З почуттям глибокої скорботи футбольна громадськість сприйняла цю звістку. Впродовж без малого 40 років він допомагав «Динамо» здобувати видатні перемоги і утримувати статус найсильнішого клубу країни. За цей час через його «золоті» руки пройшла не одна сотня футболістів. У досягненнях команди є і його чимала заслуга. З вересня 1975 по грудень 2013 Валерій Янович був незамінним членом медичної служби «Динамо». Протягом усього цього часу плече до плеча з ним працював фізіотерапевт Павло Миколайович Швидкий. Він згадав про свого колегу і соратника:
- Валерій Янович був дуже хорошою людиною, працював у першій команді з 1977-го року. Він був, дійсно, дуже кваліфікованим фахівцем у своїй галузі, а також дуже порядною, доброю людиною в усіх відношеннях, чуйним, допомагав завжди. У перший час нас було всього двоє на весь основний склад «Динамо». Це зараз вже з командою працює набагато більше масажистів. Ми по черзі їздили за кордон на виїзні єврокубкові матчі, підстраховували один одного, коли це було потрібно, на Валеру завжди можна було покластися, він був надійним другом.
Природно, ми дуже близько спілкувалися. Коли він працював у «Динамо», ми разом перебували на базі 12 місяців на рік - вдома майже не жили. І так більше 35-ти років. Не дивно, що ми були майже, як рідні люди. Новина про його смерть стала для мене, як, напевно, і для всіх, дуже несподіваною, адже він непогано себе почував, все було нормально... А потім просто не прокинувся... раптова смерть. Що саме сталося, не знаю. Взагалі, можу про нього сказати все тільки найкраще.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
