І ось в розпал його творчої відпустки заговорили про те, що Олег Блохін може очолити клуб «Аль-Іттіхад» з Саудівської Аравії. Про це та про багато іншого його розпитав кореспондент «СЭ».
ФОРМАЛЬНИЙ ДІДУСЬ
- Встигли засумувати за тренерською роботою?
- Туга за нею проявляється швидко. Варто пару-трійку місяців відпочити, як знову виникає бажання працювати.
- Перебуваючи у вимушеній відпустці більше року, ви, напевно, отримали можливість підтягнути домашні справи, щось підремонтувати...
- (Сміється). В першу чергу, потрібно було здоров'я підремонтувати. Ось що найголовніше.
- Тепер, сподіваюся, все гаразд?
- Звичайно. А що стосується решти, і не менш важливого, то насолоджуюся можливістю побути з родиною, яку, траплялося, подовгу не бачив. Тепер сім'я вже звикла, що тато вдома. Варто кудись зазбиратися, як тут же виникає питання: «куди ти знову?» (Сміється).
- Чого доброго, не відпустять...
- Може бути. Та тут вже нічого не поробиш. (Посміхається).
- Якщо говорити про чинники, здатні вплинути на ваше здоров'я, то найбільш важливими можна назвати зміну статусу: не так давно ви стали дідусем. Як відчуваєте себе у новій ролі?
- Формально я став дідусем, а ось у фізичному і психологічному плані це складно відчути. Варто також враховувати, що у мене самого двоє маленьких дітей.
- Ваша старша донька Ірина раніше жила в Америці, але потім повернулася на батьківщину. Часто бачитеся з нею і маленькою онукою?
- Не так часто. Бачилися кілька разів. У доньки своя сім'я, свої турботи.
- Вона живе в Києві?
- Так. Іра займається художньою гімнастикою і часто зайнята: то змагання, то інші справи.
- Онука на кого схожа?
- Мені здається, на Іру. Хоча поки що важко визначити.
ДО МІСЦЬ БОЙОВОЇ СЛАВИ
- Ви мені якось розповідали, що час від часу навідуєтеся в Грецію - країну, де починали тренерську кар'єру. Давно там були останнього разу?
- У минулому році. Ось незабаром планую поїхати туди на два тижні всією родиною, з дітьми. Приємно буде відвідати колишні місця бойової слави (сміється), подивитися, як там зараз.
- В грецькому футболі знову попрацювати не звуть?
- Намітки були, але до офіційних пропозицій поки не доходило. Але якби була можливість, залюбки попрацював би знову в Греції. До цієї країни я адаптований, та й мову не забув. По цій частині мені було б простіше.
- Відомо, що на роль наставника вашу кандидатуру розглядали в аравійському «Аль-Іттіхаді». Вже не з подачі вашого агента Шандора Варги, у якого великі зв'язки в тому регіоні?
- Мені поки що невідомі витоки цієї інформації. Краще зателефонуйте самому Шандору - він більше в курсі справи. Агент може розсилати пропозиції по моїй кандидатурі в різні клуби, тому не виключено, що зацікавленість може виникнути в будь-якому з них. Але поки контракт не підписаний, це лише розмови.
- Якби у вас була така можливість, у Саудівській Аравії погодилися б попрацювати?
- У таких ситуаціях спочатку обговорюються умови особистого контракту і контрактів моїх помічників. А ще - необхідно дізнатися, чи готова поїхати зі мною моя сім'я. Адже без сім'ї далеко від батьківщини дуже важко. Враховуючи, що питання про моє працевлаштування конкретно не постало, обговорювати його не бачу сенсу. Зрозуміло, що умови в Саудівській Аравії незвичні - в таких я ніколи не працював.
- У свій час в арабських країнах працювало багато наших фахівців, серед яких і Валерій Лобановський. Та й той же Варга має досвід роботи якраз в «Аль-Іттіхаді»...
- Шандор напевно може багато що про нього розповісти. Мені лише відомо, що «Аль-Іттіхад» є одним з провідних аравійських клубів.
ТЕРПІННЯ ДОВЖИНОЮ В П'ЯТНАДЦЯТЬ МІСЯЦІВ
- Крім СРСР, ви грали в Австрії, на Кіпрі, тренували в Греції і Росії. Є країни, в яких вам було б цікаво попрацювати тепер?
- (Сміється). Коли в радянські часи не можна було виїхати за кордон, існував ряд країн, в яких я із задоволенням пограв би. А робота тренера така, що вибирати «хочу - не хочу» особливо не доводиться. На це тепер дивишся зовсім по-іншому.
- Іншими словами, ви не надто перебірливі?
- Потрібно реально дивитися на речі. Коли тобі пропонують очолити мадридський «Реал» або «Аль-Іттіхад», ти можеш вибирати. Якщо ж у тебе лише одний варіант, то тут треба думати, їхати чи ні. У будь-якому випадку тренер повинен працювати. Ясна річ, що бувають простої - як, наприклад, після мого відходу з ФК «Москва». Тоді я теж рік не працював.
- Зараз у вас набігло вже цілих п'ятнадцять місяців...
- Нічого страшного! Я вважаю, що хоч це і важко, треба терпіти. Нічого не поробиш. Є певні періоди, коли клуби запрошують тренерів. Вони не можуть брати їх в розпал сезону - для цього має статися щось екстраординарне.
- З колишніми одноклубниками за цей час в одній компанії доводилося перетинатися?
- Хто без роботи - з тими, буває, перетинаємося. А хто при справі - у них свій графік. Я ж не можу відривати людей від роботи.
- У футбол пограти вдається?
- (Категорично). Ні-ні-ні-ні! Це мені заборонено лікарями. Втім, не стільки лікарями, скільки сам не хочу. Наслідки деяких травм просто не дозволяють.
- А не буває, що ноги самі тягнуться до м'яча?
- Вже ні. Швидше, в мені домінує тренерська думка. Дивишся на гру - і думаєш, що зробив би по-іншому. А грати - ні вже, вибачте.
В ОЧІКУВАННІ ЄВРОКУБКІВ
- За подіями у світовому та українському футболі стежити встигаєте?
- У минулому році з цікавістю стежив за ходом чемпіонату світу в Бразилії, а в цьому - спостерігав за поєдинками Кубку Америки. Не всі ігри, але дивився. Що стосується нашого чемпіонату, то мені цікаво стежити за матчами за участю провідних команд. Такими, як «Дніпро» - «Динамо», «Дніпро» - «Шахтар», «Динамо» - «Шахтар». Решта, чесно кажучи, не цікаві. Нічого нового в них не побачиш.
- Але трансляції матчів за участю «Динамо» не пропускаєте?
- Дивлюся час від часу. Якщо динамівці грають зі слабкою командою, то одразу видно, що вони на голову сильніші. Відразу зрозуміло, яким буде результат. Трохи більше тижня тому з задоволенням спостерігав за матчем Суперкубку «Шахтар» - «Динамо». Гра мені сподобалася. Боротьбу вели дві кращі команди країни, які показали хороший футбол. Комусь пощастило, комусь ні - нічого не вдієш. Нічийного результату бути не могло - хтось повинен був виграти, а хтось - програти.
- Стартовий тур нового чемпіонату вас здивував?
- Лише кількома результатами. Наприклад, нічия «Говерли» з «Дніпром». А ще - велика перемога «Зорі» в Запоріжжі. Втім, щоб міркувати про це предметно, потрібно перебувати всередині команди, бути в курсі, що в ній діється. Все треба знати в деталях: яке фінансове забезпечення, які гравці в розпорядженні головного тренера.
Але подивимося, як складеться чемпіонат надалі. А поки що з інтересом чекаю старту наших команд в єврокубках. Користуючись нагодою, хочу побажати «Динамо» вдалого виступу в національних турнірах і Лізі чемпіонів...
В'ячеслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, Спорт-Експрес в Україні
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
