Годі й перелічити скільки яскравих виконавців подарувала футболу Київщина. Ми спробуємо пригадати тих українських талантів, які здобули собі ім’я вже в період незалежності. Під час підготовки матеріалу в автора склалося враження, що Київщина – край воротарів. Погляньте самі скільки відомих кіперів народилося на теренах головної області: Всеволод Романенко («Оболонь», «Таврія», «Волинь», «Карпати»), Олександр Шовковський («Динамо»), Антон Каніболоцький («Шахтар»), Денис Бойко («Дніпро»). З Олександром Рибкою детальніше ознайомитися трішки нижче. Вибираючи сімох гравців Київщини було не так просто зробити остаточну заявку До списку не ввійшли гравці збірної Сергій Федоров, Микола Іщенко, а Денис Дедечко, Андрій Богданов, Андрій Конюшенко, Денис Стоян не один сезон провели у Прем’єр-лізі. Про Владислава Ващука «Футбол 24» розповідав у матеріалі «На ножах: топ-7 непорозумінь з власними фанами». Про геніальних бомбардирів Сергія Мізіна та Андрія Шевченка мова йшла в блозі «Від 18 і старші, або У якому віці вперше стріляли «зірки» УПЛ». Менше з тим, знайомимося із сімкою виконавців, що народилися в місті Києві та його околицях.
Географічні дані області:
Площа і кількість населення: 28 131 км. кв., 1,8 млн. осіб; межує з: Чернігівською, Полтавською, Черкаською, Вінницькою, областями, Республікою Білорусь; найбільші міста: Київ, Біла Церква, Бровари, Ірпінь, Бориспіль, Обухів, Васильків, Переяслав-Хмельницький, Фастів, Славутич, Буча;найбільші ріки: Дніпро, Десна, Прип’ять, Рось, Тетерів, Ірпінь, Уж, Трубіж, Чумгак
Найвідоміші команди області:
«Локомотив», Київ (рік заснування: 1919, попередня назва: «Желдор»), «Темп» Київ (роки існування: 1925-1964, попередні назви: «Арсенал», «Машинобудівник»), «Динамо», Київ (рік заснування: 1927), «Більшовик, Київ (час активного існування: 30-70-ті рр.), ЦСКА, Київ (період професійного існування: 1934-2009, попередні назви: УБЧА, ОБО, Будинок офіцерів, СКА),«Рефрижератор», Фастів, «Будівельник», Прип’ять (неодноразовий переможець чемпіонату Київщини 1980-их рр.), СДЮШОР «Атлет», Київ (час заснування: 1970), «Чайка», Вишгород(час заснування: 1976), ДЮСШ-Зеніт, Боярка, «Динамо-2», «Динамо-3», Київ, «Оболонь», Київ(роки існування: 1992-2012, відновлений як «Оболонь-Бровар»), «Борисфен», Бориспіль (період існування: 1993 - кінець 2000-их, інші назви: «Нива-Борисфен», ФК «Бориспіль», «ЦСКА-Борисфен»), «Нива-Космос», Миронівка, «Діназ», Вишгород (рік заснування: 1999), ФК «Буча», Буча (рік заснування: 1999), «Путрівка» (рік заснування: 2002), «Дніпро», Обухів, «Арсенал-Київщина», Біла Церква (дата заснування: 2005), «Княжа», Щасливе, «Ірпінь», с. Гореничі(дата заснування: 2008), «Чайка», с. Петропавлівська Борщагівка (рік заснування: 2008),«Колос», Ковалівка, РВУФК, Київ, ДЮСШ-15, жіночий міні-футбольний ФК «Белічанка» смт. Коцюбинське
Валентин Слюсар
Дата народження: 15.09.1977; місце народження: Київ; позиція: півзахисник; кар’єра гравця: 1994-98 – «Динамо-2», «Динамо-3», Київ, 1998 – «Металург», Донецьк, 1999 – «Ростсільмаш», Росія, 2000, 2010-12 – «Оболонь-2», «Оболонь», Київ, 2000-02, 2004-05 – «Закарпаття», Ужгород, 2002-03 – «Поліграфтехніка», Олександрія, 2003-04 – «Нива», Вінниця, 2005-10 – «Металіст», Харків, 2 матчі за збірну України; досягнення: бронзовий призер чемпіонату України (2007, 2008, 2009, 2010)
Один із лідерів «Металіста» другої половини 2000-их. Не пробившись до основки «Динамо», Валентин поїхав шукати щастя до Донецька, Ростова, Ужгорода, Вінниці, Олександрії та знову вертав до рідного Києва. Коли нарешті він осів на землях Слобожанщини. Той «Металіст» ніяк не справиться з прокляттям третього місця: харків’яни шість разів поспіль фінішуватимуть за «Шахтарем» і «Динамо». Чотири бронзові медалі осядуть в колекції Слюсара. В сезоні 2007-08 півзахисник наб’є шість м’ячів, які допоможуть обійти «Дніпро» в боротьбі за третю позицію. Таким чином «Металіст» потрапить до Кубку УЄФА. І лише в 1/8 фіналу підопічних Мирона Маркевичазупинить «Динамо». Погоджуєтеся, що на вихід до чвертьфіналу більше заслуговували Девіч і компанія?
Нині Олександр Васильович обіймає посаду старшого тренера молодіжного складу «Говерли» U-19.
Чемпіонат України 2007/08, «Металіст» – «Дніпро» – 1:0
«Металіст»: Горяїнов Олександр (к), Ганчаржик Северин, Валяєв Сергій, Де Ласерда Едмар, Слюсар Валентин, Обрадовіч Мілан, Рикун Олександр (Фомін Руслан, 61), Папа Гуйє, Девіч Марко (Зезе Венанс, 79), Бордіян Віталій, Джексон Коельо (Трішовіч Александр, 90+2)
Запасні: Сидоренко Денис, Мадуфі Хішам, Діденко Анатолій, Курілов Олексій
Тренер: Мирон Маркевич
«Дніпро»: Кернозенко В’ячеслав, Шершун Богдан, Самодін Сергій, Воробей Андрій, Єщенко Андрій, Русол Андрій (к), Денісов Віталій, Канкава Джаба (Грицай Олександр, 85), Холєк Маріо, Назаренко Сергій, Гусєв Ролан (Ротань Руслан, 65)
Запасні: Старцев Максим, Шелаєв Олег, Мазилу Йонуц, Кобахідзе Олександр, Ферейра Осмар
Тренер: Олег Протасов
Голи: 1:0 – Слюсар (90+1)
Фініньо, Валентин Слюсар, Олександр Рикун
Олег Венглинський
Дата народження: 21.03.1978; місце народження: Київ; позиція: нападник; кар’єра: 1995-02 – «Динамо-2», Київ, 1997, 1999-01 – «Динамо-3», Київ, 1997-01 «Динамо», Київ, 2002-05 – «Дніпро», Дніпропетровськ, 2005-06 – АЕК, Греція, 2006-08 – «Чорноморець», Одеса; 10 матчів за збірну;досягнення: бронзовий призер ЧУ (2004)
Ризикну заявити, що Олег занадто довго чекав свого шансу, аби закріпитися в основному складі «Динамо». Потіснити Шевченка чи Реброва тоді було фантастичним завданням. А перейшовши до команди трішки дрібнішого калібру, Венглинський мав би усі шанси раніше добитися вагоміших успіхів. Результативним нападником Олег зарекомендував себе у Дніпропетровську. КомандаЄвгена Кучеревського, окрім ряду вдалих матчів у рідному чемпіонаті, наробила галасу в КУЄФА. Ех, з ностальгією пригадую протистояння з «Марселем». Незграбне, але результативне виконання пенальті від молодого Дідьє Дрогба ще досі постає перед очима… Закінчуватиме Олег в «Чорноморці». Цей період його кар’єри запам’ятається мінімумом голів та фінансовими скандалами.
За збірну нинішній телевізійний експерт провів десяток поєдинків (два з яких офіційні), відзначившись лише одного разу. На початку 2000-их наша національна команда володіла талановитими форвардами: Шищенко, Мелащенко, Воробей, Бєлік, Воронін, Косирін,Венглинський. Ну і звісно імена двох легенд українського футболу можна не називати – ви їх чудово знаєте. Тепер про такий вибір висококласних нападників можна тільки мріяти…
Чемпіонат України 2002/03, «Дніпро» – «Динамо» – 2:2
«Дніпро»: Медін Микола, Співак Андрій, Грицай Олександр, Михайленко Дмитро (к), Єзерський Володимир, Шелаєв Олег, Радченко Олександр, Максимюк Роман (Поклонський Олександр, 80), Матюхін Сергій (Ротань Руслан, 89), Костишин Руслан, Венглинський Олег (Попович Олександр, 82)
Запасні: Куслій Артем, Назаренко Сергій, Валяєв Сергій, Задорожний Сергій
Тренер: Кучеревський Євген
«Динамо»: Шовковський Олександр, Боднар Ласло, Гавранчич Горан, Сабліч Горан (Федоров Сергій, 56), Несмачний Андрій, Лєко Йєрко, Гусін Андрій, Белькевич Валентин (к), Рінкон Діого (Дмитрулін Юрій, 89), Шацьких Максим, Пєєв Георгій (Гіоане Тиберіу, 62)
Запасні: Рева Віталій, Хацкевич Олександр, Головко Олександр, Ідахор Лакі
Тренер: Михайличенко Олексій
Голи: 0:1 – Гавранчич (11), 1:1 – Венглинський (52), 2:1 – Венглинський (58), 2:2 – Рінкон (77)
В’ячеслав Свідерський
Дата народження: 01.01.1979; місце народження: Київ; позиція: захисник; кар’єра: 1998-99, 2000-01 – «Оболонь-2», «Оболонь», Київ, 2000 – «Динамо-3», «Динамо-2», Київ, 2002-03 – «Аланія», Росія, 2003 – «Динамо», Москва, Росія, 2004-05 – «Сатурн», Росія, 2005-06 – «Шахтар», Донецьк, 2006 – «Арсенал», Київ, 2007 – «Чорноморець», Одеса, 20007 – «Дніпро», Дніпропетровськ, 2009 – «Таврія», Сімферополь, 2012 – «Говерла», Ужгород, 12 матчів за збірну; досягнення:чвертьфіналіст чемпіонату світу (2006), переможець першої ліги (2012)
Спортивна доля В’ячеслава по-своєму унікальна. Він, не будучи гравцем українських чи європейських грандів, не тільки поїхав на німецький мундіаль, а й встиг там зіграти проти Саудівської Аравії, Тунісу та Італії.
Кілька років футболіст провів у Росії. Повернувшись на рідну землю, він опинився в «Шахтарі». Не склавши конкуренцію Даріо Срні, Свідерський продовжував виступати за «Арсенал», «Чорноморець», «Дніпро», «Таврію», «Говерлу». Цього року досвідчений оборонець вирішив спробувати власні сили у чемпіонаті Київщини (ФК «Сокіл»). Син В’ячеслава теж займається футболом.
Чемпіонат України 2005/06, «Іллічівець» – «Арсенал» – 3:5
«Іллічівець»: Шуховцев Ігор, Краснопьоров Олег, Єсін Дмитро, Кривошеєнко Іван (Антоненко Олександр, 73), Лащенков Сергій, Платонов Валентин, Яксманицький Володимир, Гай Олексій, Конюшенко Андрій (Гіболюк Микола, 80), Бабич Костянтин (Левіга Руслан, 46), Цихмейструк Едуард (к)
Запасні: Нікітін Андрій, Глевецкас Дайнюс, Гальчук Любомир, Шкред Олег
Тренер: Іван Балан
«Арсенал»: Бажан Ігор, Першин Олександр, Свідерський В’ячеслав, Кардаш Василь, Іванов Олексій (Піріч Івіца, 68), Романчук Олександр (Розгон Віталій, 25), Ковальчік Мацей, Мізін Сергій (к), Окодува Емануель, Беньо Юрій (Ібанда Патрік, 46), Шандрук Олег
Запасні: Деонас Вадим, Періч Іван, Ярошенко Костянтин, Алексєєнко Олександр
Тренер: Олександр Заваров
Голи: 0:1 – Ковальчік (3), 1:1 – Лащенков (15), 1:2 – Романчук (24), 1:3 – Окодува (35), 2:3 – Кривошеєнко (38), 3:3 – Гай (42), 3:4 – Мізін (54, з пенальті), 3:5 – Окодува (90+2)
Вилучення: Платонов Валентин, «Іллічівець» (76, повторне попередження)
Олександр Кучер
Дата народження: 22.10.1982; місце народження: Київ; позиція: захисник; кар’єра гравця: 2000-02 – «Арсенал», Харків, 2003-04 – «Металург» «Металург-2», Донецьк, 2003 – «Бананц», Вірменія, 2004, 2005-06 – «Металіст», Харків, 2005 – ФК «Харків», з 2006 – «Шахтар», Донецьк, 46 матчів за збірну України; досягнення: володар Кубка УЄФА (2009), чемпіон України (2008, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014), срібний призер чемпіонату України (2007, 2009), володар Кубка України (2008, 2011, 2012, 2013), фіналіст Кубка України (2009, 2014)
Колись впевнено вважав, що Олександр Кучер – уродженець східної частини країни. Воно і не дивно, враховуючи скільки часу Саша відіграв за команди з Харкова та Донецька. Розповім вам одну байку, яку навряд чи знайдете в інтернеті. Значиться діло було так: група одного дитячого тренера, в якій бігав майбутній захисник збірної, пленталася в аутсайдерах серед київських ДЮСШ. Начальство навіть поставило питання бути чи не бути на посаді не надто успішному наставнику. Коли Кучер пробився до лав національної збірної, то тренера миттю нагородили всілякими почесними званнями. Пригадується трішки інакша історія про звільнення дитячого тренера МаркоРойса, що не бачив у вихованцеві особливих задатків.
Олександр відомий своїм бійцівським характером, за що частенько наривається на жовті і червоні картки. Ух, не візьмуся коментувати дуже спірний та давній епізод Кучер – Вукоєвіч. Хто правий, а хто винен вирішувати вам.
Також оборонець «Шахтаря» під час стандартів полюбляє навідуватися до чужого штрафного. В найпершому офіційному матчі за «синьо-жовтих» Олександр поклав голешнік шотландцю Крейгу Гордону. Щоправда той м’яч не допоможе Україні поїхати на Євро-2008. А три роки тому він зробив дубль у ворота не кого-небудь, а засмутив найпринциповішого суперника із столиці України.
Чемпіонат України 2005/06, «Чорноморець» – «Металіст» – 5:2
«Чорноморець»: Руденко Віталій, Білозір Сергій, Кірлик Андрій, Остроушко Володимир, Косирін Олександр, Гілазєв Руслан, Лашанков Євген (Птачик Олег, 85), Доценко Віктор (к), Мітерєв Юрій (Терещенко В’ячеслав, 46), Полтавець Валентин (Згура Сергій, 79), Гришко Дмитро
Запасні: Клименко Олександр, Луценко Євген, Нодь Жолт
Тренер: Семен Альтман
«Металіст»: Гуменюк Олександр (к), Кучер Олександр, Ханас Андрій (Олійник Олексій, 61), Кривошеєв Олексій, Бордіян Віталій, Данілов Олександр (Ярошенко Костянтин, 77), Гончар Олександр (Петров Юрій, 55), Слюсар Валентин, Кузнєцов Сергій, Ярош Руслан, Джакобія Лаша
Запасні: Кудіков Вадим, Мельник Віктор, Мрдаковіч Мілян, Да Сильва Жадер
Тренер: Мирон Маркевич
Голи: 0:1 – Кучер (9), 0:2 – Кучер (17), 1:2 – Білозір (23), 2:2 – Лашанков (44), 3:2 – Лашанков (52), 4:2 – Косирін (73), 5:2 – Косирін (75)
Вилучення: Кривошеєв, «Металіст» (66, друге попередження)
Євген Чеберячко
Дата народження: 19.06.1983; місце народження: Київ; позиція: захисник; кар’єра: 2000-03 – «Динамо-3», «Динамо-2», Київ, 2002-03 – ЦСКА-2, Київ, 2003-04 – «Закарпаття», Ужгород, 2005-09 – ФК «Харків», з 2009 – «Дніпро», Дніпропетровськ, 2 гри за збірну України; досягнення: cрібний призер молодіжного чемпіонату Європи (2006), фіналіст Ліги Європи (2015), срiбний призер чемпіонату України (2014), бронзовий призер чемпіонату України (2015)
Ще один захисник. Євген не один рік вірою і правдою служив «Харкову». У складі вже неіснуючої команди гравець провів понад сто матчів. Наступною сходинкою вверх для Чеберячка стало запрошення до Дніпропетровська. Впевнена гра киянина дала привід Мирону Богдановичувикликати того на товариську зустріч збірної. Варто сказати, що проти нідерландських «тюльпанів» Євген відбігав лишень одну хвилину, а поєдинок закінчився нічиєю – 1:1 (Алієв – Ленс).
Нідерланди то таке, а от поки свій найголовніший фінал Чеберячко відіграв повністю. На жаль, «Дніпро» пропустив на м’яч більше, аніж забив. Найперший матч свіжого сезону проти «Говерли» Євген провів на лаві для запасних. Якщо в центрі оборони місце Дугласа в стартовому складі не підлягає сумніву, то з Папою можна і потрібно конкурувати – таки частенько сенегалець робить пробоїни в дніпровському човні. Хоча Євген має довід гри на лівому фланзі захисту та на позиції опорного півзахисника.
Чемпіонат України 2006/07, ФК «Харків» – «Ворскла» – 3:2
«Харків»: Худжамов Рустам, Буряк Ігор, Дербаль Амор, Яценко Олександр, Опря Анатолій,Березовчук Андрій (к) (Максимов Олександр, 64), Гунчак Руслан, Чеберячко Євген, Ситник Олександр (Цигирлаш Ігор, 73), Рібейро Мендес (Целих Юрій, 54), Гладкий Олександр
Запасні: Стойко Дмитро, Куценко Андрій, Самборський Володимир, Ібрагімов Ельдар
Тренер: Володимир Кулаєв
«Ворскла»: П’ятов Андрій, Даллку Арменд, Стоян Денис (к), Цуррі Дебатик, Медведєв Геннадій (Артюх Сергій, 60), Ярмаш Григорій, Кондратюк Петро (Маркоскі Йован, 41), Лікіою Каталін (Попов Володимир, 87), Кравченко Сергій, Джурічіч Саша, Грумич Мирослав
Запасні: Чумак Роман, Лобойко Сергій, Гришин Артем, Чижов Олександр
Тренер: Віктор Носов
Голи: 1:0 – Чеберячко (20), 1:1 – Даллку (38), 2:1 – Березовчук (44), 2:2 – Лікіою (52), 3:2 –Цигирлаш (86, з пенальті)
На 38-ій хвилині Даллку («Ворскла») не реалізував пенальті – воротар
Олександр Рибка
Дата народження: 10.04.1987; місце народження: Київ; позиція: воротар; кар’єра: 2005-10, з 2014-ого – «Динамо», Київ (дублери), «Динамо», 2010-11 – «Оболонь», Київ, 2011 – «Шахтар», Донецьк, 2 гри за збірну України; досягнення: чемпіон України (2007, 2012, 2015), Кубок України (2007, 2012, 2014, 2015), Суперкубок України (2007), срібний призер молодіжного Євро (2006)
В свій час чи не найталановитіший кіпер українського футболу, однак кілька прикрих випадків ледве не поставили хрест на кар’єрі Олександра. Найперший трапився в листопаді 2006-ого. Під час матчу «Динамо-2» – ЦСКА «армієць» Сергій Матюк грубо зіграв проти чужого воротаря. Рибка не стримав гніву і розпочав ногами лупцювати опонента. На поле вибіг тренер ЦСКА Юрій Максимовта вдарив по лиці Олександра. Як наслідок – у «динамівця» діагностують струс мозку. Тут варто сказати одну річ: напередодні Рибка відстояв двадцять хвилин проти самого «Реалу». Цього вистачило, аби Серхіо Рамос травмував українського кіпера. Відповідно нерви у Саші не витримають фолу Матюка.
Після «Динамо» Рибка транзитом через «Оболонь» потрапив до «Шахтаря», зумівши посадити «на банку» Андрія П’ятова. Заодно і виклик під знамена збірної отримав. Здавалося, перед молодим стражем воріт відкриті всі двері. Як раптом у січні 2012-ого після допінг-тесту в організмі Олександра виявили заборонений препарат. Сурові дяді з УЄФА вліпили воротарю двохрічну дискваліфікацію! Не спіткай Сашу подібне лихо, як вважаєте: бути йому основним воротарем на Євро-2012?
Олександр не залишив футбол, а продовжив тренувався з гравцями «Арсеналу», «Динамо». Сповна відсидівши «бан», Рибка повернувся до лав головної столичної команди.
Чемпіонат України 2010/11, «Динамо» – «Оболонь» – 0:2
«Динамо»: Коваль Максим, Бетао Амансіо, Вукоєвіч Огнєн, Шевченко Андрій (к) (Мілевський Артем, 58), Гусєв Олег (Да Сильва Данило, 65), Єрьоменко Роман, Ель Кадурі Бадр, Хачеріді Євген, Нінковіч Мілош (Ярмоленко Андрій, 46), Юссуф Аїла, Леандро Алмейда
Запасні: Кичак Артем, Михалик Тарас, Гармаш Денис, Зозуля Роман
Тренер: Лужний Олег
«Оболонь»: Рибка Олександр, Лозинський Євген (к), Кучеренко Сергій, Худзик Павло, Мандзюк Олександр, Сибіряков Сергій, Пластун Ігор, Кутас Павло, Лупашко Владислав, Панас Вадим, Котенко Іван
Запасні: Березовський Ігор, Бондаренко Олександр, Путраш Юрій, Мазуренко Олег, Мірошниченко Артем, Шевчук Антон, Заваров Валерій
Тренер: Ковалець Сергій
Голи: 0:1 – Худзик (7), 0:2 – Сибіряков (62)
Пилип Будківський
Дата народження: 10.03.1992; місце народження: Київ; позиція: нападник; кар’єра: 2009-10 – «Шахтар-3», Донецьк, «Шахтар» (дубль), 2011-12 – «Іллічівець», Маріуполь, 2013 – «Севастополь», з 2014 – «Зоря», Луганськ, 6 матчів за збірну України
Кладучи руку на серце чесно зізнаюся, що моментами не надто імпонує гра молодого нападника. Як і інших вельми габаритних форвардів (окрім Златана Ібрагімовича, звісно). Певна річ, тренерам команд Прем’єр-ліги і національної збірної набагато краще відомі спортивні якості Пилипа. А випадки невдач Будківського можна списати на молодість.
В сезоні 2014/15 Будківський своїми точними ударами допоміг «Зорі» здобути очки з «Іллічівцем», запорізьким «Металургом», «Дніпром» (двічі), «Волинню», донецьким «Металургом», «Ворсклою». Офіційний сайт ФФУ в профайлі гравця вказує, що 17.04.2015 «Зоря» в УПЛ подужала «Шахтар» – 2:1, а один з м’ячів провів Пилип. Ви пригадуєте щось подібне? От те, що в першому коліМалишев приніс луганчанам мінімальну перемогу пам’ятаю; не забувся і реванш «Шахтаря» – 1:4 (Любеновіч – Кривцов, Адріано, Тейшейра-2).
Цілком ймовірно цього сезону Будківський повторить попередні вісім м’ячів за сезон.
Чемпіонат України 2014/15, «Дніпро» – «Зоря» – 0:2
«Дніпро»: Бойко Денис, Влад Александру, Канкава Джаба, Ксьонз Павло, Селезньов Євген (к), Безус Роман (Ротань Руслан, 54), Гама Бруно, Федорчук Валерій (Коноплянка Євген, 54), Папа Гуйє, Сваток Олександр, Лейте Насіменто Матеус (Калініч Нікола, 68)
Запасні: Шеліхов Денис, Де Матос Леонардо, Чеберячко Євген, Лучкевич Валерій
Тренер: Маркевич Мирон
«Зоря»: Шевченко Микита, Опанасенко Євген, Вернидуб Віталій, Пилявський Андрій, Каменюка Микита (к), Чайковський Ігор (Малиновський Руслан, 46), Малишев Максим, Ліпартия Джаба (Любеновіч Желько, 58), Караваєв Олександр, Хомченовський Дмитро (Тотовицький Андрій, 82), Будківський Пилип
Запасні: Сантіні Кршеван, Білий Максим, Грицай Олександр, Гордієнко Артем
Тренер: Вернидуб Юрій
Голи: 0:1 – Хомченовський (27), 0:2 – Будківський (43)
P. S. Ремарка щодо назви блогу: «Шева» у перекладі з івриту значить «сім».
Підготував Андрій СОКОЛОВСЬКИЙ
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
