«Допускаю, що міг би дограти до «Ювентуса»! А не зіграв через свою тупість і дурість. До мене ці слова дуже підходять. Згадую молодість - йолки-палки, який же я був дурень! Ось навіщо мені треба було випивати? Знаєте, які тоді думки були? Ще не зіграли - а вже до гри «заряджаємося». Затоварюємся. Щоб ввечері засадити. Не думаючи, що там буде в матчі. Водієві автобуса перераховуєш: «Візьми те-то...». Замість того, щоб про футбол думати!
А Заварова Лобан взяв у руки, любив Сашку страшно. Як синок йому був. Запитував у нього: «Що ж друг твій до мене не йде?». Так я ж перший на селі, мені добре! Через кордони не вилажу, туфлі на підборах. Потрібен мені Київ - якщо я в Луганську король? Ну, дурень! Якщо по життю дурень - то дурень. Ось як можна було не виїхати в Київ?!
Два рази Лобановський тільки Заварова кликав. Сашка навіть сина на честь Лобановського назвав. Потім Валерій Васильович пішов у збірну, Київ прийняв Морозов. Із Заваровим не зійшлися. Сашка однією ногою вже в «Спартаку», питання було вирішене. І тут Лобан повернувся.
Ось дивна річ - він заходить в кімнату, де хлопцям тиск міряють. У всіх відразу підскакує так, що жити з таким тиском не можна. Не те, що у футбол грати. Скільки разів з ним розмовляв - стільки разів брала дрож. У мене така ж історія зараз в дублі: футболісти мене бачать - то червоніють, то бліднуть.
Енергетика у Лобановського неймовірна. Готель в Конча-Заспі прямо над полем. Пузач веде тренування - і тут Лобан вийшов на балкон. Відразу все змінюється! По-іншому люди біжать!» - цитує Гамулу «СЭ».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
