ПРО ЗАГАЛЬНУ СИТУАЦІЮ
… Нинішня криза дуже серйозна, й прийшла надовго. Як мені бачиться, футбол України божевільними темпами скочується в прірву. Іще рік тому я говорив: краще нехай в еліті грає 8–10 команд, аніж терпіти нинішню ситуацію. Бо сьогодні національний чемпіонат характеризує слово «абсурд». Навесні був установлений, можливо, рекорд за кількістю фіксованих матчів. Тому повторюю: краще скоротити «вишку» наполовину, але щоб її учасники дотримувалися законів. Адже беззаконня — шлях у нікуди. Я прошу відповісти мені на одне запитання: чому з клубу, де людям рік не платять гроші, ніхто не хоче йти, навіть навпаки — багато хто хоче сюди потрапити? Для мене відповідь зрозуміла. Отже в такому випадку безглуздо говорити про трансферні пріоритети: як можна прогнозувати, кого придбає чи продасть умовна «Говерла», коли в Ужгороді «живих» грошей не було хтозна скільки, проте більшість футболістів не бажають звідти йти? І тренер Грозний скільки нарікає, погрожує подати у відставку, однак тримається роботи. За яким принципом закарпатці добиратимуть кадри? Хіба за спортивним? Це ж стосується «Металіста» та низки інших учасників УПЛ, можливо, навіть половини дивізіону…
ЩО ЗРОБИТИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ?
… Мій «рецепт» відомий усім, я його повторив у верхньому абзаці. Зрозумійте: тільки живучи в Європі, у цивілізованому суспільстві, починаєш чітко бачити, що таке корупція й життя без неї. Саме тотальна корупція породила нинішній стан футболу України: як політичні катаклізми зими 2013-2014 років, так і військові дії на Донбасі стали тільки каталізатором вибуху, вони ніби оголили нарив, який існував хтозна скільки довго. Цілий організм чемпіонату в усіх лігах, уся структура перебувають у стані загнивання: команди не заробляли грошей, а жили на подачки власників, усередині клубів крутилися величезні гроші, платилися колосальні зарплатні, але цей будинок був сконструйований на сипучому піску. Тепер розхльобуєте наслідки. Я не можу дати об’ємної поради. Просто тому, що маю інші функції в житті. Проте є інстанції, котрі мусять працювати, знаходити вирішення проблем, натомість нічого не роблять. А часом, скидається на те, навмисне погіршують стан справ. Я мав великі надії на нове керівництво Будинку футболу, втім, сьогодні маю враження, що все йде ще гірше. Скільки навесні було «дивних» матчів? Ситуація дійшла до такого абсурду, що колишній наставник «Металіста» Рахаєв публічно звинувачував підопічних у фіксованих результатах. При цьому КДК лицемірно робить вигляд, що все добре. За законами ФІФА, після двох місяців невиплати заробітної платні гравець має право без компенсації змінити команду. Однак в Україні — повне задзеркалля! Один із його проявів — видача ліцензій на участь у наступному сезоні проблемним ФК і дозвіл їм купувати нових виконавців! Тобто новий тренер Севидов отримає кадрове поповнення, хоча клуб Курченка в боргах на мільйони й мільйони. Згадайте: кілька років тому «Таврію», котра не досягла такого нахабства, змусили пропустити два трансферні періоди, нині ж у виконанні харків’ян бачимо махінації значно масштабнішого рівня, а реакції — нуль…
ВЕЛИКОМУ СУДОВОМУ ПОЗОВУ — БУТИ?
… Не полишає відчуття, що Федерація з приходом Павелка не змінилась і не очистилася. Кількох моїх підопічних, насамперед Богданова й Дишленковича, це безпосередньо зачіпає, тому ми змушені застосувати радикальні дії. Отже хочу через вашу газету повідомити: якщо за кілька днів (розмова відбулась у середу 17 червня. — В.Б.) Будинок футболу не здійснить рішучих кроків щодо «Металіста», ми подамо до суду. Хотів би наголосити на кількох унікальних речах. Перша: це буде безпрецедентний процес, бо розглядатимуть справу не клубу, а цілої національної Асоціації. Друге: мої юристи готові, папери й докази зібрані, тож подаватимемо скаргу не лише у ФІФА, а й у громадський Європейський суд із прав людини. Із приводу чого все це? Окрім того, що харківський клуб дев’ять місяців не платить гравцям зарплатню, крім того, що йому з якогось дива видали атестат на наступний сезон, вони вже півроку блокують перехід до іншої команди свого колишнього гравця Богданова! Як ви пам’ятаєте, ще восени 2014-го Андрій припинив усі стосунки з «Металістом», розірвавши контракт, але відтоді йому так і не надіслали трансферний сертифікат! Тобто він сидить без роботи, не маючи змогу приймати пропозиції. Недавно ми отримали запит од молдовського колективу, цей варіант зацікавив нас, одначе на наші листи ФК із Харкова взагалі не відповідає. Натомість Федерація (куди, до речі, теж неможливо дотелефонуватися) видає йому атестат. Значить, вона покриває безчинства, «кришує» їх, як заведено казати в певних колах? Так ось: даємо відомству Павелка кілька днів на реакцію, якщо ж нічого не зрушить із місця, в неділю-понеділок почнеться «процес століття»…
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
