Тут були і битва за шість очок між потенційними аутсайдерами, і з‘ясування відносин між претендентами на Лігу Європи, і перевірка на міцність команд, які готові кинути виклик визнаним лідерам Чемпіонату. Однак, мабуть, через закінчення літа футболісти піддались меланхолійним настроям, внаслідок чого більшість матчів виявились сірими та, на превеликий жаль, відверто не цікавим для глядачів. Цей факт, втім, не відміняє традиційних висновків від UA-Футбол.
ПЕРЕВЕСТИ ПОДИХ
Після стресової нічиєї з «Рапідом» команда Мірчі Луческу зіграла не менш нервовий матч проти запорізького «Металургу», хоча, здавалося, ніщо не віщувало для «Шахтаря» біди. Проблема не реалізації гольових моментів, яка ледь не коштувала гірникам вильоту з Ліги Чемпіонів, проявилась і в матчі національної першості. Звичайно, можна говорити про неперевершену гру Максима Старцева на лінії воріт запоріжців, однак за тієї свободи, яку гірникам надавав суперник, «Шахтар» мусив раціональніше використовувати власні нагоди.
Зрештою, під кінець гри донеччан знову почали покидати сили, що наводить на тривожні думки – чи не прогадав Містер щось з передсезонною підготовкою? Не виключено, що пік форми «Шахтаря» заплановано на вересень-жовтень, тоді хвилюватись немає підстав. Однак ми пам’ятаємо, з якою легкістю гірники обіграли «Фенербахче», а після того видали серію невиразних матчів з «Ворсклою», «Дніпром» та «Рапідом». В цьому плані двотижнева пауза здорово допомогла б Луческу зробити необхідні правки, якби футболісти залишались на місці. Але від’їзд до таборів національних збірних більшості основного складу максимально ускладнює підведення усіх виконавців до спільного знаменника.
ПРИРЕЧЕННІСТЬ
Якщо б спробувати графічно зобразити якість гри харківського «Металіста», вийшла б спадаюча крива, яку легко пояснити за допомогою збільшення терміну заборгованості по зарплатні перед футболістами. На початку сезону, коли авторитет Олександра Севідова та обіцянки спортивного директора дозволили підписати багатьох майстровитих новачків, «Металіст» здобув перемогу над «Карпатами» та зіграв унічию з «Зорею». Однак чим більше до гравців харківської команди приходить розуміння складності їх становища, тим важче стає їм тримати заявлений рівень.
Нічия з недосвідченою «Говерлою» на власному полі, виліт в Кубку від представника Першої ліги, поразка від «Ворскли». При цьому важливі не стільки результати, скільки футбол у виконанні команди Севідова. У Полтаві харків’яни за великим рахунком жодного разу не загрожували воротам Олександра Ткаченка, нагадуючи недавній «Металіст» лише кольором форми. Не дивно, що «Ворскла», яка теж перебуває в кризовому стані, але напевне не такому критичному, за рахунок більшого бажання здобула перемогу та продовжила власну безпрограшну серію до 13 матчів чемпіонату підряд.
ІНШИЙ СТАТУС
Прогнозуючи результати «Олександрії» на сезон, ми відводили їй роль міцного середняка, здатного боротись за потрапляння до першої десятки. Втім, перехід на вищий рівень дається команді Володимира Шарана не так просто, як очікувалось. Хоч олександрійці і здобувають регулярно очки, але матч проти «Чорноморця» засвідчив – від боротьби за збереження прописки в еліті вони не застраховані. Поки що краща команда Першої ліги минулого сезону здебільшого демонструє те, чим і славиться другий за рангом дивізіон – уважну гру в захисті та непоступливу боротьбу в центрі поля. Як наслідок, «Олександрія» знаходиться серед лідерів по числу пропущених м’ячів. Але як тільки справа доходить до атаки, одразу ж виникають проблеми.
Навіть у протистоянні з «Чорноморцем», який до цього в середньому пропускав три голи за матч, підопічні Шарана створили вкрай мало нагод для взяття воріт Дмитра Безрука. Наявність проблеми розуміє і керівництво клубу, тому й було орендовано Давида Таргамадзе – футболіста, здатного зіграти нестандартно. Інша справа, що рік без офіційних матчів виб‘ють з колії будь-кого. Для того, аби грузинський півзахисник відчув ритм гри та дійсно почав приносити користь команді, потрібен час. Допоки ж всі надії в атаці олександрійців будуть пов’язані з лідерами минулого сезону Василем Грицуком та Артемом Чорнієм, які мають грати та думати на полі ще швидше, більше цінувати м‘яч та не боятись брати ініціативу в свої руки.
ПЕРЕБУДОВА
Мирон Маркевич зрушив ситуацію з мертвої точки. Можливо, тренер «Дніпра» хотів би не такого поповнення, втім, і на «безриб‘ї рак риба». Інша справа, що з приходом Едмара, Даніло, Бабатунде та Руїса (а як вже стало відомо в понеділок, ще й Томечака та Андерсона Піку) усі ігрові проблеми дніпропетровської команди нікуди не зникли. Новачкам конче необхідний час для адаптації до вимог тренера, що й продемонструвала гра з «Карпатами». Власне, перемогу вдалось здобути виключно за рахунок перевірених кадрів – Бойко знову творив чудеса в рамці воріт, Матеус асистував, а Селезньов забивав. Клас цих футболістів і вирішив долю протистояння на користь «Дніпра», хоча львів‘яни і заслуговували на те, аби привезти з Дніпропетровська хоча б одне очко.
Натомість команда Ігора Йовічевіча не те щоб провалила екзамен на зрілість, але точно склала його не на оцінку добре. Не виключено, що «Карпати» керуються принципом Мирона Маркевича, використаним в «Металісті» - «буде гра, буде результат». Гру ми бачили, результат в протистоянні з командами вищими за класом поки відсутній.
ЗРІЛІСТЬ
Луганська «Зоря» матчем проти «Динамо» довела, що готова до європейського графіку, який передбачає три матчі за тиждень. Команда Юрія Вернидуба після виснажливої битви з «Легією» не тільки витримала тиск з боку киян, але й сама намагалась контратакувати, що дозволило створити кілька перспективних нагод. Центральний матч шостого туру продемонстрував зрілість луганського колективу, який готовий вирішувати серйозні завдання, навіть з урахування можливої втрати Хомченовського. В попередні сезони Юрій Вернидуб вже доводив, що вміє швидко знаходити заміну лідерам. Зрештою, на лівому фланзі залишається Іван Петряк, який в цьому сезоні нав’язав Дмитру серйозну конкуренцію.
Що стосується «Динамо», то в очі кинулась слабка гра центральних півзахисників київської команди. Сергій Рибалка незвично багато помилявся, що час від часу призводило до напруги біля воріт Олександра Рибки. Далекі від оптимальної форми Сергій Сидорчук та Юнес Беланда, натомість, Денис Гармаш демонструє позитивні тенденції. Саме його варто розглядати як потенційного партнера для Мігела Велозу в найближчих матчах.
Не варто було очікувати чогось надзвичайного і від Дерліса Гонсалеса. По-перше, парагваєць тільки намагається зрозуміти нових партнерів, по-друге, змушений грати на нерідній для себе позиції. Інша справа, що з появою Гонсалеса за межами основного складу знову залишився Сергій Мякушко. Схоже, перспективному футболісту варто знову шукати варіанти з орендою, адже грою за дубль добитись необхідного прогресу буде вкрай важко.
ЦИФРА
Шостий тур встановив новий анти рекорд результативності чемпіонатів України, участь в яких приймали 14 команд. В семи матчах було забито лише шість голів, що на два менше, аніж в третьому турі чемпіонату-01/02, який до цього тримав пальму першості.
ГЕРОЇ
Такий низький показник зумовлений багато в чому неперевершеною грою голкіперів. Максима Старцева «Шахтар» зумів пробити лише з пенальті, натомість воротар донецької команди Богдан Сарнавський, який дебютував за гірників в матчах Чемпіонату, врятував перемогу для помаранчево-чорних, відбивши одинадцятиметровий від досвідченого Лисицького. Не менш вражаючу гру продемонстрували Денис Бойко і Микита Шевченко. Перший виграв дуель у Артура Карнози, другий не дав забити Мораєсу, Ярмоленку та Рибалці.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
