10 зірок футболу, які передчасно згасли

10. Ігор Бєланов

Корінний одесит розпочинав свою кар'єру у рідному місті. Спочатку в «Чорноморці», потім був призваний у армію, де грав за одеський «СКА». Після військової служби повернувся до «Чорноморця». Він виділявся спринтерською швидкістю та точним ударом, чим првернув увагу Лобановського. Час, проведений у київському «Динамо», був зірковим для Ігоря. Було виграно багато титулів. Та особливим став 1986 рік: виграш Кубка володарвів Кубка, чемпіонат СРСР і дуже вдала гра на ЧС у Мексиці. У кінці року він отримав «Золотий м'яч». Через два роки був досить вдалий виступ у складі збірної СРСР на чемпіонаті Європи, де СРСР виборола срібні нагороди. У 1989 році у віці 29 років Бєланов перейшов до «Боруссії» (Менхенгадбах). Травми та скандали з тренерами - і кар'єра стрімко пішла на спад. Був ще перехід у клуб другої ліги «Айтрахт»( Брауншвейг), але й там справи йшли не дуже вдало. Догравав вже на батьківщині у чемпіонаті Одеської області.

9. Патрік Клюйверт

Фінальний матч ЛЧ 1995 року «Аякс» - «Мілан». На 69 хвилині матчу на заміну виходить молодий нападник Клюйверт. Через 15 хвилив він точний ударом приносить перемогу «Аяксу». На той період часу Патріку було 18 років. Через два роки після цього фіналу він у якості вільного агента переходить у «Мілан», де провів один досить невдалий сезон. Потім була «Барселона», і там справи спочатку пішли досить вдало. Та, виступаючи за збірну Голландії, Патрік показував високу результативність. Він зіграв 79 матчів і забив 40 голів. Після 6 років перебування у стані каталонського гранда він у 2004 році покидає клуб. Прощання з клубом виявилося неприємний: його звинуватили у сиситематичному порушенні дисципліни. У 29 років він перейшов у «Ньюкасл», де пробув рік. Потім «Валенсія», «ПСВ» та «Лілль». Та це вже була тільки бліда тінь справжнього Клюйверта.

8. Адріано

Бразильський нападник зламав свою кар'єру завдяки алкоголю. Він сам потім визнавав, що пив все підряд: пиво, віскі, горілку, вино і бренді. І все це за один вечір. На тренування приходив досить часто після гулянок. І тренери відправляли його з тренування. Хоча, звісно, починалося все чудово, а особливо гра у національній збірній. У 51 матчі він забив 29 голів. Тріумф на Кубку Америки 2004 року, де він став кращий бомбардиром і був визнаний кращим гравцем турніру. Через рік був такий самий успіх на Кубку Конфедерацій. На клубному рівні у Європі грав у Серії А за «Інтер», «Фіорентину» та «Парму». Коли був у формі, показував досить пристойну гру, але «зелений змій» зробив свою справу, і кар'єра чудового форварда зламалася.

7. Фернандо Торрес

«Ель Ніньйо» на початку своєї професійної кар'єри вважався топ-форвардом. Вдало виступаючи за «Атлетіко», привернув увагу «Ліверпуля». У 2007 році перейшов до «мерсисайдців», де зарекомендував себе з найкращої сторони. Тай у збірній він був на провідних ролях. Переможний гол у фіналі Євро-2008 у ворота збірної Німеччини розпочав гегемонію «Червоної Фурії» у світовому футболі. В останній день 2011 року лондонський «Челсі» заплатив за нього рекордні на той час 50 млн. фунтів стерлінгів. На той період Торресу було тільки 25 років. Та після переходу травми та психологічна невпевненість морально зламали форварда. Він став героєм насмішок та мемів вболівальників всього світу. Була ще невдала оренда у «Мілан», а потім повернення додому на «Вісенте Кальдерон», де його зустріли 50 тис. вболівальників. Були вдалі ігри проти «Реалу» та «Барси», але все одно це вже не той «Ель Ніньйо», який був на початку кар'єри.

6. Сальваторе Скіллачі

Сальваторе взяли на ЧС 1990 року в якості запасного форварда «Скувадри Адзури». Та у нього були зовсім інші плани: він пообіцяв дружині забити по голу у кожній грі на честь народження дитини. Слово він майже стримав: 6 голів на ЧС, кожній команді по голу, крім США. Скілачі став кращим бомбардиром того Чемпіонату світу. І одною з головних зірок турніру. Зірка Сальваторе як швидко з'явилася, так і швидко згасла. У збірній він, окрім цих 6 м'ячів, забив ще один гол. Тай виступи за «Ювентус» та «Інтер» не були такі яскраві.

5. Ярі Літманен

Молодий Ярі у 21 рік був придбаний «Аяксом», де провів свої найкращі роки. Тут він ставав декілька разів чемпіоном Голландії, вигравав Лігу чемпіонів. У 1999 році він у статусі вільного агента переходить до «Барселони», де наставником був його колишній тренер Луї ван Гал. Літманену на той час виповнилося 28 років. На жаль, все пішло для нього шкереберть. Вже на презентації отримав травму. Залікувавши травму, програв конкуренцію Рівалдо. Пробувши два роки у «Барселоні», перейшов у «Ліверпуль». Там також справи йшли не дуже. Потім було повернення у «Аякс», а після на батьківщину у фінські клуби. Він грав до сорока років, але це вже був зовсім інший Ярі.

4. Рональдінью

Зірковий час геніального бразильського гравця прийшов на період виступів за «Барселону». Витсупаючи за каталонців, він виграв всі можливі титули на клубному рівні. Його гра зачаровувала вболівальників як «Барселони», так і суперників. Одного разу навіть прихильники «Реалу» на «Сантьяго Бернабеу» оплесками проводжали Рональдінью. Та останній рік перебування у стані «Барселони» вийшов не досить вдалим. У віці 28 років Рональдінью перейшов до «Мілану», де грав досить нестабільно. У пресі ходили чутки, що його досить часто бачили на різних вечірках, де бразилець відпочивав до самого ранку. Після 2,5 років проведених в італійському клубі, він повернувся на батьківщину. Там він грав у «Фламенго», «Атлетіко Мінейро» , мексиканському «Керетаро». Тепер захищає кольори «Флуміненсе». Але це вже не та зірка, яка яскраво сяяла, захищаючи кольори «Барселони».

3. Майкл Оуен

Вперше світ заговорив про молодого нападника після ЧС 1998 року, де він забив найкращий гол чемпіонату у ворота аргентинців. Майклу на той період часу виповнилося 18 років. З часом нападник тільки прогресував і у 2001 році отримав «Золотий м'яч». Влітку 2004 року Оуен переходить у мадридський «Реал». Провівши рік у складі «вершкових», він так і не став основним гравцем команди. Після перейшов до «Ньюкасла», де провів чотири сезони. Грав не дуже стабільно: травми заважали, а в останньому сезоні взагалі «Ньюкасл» вилетів з АПЛ. На початку сезону 2009/10 Майкл у віці 29 років переходить до «Манчестер Юнайтед». Та за три роки перебування у складі «МЮ» зіграв 31 гру. Потім був ще рік у «Сток Сіті» і закінчення футбольної кар'єри.

2. Андрій Шевченко

Після вдалого сезону 1998/99 у складі київського «Динамо» Шевченко переходть у «Мілан». У італійському клубі Андрій став першим українцем, який виграв Лігу чемпіонів. Також ставав чемпіоном Серії А, двічі найкращим бомбардиром чемпіонату Італії, тричі кращим бомбардиром Ліги чемпіонів (перший раз у складі «Динамо»). У 2004 році Андрій отримав «Золотий м'яч». Гра Шевченка справила велике враження на власника «Челсі» Романа Абрамовича. 31 травня 2006 року за 45 млн. євро 29-ти річний Шева переходить до «Челсі». Також ходили чутки, що ініціатором переходу була дружина Андрія Крістен Пазіак. Ій нібито не подобалося життя у Італії, вона хотіла жити в Лондоні. Потім цей трансфер визнали одним з найгірших в історії лондонського клубу. Андрій не став гравцем основи. Травми і постійні болі у спині завадили цьому. Після трьох років перебування у «Челсі» він повернувся догравати додому у рідний клуб.

1. Кака

Бразилець міг взагалі не стати футболістом. У 18 років він сильно вдарився головою о дно басейну і дивом уник паралічу. Та все обійшлося. І він виріс одним з найкращих гравців світового футболу. Після того, як Шевченко покинув «Мілан», головною зіркою команди став Кака. У 2007 році він привів команду до тріумфу у Лізі чемпіонів, а в кінці року отримав «Золотий м'яч». Влітку 2009 року за 70 млн. євро 27-ми річний Кака переходить до «Реалу». Тут справи пішли не дуже вдало: Кака не став гравцем основного складу. А через рік отримав травму і вилетів на 8 місяців. Потім були ще травми. Чотири провальні сезони у «Реалі» і повернення у «Мілан». Тепер Кака грає у МЛС за «Орландо Сіті».