміг партнеру забити, в матчі проти другої команди ліги «Інтера» відкрив лік забитим м'ячам в Азербайджані, замкнувши навіс з кутового. Надалі практично щоматчу він заробляв пенальті, результативно пресингував, асистував, забивав або принаймні загрожував воротам. Лише матчі проти «Карабаху» йому не вдавалися.
В підсумку Олексій відіграв 18 матчів в лізі та Кубку (всі повні) відзначився чотири рази, повторивши особистий рекорд кар‘єри за голами протягом сезону (8). Ще три його голи були слушно відмінені арбітрами. Також слід згадати два зароблених пенальті, два пресинга, які закінчилися голами, три асисти та дві жовті картки. Його внесок в успіх команди неможливо переоцінити.
Обурення воротаря збірної Азербайджану Агаєва в зв'язку з підписанням Дмитра Безотосного призвело до кількох напружених днів в таборі команди, аж поки колишній перший номер не залишив Габалу. Ця напруга, ймовірно, зіпсувала Дмитрові початок весни, оскільки в перших матчах він виглядав невпевнено. В першому з програних матчів найнезручнішому для команди Григорчука супернику - «Сімургу» - він був вилучений поля за фол останньої надії, а в другому (кубковому) випустив м'яч з рук, і рахунок став 0-2. Проте, як і Гай, додавав щоматчу і поступово став опорою команди. Він впевнено відіграв проти «Карабаху» (1-0), врятував команду в доданий час матчу проти «Інтера» (2-1) і загалом вдало діяв на виходах і неперевершено - на лінії воріт. Хоча слід зазначити, що ближче до закінчення першості оборона команди настільки стабілізувалася, що Безотосний здебільшого нудьгував і протистояв лише ударам здалеку. Чимало рятував в черговому матчі проти «Сімурга», допомігши за невдалої гри цього разу здобути перемогу (1-0). Загалом на його рахунку 17 матчів в лізі та Кубку (9 - на «нуль», 10 пропущених).
Руслан Фомін був одним з тих, хто так і не спромігся акліматизуватися в команді. Вже в першому матчі він травмувався і був замінений на 27-ій хвилині. Отримавши ще кілька шансів в стартовому складі і не виправдавши сподівань, став відвертим гравцем запасу. Асист під час контратаки за шість хвилин проведених на полі в матчi проти «Хазар-Лянкярян» поступово змінив його статус, і Руслан почав отримувати більше ігрових хвилин, а згодом й повернувся до стартового складу. В матчі проти «АЗАЛу» він запам'ятався асистом пасом на хід партнеру та кількома небезпечними ударами, чотири рази загрожував воротам «Сімурга». Проте наприкінці сезону знову втратив місце в «старті» і в червні залишив команду. Загалом його доробок склав 17 матчів в лізі та Кубку (3 повних), асист та дві жовті картки.
Валерій Куценко був на оглядинах в «АЗАЛ» ще влітку, а взимку повернувся, отримавши контракт на півтора року. Одразу став одним з лідерів команди в центрі поля, вдало відпрацьовуючи у відборі і швидко та вправно розпасовуючи партнерам. В матчі проти «Інтера» почав гольову атаку, також віддав пас на хід партнеру, але той влучив у стійку. Тоді ж отримав травму і саме його відсутність, на думку тренера, спричинила поразку в матчі проти «Нефтчі» (0-1). Повернувшись, довів цей тезис, довгими пасами виводячи партнерів на ударні позиції й в матчі Кубку проти того ж «Нефтчі» (0-0), й в лізі проти «Баки» (2-0). Нагородою став гол з прямого штрафного удару в матчі проти «Хазар-Лянкяряну» (3-1, плюс удар в стійку в іншому епізоді). Втім, три поразки поспіль змусили «АЗАЛ» догравати сезон без шансів на високі місця, рівень гри команди та Куценка знизився. Він встиг забити ще один гол, в ворота «Сумгайита» (1-1) з кута воротарського. Проте надалі грав посередньо, а останні два матчі пропустив через травму.
Доробок півзахисника в сезоні 2014/15 склав 14 матчів (12 повних), два голи та три жовті картки. «АЗАЛ» посів шосте місце.
Росія
Чемпіон Росії Анатолій Тимощук більше запам'ятався резонансними відвідуваннями поранених в зоні АТО солдат та дискусіями навколо запрошення до збірної України, ніж грою. Лише двічі навесні він отримував місце в стартовому складі, а саме в матчі-відповіді 1/8-ої фіналу Ліги Європи проти «Торіно», коли спокійне життя забезпечила перемога з рахунком 2-0 в першому матчі та в матчі ліги проти «Амкару», який вже не мав турнірного значення.
Обидві зустрічі були програні з рахунком 0-1, і Тимощук не надто вдало працював в центрі поля i не був активним в атаці (крім переведеного на кутовий удару по воротах «Амкару»). А ось його виходи на заміну зазвичай дозволяли втримати потрібний рахунок. Загалом на його рахунку 11 матчів в лізі, один в Кубку, 5 - в Лізі Європи та 4 - в Кваліфікації Ліги Чемпіонів. Серед них 9 в стартовому складі та 5 повних. Навесні на його рахунку 6 матчів ліги та 5 - ЛЄ. Отримав дві жовті картки.
Вже на 20-ій хвилині матчу Кубку проти «Рубіну» російський воротар «Локомотиву» травмувався, і через тиск ліміту на легіонерів був замінений Тарас Михалик. Через цю травму українець залишився на лаві запасних й в перших двох матчах ліги 2015-го року. А в першому ж матчі в «старті» примудрився отримати червону картку в доданий час (другу жовту) і знову втратив ритм. Прикро, оскільки й в цьому матчі, й вийшовши на заміну в іншому, він активно діяв у відборі і намагався загрожувати воротам здалеку.
Втрата ритму призвела до автоголу в наступному матчі. Проте в кінцівці сезону він почав чотири матчі поспіль з перших хвилин. Серед позитиву - чимало захисних ТТД в матчах проти «Оренбурга» в Кубку та «Краснодару» в лізі, непогані удари по воротах здалеку. Серед негативу - не завадив забити гравцю «Оренбурга» та невдало відіграв проти «ЦСКА» (1-3), коли був легко пройдений автором другого голу. В останніх матчах ліги та фіналі Кубку проти «Кубані» (3-1) Тарас залишився на лаві запасних, проте награв достатньо хвилин в Кубку (192), щоб вважати себе причетним до перемоги. Доробок Михалика в другій частині сезону склав 7 матчів ліги (два повних) та два - Кубку. А загалом в сезоні 2014/15 - 16 матчів ліги (7 повних, асист, зароблений пенальті, сім жовтих, одна червона картка) та три матчі Кубку (один повний).
Значне досягнення записав на свій рахунок й Андрій Дикань. В 37-річному віці він був одним з лідерів провінційного «Краснодару», який посів історичне третє місце в лізі. Екс-воротар збірної України продовжував діяти впевнено й навесні. Ударами з району лінії штрафного та далі його було практично неможливо вразити, крім цього Дикань часто рятував команду після ударів зблизька та виходів сам-на-сам. В матчі проти «Рубіну» (2-1) він витягнув чотири складних удари протягом чотирьох хвилин. А в матчі проти «Арсеналу» (3-0) відбив пенальті. Натомість, в матчі проти «Кубані» (3-2) м'яч пірнув у ворота між його руками, а проти «Торпедо» Дикань невірно обрав позицію і пропустив гол з флангу. Хоча тоді він скоріше врятував команду від поразки.
Бенефісом Андрія став матч 29-го туру («Ростов», 2-1), в якому він здійснив вісім сейвів, серед них два кінчиками пальців після «вбивчих» ударів низом в кут, витягнутий з-під поперечини штрафний удар та блискавичний вихід з воріт та блокування удару.
В 2015-ому році на рахунку Диканя 13 матчів ліги (чотири «сухих»), в яких він пропустив 11 м'ячів. А загалом в сезоні - 25 матчів (11) та 17 пропущених. В восьми матчах Ліги Європи Андрій пропустив 13 м'ячів. Отримав дві жовті картки.
Ярослав Годзюр не пропустив жодної хвилини в лізі в першій частині сезону. Нажаль, другу він почав з помилок. Вдалий перший тайм матчу проти «ЦСКА» (1-2) зіпсував незрозумілий вихід до лінії штрафного, в результаті якого супернику вдалося проштовхнути м'яч у ворота в незручній для нього ситуації. В наступних двох матчах Годзюр також здійснив кілька добрих сейвів, проте знову помилився на виході (захисники підстрахували). Тож отримав «прочухана» у вигляді двох турів в запасі. Таке рішення тренера виявилося вірним, адже повернувшись, Ярослав заграв значно краще, впевнено відбиваючи удари і виходячи з воріт.
«Терек» догравав сезон (закінчив дев'ятим), і колись монолітний захист не завжди працював як слід, проте воротар рятував команду. Як в матчі проти «Динамо» (0-0), витягнувши удар з лінії воротарського та інший - після ефектного закручування м'яча під стійку з 12-ти метрів. Хоча наприкінці сезону й Годзюр вирішив «відпочити» (дві поразки), дозволивши м'ячу пірнути у ворота над його руками з рикошетом від газону, а також отримавши м'яч здалеку «за комірець» та пропустивши з «кута ван Бастена».
Доробок Годзюра в сезоні 2014/15 склав 28 матчів ліги (10 «сухих»), в яких він пропустив 28 м'ячів та отримав три жовті картки. В 2015-ому році відіграв 11 матчів (4 «сухих»), пропустив 16 м'ячів та отримав одну жовту картку.
Капітан юнацької команди донецького «Шахтаря» 18-річний Олександр Зінченковирішив спробувати себе в дорослому футболі і подався до Уфи. Дебютував вже в третьому весняному турі, вийшовши на заміну на початку другого тайму матчу проти «Краснодару» (0-2) і запам'ятався двома пасами на партнерів, які закінчилися дуже небезпечними ударами. Отримував ігрові хвилини й в наступних матчах, але надто захоплювався індивідуальними діями та втрачав м'яч, запам'ятавшись одним чудовим пасом врозріз який вивів партнера сам-на-сам (воротар відбив). Повернувшись з відрядження до збірної, отримав місце в стартовому складі на незвичній для нього позиції центрфорварда і загалом був пасивним та непомітним (крім удару з центру поля). Хоча саме з його перехоплення почалася гольова атака. Загалом відіграв 235 хвилин, серед них - дві появи в «старті».
Досвідчений одноклубник Зінченка Павло Степанець отримав ігрові хвилини лише в трьох останніх матчах сезону (90, 6, 90). Плідно працював в центрі оборони, записавши на свій рахунок чимало захисних ТТД. За його присутності на полі «Уфа» пропустила лише двічі і посіла 12-те місце, залишившись в Прем'єр-лізі. Загалом на рахунку Степанця в сезоні 2014/15 11 матчів в лізі та Кубку, з них 9 повних. Отримав червону картку.
Костянтин Ярошенко в березні залишався на лаві запасних. А ось в квітні-травні не отримав ігрового часу лише чотири рази. Діяв вдало у відборі, в атаці здебільшого був неефективним і чимало втрачав м'яч. В трьох матчах опинявся на «вбивчій» позиції в штрафному, проте бив вкрай невдало.
Кращим матчем в його виконанні стала програна «Мордовії» зустріч (1-2). Тоді Ярошенко влучно навісив на голову партнеру (воротар помилився на виході), ще тричі після його пасів партнери завдавали удари по воротах, а також сам схибив з чудової позиції. В 2015-ому році відіграв 7 матчів (5 з перших хвилин, жодного повного), зробив один асист. А загалом в сезоні - 20 матчів (16, 7), забив гол і заробив 4 асисти. «Урал» переміг «Томь» в плей-офф проти вильоту з загальним рахунком 1-0 і залишився в Прем'єр-Лізі.
Богдан Бутко взимку подався до Пермі, підписавши орендну угоду з «Амкаром» на півроку. Встиг пройти з новою командою два збори і в першому ж весняному матчі («Торпедо», 0-0) доволі надійно діяв у захисті і напрочуд активно - в атаці, записавши на свій рахунок більше двадцяти «кроссів» (кращий показник на полі), з них приблизно три чверті були точними. Також він був кращим на полі за загальною кількістю передач та кращим в «Амкарі» за спробами дриблінга.
Зламані в цьому матчі ребра змусили його пропустити два матчі, а з поверненням захисник зберіг активність в атаці, проте втратив надійність в обороні (три голи суперників в двох матчах відбулися з його флангу). Та поступово знайшов баланс і в матчі проти «Терека» (2-1) знову був кращим на полі за кількістю «кроссів» (14), завдав два удари по воротах та взяв участь в гольовій атаці. В деяких матчах точність його передач була надто низькою, іноді він помилявся в захисті. Проте його рух, бажання та активність вражали. З його допомогою «Амкар» здобув 15 очок в семи останніх турах та здійснив рейд з глухого останнього місця на 11-те. І саме Богдан забив останній гол команди в сезоні, вразивши ворота «Спартака» ударом в «дев'ятку».
Доробок Бутка в сезоні в РПЛ склав 12 матчів (11 повних), один гол та одну жовту картку.
Леон Вургафт
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
