«Швидка намагалася реанімувати 2 години»
Життя Валентина Белькевича обірвалося в ніч з 31 липня на 1 серпня минулого року. Екс-футболісту і тренеру київського «Динамо» йшов лише 42-й рік... Його рідні та друзі довгий час мовчали про те, що могло стати причиною трагедії, обережно помічаючи, що 2014-й був дуже важким для Белькевича. Лише зараз вдова Олеся відверто розповіла «КП» в Україні» про ту страшну ніч і останні місяці життя покійного чоловіка.
- Валік не скаржився на самопочуття, а в ту ніч взагалі нічого не боліло. В 23.56 я вийшла на балкон (чітко запам'ятала час, тому що мені якраз зателефонувала приятелька). А буквально через мить почула неприродний хрип. Коли вбігла в кімнату - погляд чоловіка був уже порожній... Швидка приїхала швидко, намагалися щось зробити години дві. Я згадала в той момент «Отче наш», хоча не особливо набожна. Страшно... - розповідає Олеся.
«У людини забрали м'яч»
Вдова футболіста розповідає, що останні місяці стали важкими для екс-капітана київського «Динамо»:
- У Валентина закінчився тренерський контракт з молодіжною командою «Динамо». Він дуже важко це переживав. У нього був такий же стан, як колись під час ігрової дискваліфікації (в 1994 році. - Прим. Авт.). Але якщо про той період його життя я знаю тільки з розповідей друзів, то цю ситуацію бачила на власні очі. Це була жахлива депресія. Він не переживав так, навіть коли закінчив кар'єру! Що я тільки не робила, щоб витягнути його з цього стану: в 5 ранку ми прокидалися на риболовлю, купили кота (це на додачу до наших трьох собак), часто їздили в сільський будинок...
- Це не була образа на «Динамо». Але футбол був повітрям Валентина, і в якийсь момент він залишився без нього. Як правильно сказав мій брат після смерті Валіка: «У людини забрали м'яч...», - додає Олеся. - Це тривало два місяці - в червні-липні, поки я нарешті не вмовила чоловіка поїхати на базу, розмова з керівництвом відбулася, і все начебто налагоджувалося... Але сталося непоправне...
«Кажуть, не можна вітати заздалегідь...»
При цьому Олеся запевняє, що передумов для хвороби не було ніяких:
- Два рази на рік Валентин проходив повне обстеження. Після смерті Валіка я взяла з клініки всі результати його аналізів, довідки, виписки. Шукала там якусь причину для виникнення тромбоемболії (закупорка кровоносної судини тромбом, що відірвався. - Прим. авт.). Але її немає. Я вважаю, що це - нерви. Кажуть же, що всі хвороби від нервів. Але я не медик за освітою.
Вдова футболіста згадала епізод, який стався за місяць до трагедії:
- Знаєте, кажуть, що заздалегідь вітати з днем народження не можна. А в червні Валік раптом сказав: «На день народження (27 січня. - Прим. Авт.) нічого не даруй, купи мені краще зараз вудку на коропа». Вона карбонова, лімітована. Риболовля була пристрастю чоловіка, він любив такі дорогі іграшки. Я, пам'ятаю, ще відповіла - мовляв, навіщо на день народження. Я тобі просто так її подарую. Валентин уперся: «Ні, на день народження!». От і не вір після цього в прикмети...
Олеся розповідає, що свою біду розділила зі Світланою Баль і Христиною Гусіною, які незабаром також назавжди втратили своїх чоловіків.
- Ми зіткнулися з горем майже одночасно - я, Світлана і Христина. Напевно, «легше» - це недоречне слово в даній ситуації, але дружини Андрія Гусіна та Андрія Баля не бачили цей трагічний момент. Найстрашніше - це коли ти поруч з коханою людиною, розумієш, що йому потрібно допомогти, а ти не можеш... Ось це залишається в голові на все життя.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
