Для кого грають у футбол?

Динамо Київ 12 Липня, 22:21 2456
Для кого грають у футбол? | 19-27
Роздуми на тему відвідуваності матчів «Динамо» в першості України.

Роман Сиволап

Чи може бути сильний чемпіонат у злиденній країні? Після історичних матеріалів про відвідуваність матчів «Динамо» прийшла черга поговорити про сьогодення. Після розпаду СРСР українське суспільство пережило шокову трансформацію, яка характеризувалася економічною кризою, колапсом інститутів управління, занепадом практично всіх сфер діяльності. Маючи один з найпотужніших серед країн колишнього СРСР потенціалів для розвитку у вигляді високого рівня освіченості та працьовитості населення, наявності високотехнологічних виробництв, українське суспільство так і не провело необхідних для власного розвитку реформ. Порівняння росту валового внутрішнього продукту України та сусідніх з нею країн наглядно демонструє, що ми рухаємося не в той бік.

Динаміка ВВП України та сусідніх з нею країн у постійних цінах 1990 року за період 1990-2012 рр.

Без підвищення рівня життя українців очікувати на повні трибуни стадіонів не варто. Країні потрібне щось більш ефективне за «дику олігополію», але це тема для іншого дослідження.

Уболівальники, як бідні родичі. Футболу повезло більше, ніж українському суспільству. Олігархи, які паразитували на країні, вирішили, що вкладати кошти в футбол - то престижно. Це дозволило кільком клубам створити непогану матеріальну базу. Але забезпечити самоокупність футбольних клубів у країні, в якій більша частина населення знаходиться за межею бідності, нереально. Тому уболівальник, який не є джерелом доходів для клубу, грає в українському футболі значно меншу роль, ніж в провідних футбольних країнах. Уболівальник є основою економічної діяльності більшості західноєвропейських клубів. У нас глядач є лише другорядним атрибутом, який іноді може приносити проблеми своєю недисциплінованою поведінкою.

Відвідуваність матчів «Динамо» в чемпіонатах України 1992 - 2015 рік

У дев'яностих роках минулого століття динамівці не мали конкурентів на внутрішній арені. Після розвалу СРСР кращі футболісти українських клубів роз'їхалася по світу, хто куди зміг - від Ізраїлю до Швеції. Рівень чемпіонату був низьким. Більшості людей, які намагалися вижити в умовах колапсу економіки, було не до футболу. Відвідуваність матчів була низькою.

Навіть після повернення Лобановського та створення в Києві потужної команди на матчі чемпіонату України ходило вкрай мало глядачів. Цей факт дуже засмучував Метра. Справді, тоді, наприкінці 90-х, навряд чи можливо було досягти значного підвищення відвідуваності домашніх матчів. Кияни та гості столиці заповнювали трибуни НСК «Олімпійський» на матчах єврокубків, а матчі чемпіонату України через відсутність конкуренції були їм не цікаві.

Лише після реконструкції НСК «Олімпійський» у рамках підготовки до Євро-2012 кількість глядачів на матчах «Динамо» стала пристойною. Але ефект нового стадіону не вічний. З часом кількість глядачів починає знижуватися. Головне зараз - зуміти утримати уболівальників, які відвідують стадіон.

Цифри для директора департаменту маркетингу «Динамо». Саме наприкінці 90-х у керівництва «Динамо» сформувалася думка, що займатися залученням уболівальників на матчі внутрішніх турнірів - марна справа. Але часи змінилися. За роки виріс рівень футболу в чемпіонаті України, загострилася конкуренція. А менеджмент «Динамо» все живе уявленнями дев'яностих років... В той час, як головний конкурент - донецький «Шахтар» - впровадив передову сучасну систему залучення глядачів на стадіон, кроки динамівців є безсистемними та неефективними. Наступна таблиця показує цю різницю у відношенні до роботи з уболівальниками. При цьому «Шахтар» пройшов шлях від безкоштовного привезення на футбол глядачів із навколишніх міст - до повноцінного продажу квитків на «Донбас-Арену» для різних категорій уболівальників.


Професійний підхід до футбольного маркетингу. У 1993 році почалася нова епоха в історії існування «Динамо» - президентом клубу став Григорій Суркіс. Прихильникам «Динамо» гріх нарікати на несправедливість долі, сім'я Суркісів виявилася справжніми уболівальниками клубу. Не всі управлінські рішення власників «Динамо» були бездоганними, але не помиляється той, хто нічого не робить. Уже більше двадцяти років Суркіси намагаються забезпечити конкурентноздатність команди. Кияни мають все необхідне для підготовки, непоганий склад футболістів, молодого амбітного тренера, сучасний стадіон на сімдесят тисяч уболівальників. Але організація залучення глядачів на трибуни не витримує критики.

Справа тут не в конкретних особистостях, що не вміють чи не хочуть працювати. Віце-президент клубу Олексій Семененко, який за службовими обов'язками відповідає за це питання, не має ні фахівців-помічників, ні фінансування, ні затвердженої стратегії, ні чітких завдань у роботі з уболівальниками. В таких умовах очікувати повних трибун не варто. Теперішній уболівальник став більш вимогливим, він потребує уваги, комфорту, його необхідно дивувати. Здивувати зараз покупців VIP-квитків та абонементів безкоштовним Wi-Fi або можливістю придбати «хот-доги» навряд чи вдасться. Необхідний зовсім інший підхід.

Як це робилося в найголовнішого конкурента «Динамо», у ЗМІ детально розповідала колишній директор з маркетингу та комунікацій гірників Марина Климова http://terrikon.com/posts/62038 та http://www.evening-kazan.ru/articles/mariya-klimova-glavnoe-v-futbole-bolelshchik.html. Звісно, те, що підходить для «Шахтаря», не завжди підійде для «Динамо», але багато корисного у конкурентів перейняти можна. Особливо це стосується роботи з VIP-аудиторією, школярами та організацією сімейних секторів. Тим більше, що потенціал Києва значно вищий.

«Динамо» має багатомільйонну армію фанатів. Згідно даних дослідження агентства СК, в 2011 році «Динамо» займало 19 місце в Європі за кількістю активних уболівальників, маючи 1 млн 685 тисяч фанів - на 500 тисяч більше, ніж «Шахтар». Згідно класифікації СК, активні уболівальники - це любителі футболу, які відносно регулярно стежать за ходом однієї або декількох першостей і періодично, але з різною частотою, дивляться на стадіонах, по ТБ (домінуюча частка аудиторії) або через Інтернет матчі відповідних турнірів.


Показники інших українських клубів

33. «Шахтар» - 1175 000

56. «Дніпро» - 580000

58. «Металіст» - 570000

Як неважко вирахувати середню відвідуваність матчів чемпіонату в 2015 році, трохи більше від одного відсотка активних уболівальників київського клубу. Резерв колосальний. Якщо на стадіон будуть постійно приходити 2-3 відсотка уболівальників і приводити з собою глядачів, що не відносяться до категорії активних прихильників футболу, то відвідуваність НСК «Олімпійського» буде мати пристойні цифри в 40-50 тисяч глядачів на кожному матчі. Така аудиторія дозволить клубу навіть щось заробити, незважаючи на невисоку вартість квитків.

Для цього необхідно, щоб менеджмент «Динамо» став розглядати футбол як товар, який необхідно продати, найняв професійних менеджерів з продажу та маркетологів. Думаю, що фінансові вкладення досить швидко себе виправдають. Тому що «Динамо» Київ - це більш, ніж якісний товар. Це - бренд, це те справжнє, чим пишаються мільйони українців.

У динамівців є все, щоб створити неповторну атмосферу на НСК «Олімпійському», що змусить з радістю повертатися на трибуни тисячі вірних прихильників клубу, приводити з собою дітей, рідних, друзів, колег по роботі.

Непотрібний інтернет. У той час, як офіційні сторінки «Шахтаря» мають у Facebook 1 млн 400 тис. «лайків», у Вконтакте - 457 тис., київський клуб взагалі не мав своїх сторінок. Практично без жодної допомоги з боку клубу сторінки, створені вболівальниками «Динамо», змогли досягти відміток «подобається» у 239 тисяч у Facebook та 218 тисяч у Вконтакте. Наприклад, сторінки офіційного фан-клубу «Динамо» Київ мають 3 тисячі підписників у Facebook та 22 тисячі - у Вконтакте. Дана статистика говорить, що клуб популяризацією «Динамо» в соціальних мережах не займається.

Висновок. У статті наведена достатня кількість статистичних показників, що дозволяють зробити невтішні висновки про якість роботи з уболівальниками в «Динамо». Сподіваємося, що керівництво «Динамо» не сприйме дану статтю як спробу очорнити імідж великого клубу та колись все ж зрозуміє важливість професійного відношення до власних уболівальників.

Поки що новини зі стану клубу не радують. У 2-3 рази підвищується вартість квитків та абонементів, що у випадку залишення сервісу на теперішньому рівні призведе до зниження відвідуваності матчів. Клуб намагається відібрати паблік «Динамо» у Facebook у його засновників, що у підсумку може призвести до закриття сторінки. Можемо констатувати, що поки що спортивна складова в клубі значно випереджає маркетингову.