- Що собою представляє проект «Габала»?
- Клуб молодий, він був створений в 2005 році Талехом Гейдаровим. Спочатку у нас не було бази, інфраструктури, практично нічого, але за короткий термін, поетапно, ми створили тут хороші умови. З'явилася інфраструктура, стадіони і, найголовніше, дитяча академія. У столиці Азербайджану, Баку, є 5-6 клубів, тому Талех Гейдаров вирішив розвивати футбол в Габалі. До того ж, мати нашого президента з Габали. Там хороші умови для спорту, прекрасна природа і повітря.
- Який вид бізнесу у власника команди?
- Талех Гейдаров - власник великого холдингу Gilan, який займається бізнесом у різних сферах.
- Який річний бюджет «Габали»?
- В Азербайджані найбільший клубний бюджет - в районі десяти мільйонів доларів. Десь такий бюджет і у «Габали». Для Азербайджану це достатня сума.
- Першим серйозним запрошенням до «Габали» став Тоні Адамс. Чому ви вирішили запропонувати пост тренера цьому відомому футболісту?
- Перші п'ять років нашим головним тренером був місцевий фахівець, Раміз Мамедов. Після нього прийшов Тоні Адамс, і про клуб «Габала» дізналися в усьому світі. Для нього тут були створені всі умови, які можна було зробити. Як тренер він не зміг добитися результату. Потім у нього почалися проблеми в сім'ї, і він виїхав до Англії. Але швидко повернувся і став спортивним директором. Сьогодні Адамс у «Габалі» контролює всі футбольні моменти, пов'язані з Академією, дублем і трансферами.
- Юрій Сьомін пропрацював в Габалі тільки один сезон. Чому він пішов?
- У плані результатів у Юрія Павловича тут все складалося вдало. Але, напевно, для нього Габала в порівнянні з Москвою і Києвом була нуднувата. Він не хотів в Габалі залишатися через тутешній ритм життя.
- Коли ви вперше звернули увагу на Романа Григорчука?
- Ми познайомилися влітку 2014 року в Стамбулі. Поговорили, але він не зміг приїхати до Габали. Ми шукали хорошого тренера, з ім'ям, бо команді вперше в історії потрібно було грати в єврокубках. Після відмови Григорчука ми зупинилися на кандидатурі Мунтяна. Але у нього не вийшло в «Габалі», ми в першому ж раунді вилетіли з кваліфікації Ліги Європи. Взимку 2014 я дізнався, що в «Чорноморці» справи йдуть не кращим чином, і ми знову поговорили з Романом Григорчуком.
- Чим вас зацікавив тренер «Чорноморця»?
- У мене був список тренерів. Ми детально вивчали всіх кандидатів і вирішили зупинитися на Романові Григорчуку. Коли я побачив в інтернеті, як він кричить на Хуанде Рамоса, як він доводить свою правоту, то зрозумів, що крім тренерського таланту, у нього ще є і харизма. Особисто мені подобаються тренери з характером, вимогливі і серйозні. Потім ми вивчили його кар'єру, поспілкувалися з футболістами та іншими людьми, які працювали з Григорчуком і доповіли Талеху Гейдарову, що є ось такі претенденти і серед них - Роман Григорчук. Президент сказав, що це відмінний варіант і потрібно зустрітися з тренером.
- Коли Григорчук вперше приїхав до Габали?
- Ще при нашій першій зустрічі він сказав, що поки не побачить всі умови для роботи власними очима - підписувати контракт не стане. Потім ми зустрілися в Одесі, і він погодився полетіти в Азербайджан. Але тільки, щоб все подивитися. Коли він прилетів, йому все дуже сподобалося і особливо наш колектив. Перше, що він сказав президенту: «Я хочу працювати з таким колективом». Друге: «Я здивований, що маючи такі умови, у вас ще немає серйозних досягнень». Дай Бог, щоб разом з Романом у нас з'явилися ці досягнення.
- Які характеристики Григорчука як тренера вам сподобалися найбільше?
- Іноді я присутній на розборах гри і передматчевих зборах команди. Там я побачив, наскільки Роман - думаючий тренер, який вміє мислити систематично. Підбір гравців, тактична лінія, вимоги до колективу - все в одному напрямку. Також він дуже сильно готує хлопців у психологічному плані. І ще Роман думає в одному напрямку з нами. І Григорчук, і клуб «Габала» працюють тільки чесно. Для нас це дуже важливо. Підкилимні ігри нас не цікавлять.
- Ви запитували думку Сьоміна про Григорчука?
- Чесно скажу, така розмова з Юрієм Павловичем була. Я сказав, що у нас є така кандидатура, Сьомін відповів: «Зайвих слів не треба. Це саме та людина, яку ви шукаєте».
- Роман Григорчук досить строгий тренер, який багато уваги приділяє дисципліні. Як його зустріла команда?
- Мунтян був також дуже строгий, але трохи з цим переборщив. У Романа Григорчука такий характер, що він вміє працювати індивідуально. Він до кожного співробітника, до кожного футболіста вміє ставитися по-особливому. Він працює вимогливо і суворо, але нікого не ображає. Роман всім посміхається, але іноді, коли потрібно, буває дуже серйозним і вимогливим.
- Які завдання ви поставили перед тренером?
- У нас п'ятий рік працює дитяча Академія. Це перша академія в Азербайджані. Одне з головних завдань перед Романом - задіяти наших місцевих хлопців. Він особисто ходить на ігри дітей, а попередні тренери присилали, в кращому випадку, своїх помічників. При Григорчуку почав грати наш випускник, 19-річний Ельвін Джамалов. Він прогресує і вже був викликаний в національну збірну. Це те, що ми хотіли бачити.
- Перші місяці роботи в «Габалі» Григорчука багато критикували. Справедливо?
- Коли в перших матчах з ним «Габала» показала погані результати, то в пресі почалася сильна критика. Це правда. Але після кожного матчу ми зустрічалися з тренером, і я говорив тільки одне - ми вам віримо і знаємо, що все буде нормально. А сьогоднішній результат дає відповіді на всі питання критиків. Нас цікавлять об'єктивні журналісти. Але в Азербайджані є такі, які забувають принципи журналістики. Це погано.
Роман завжди показував справедливе ставлення до всіх. Наприклад, була гра з клубом «Хазар» з міста Ленкорань. У той час якраз було багато чуток, що Роман запросив своїх футболістів з України, які заробляють більше, ніж потрібно і не показують нічого на полі. І був момент, коли Фомін почав матч у стартовому складі, а на 18-й хвилині Григорчук його поміняв через серію помилок. Ось вам і приклад чесної гри і конкуренції.
- Я так розумію, що в «Габалі» за всі трансфери відповідає головний тренер?
- Політика нашого клубу щодо трансферів, як в Англії. Нею керує тренер. Головне завдання керівника - правильно вибрати тренера, а потім вже йому в усьому допомагати. Звичайно, у нас є селекційна служба, яка шукає і знаходить футболістів, але рішення по гравцях приймає тренер.
- Ви задоволені тими футболістами, які прийшли за Григорчука?
- Так. Роман часто запрошував тих гравців, яких знає особисто. Звичайно, цих футболістів переглядає і селекційний відділ. Але нам зручно, коли тренер знає футболіста і бере на себе відповідальність за його перехід. Ми повністю віримо Роману, тому якщо він каже: «Цей футболіст мені потрібен», які можуть бути питання? Наприклад, Олексій Гай. Коли він тільки приїхав до «Габали», у нього була не найкраща форма. За це й критикували і тренера, і нас. Говорили, що він приїхав закінчувати з футболом. Але потім Олексій показав такий рівень гри, що всі почали аплодувати. Зараз він один з лідерів «Габали».
- Це правда, що нові футболісти підписують короткі контракти до двох років?
- Так. І це була ініціатива особисто Григорчука. Якщо у когось не вийшло, він не буде тягарем для клубу. Перед Лігою Європи ми запросили тільки тих футболістів, яких особисто знав Роман. У нас було мало часу, і ми не могли помилитися.
- Були футболісти з України, з якими «Габала» не змогла домовитися?
- По-моєму, всіх футболістів з України, яких хотів Роман, ми підписали. Можливо, у нас ще будуть трансфери. Йдуть переговори, і, напевно, ще один новий футболіст до нас приєднається. Але він не з українського чемпіонату.
- У вас є домовленість з тренером, що він може піти, якщо буде запрошення від топ-клубу?
- У нас є така домовленість. Але я дуже хочу довго працювати з Романом. Ми протягом десяти років шукали такого тренера. І він нам дорогий не тільки як тренер, але і як людина з хорошими якостями, з цікавими ідеями, з серйозним підходом. У Романа контракт з «Габалою» розрахований до кінця цього сезону, але я сподіваюся, що він буде працювати з нами ще довго.
Дмитро Поворознюк
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
