Ігор Суркіс довго чекав, багато що перетерпів, не раз помилявся… Саме помилки президента клубу в питанні вибору головного тренера загнали «Динамо» в ту кризу, з якої кияни ледь-ледь вибралися (власне, процес вибирання ще триває). Але видається, що з Сергієм Станіславовичем Ребровим Ігор Суркіс нарешті влучив у «десятку».
Можна, звісно, вірити, а можна не вірити у перспективи «Динамо» під керівництвом Реброва. Але станом на зараз (підкреслюємо, саме станом на зараз) вибір президента на користь легендарного в недавньому минулому нападника «Динамо» бачиться абсолютно правильним рішенням. І тут недоречно вести мову про трансферні промахи, від яких кияни себе не убезпечили, і які дають підстави скептикам критикувати київський клуб. Сергій Ребров прийшов в першу чергу здобувати результат, бо Суркіса як президента «Динамо» не цікавить заробіток, а цікавлять досягнення та розвиток команди. Так, «Динамо» з Сергієм Ребровим не навчилося раціонально і розумно вести трансферну політику (болюча тема для киян), але зробило якісний крок вперед в плані здобуття результату.
«Динамо» – чемпіон, володар Кубка України, учасник групового етапу Ліги чемпіонів. Все інше – від лукавого. Луческу називає умови чемпіонату України «тепличними» для «Динамо»? Так і «Дніпро» свої поєдинки проводить вдома, але залишили за спиною «бездомних» «гірників» саме «динамівці» (значить, справа не в умовах). Луческу каже, що в «Динамо» важливі рішення приймає не Ребров, а Рауль? Так подібна практика колективної роботи є у провідних клубах Європи.
«Ми працюємо усім тренерським складом. Я дивлюся за своїми відчуттями, виробленими за останні 11 років. Але ми розмовляємо з тренерами, обговорюємо цей момент. Адже будь-який футболіст завжди буде стверджувати, що він готовий і хоче грати. Тому є три речі: мої відчуття, увага тренерського штабу і думка самого гравця. До того ж, ми враховуємо думку фахівців з фізичної підготовки, дивимося і вивчаємо стан кожного виконавця. Іноді це занадто складно - прийняти рішення. У будь-якому випадку ми повинні щось зробити. Але щоб не хтось один приймав рішення, а вся команда в цілому», – з прес-конференції Рафаеля Бенітеса перед матчем «Реал»- «Шахтар».
Віктор Леоненко каже, що Ребров поганий тренер, бо надто м'який? Леоненко просто не знає, що таке європейська манера керування і не уявляє собі, що тренер і гравець можуть бути не тільки підлеглим та керівником, але й приятелями.
Головний критерій, за яким потрібно оцінювати роботу Реброва – то результат. У вболівальників можуть бути претензії до гри «динамівців», але адекватні люди повинні розуміти, що незмістовні, бліді матчі бувають не тільки у «Динамо», але й у найсильніших команд планети… Минулий чемпіонат України кияни пройшли майже ідеально, поточний проходять теж дуже впевнено.
Єдине, що додало ложки дьогтю до цієї бочки київських футбольних перспектив, то виступ «Динамо» у Лізі Європи 2014/15. На фоні «Генгама», «Евертона», а особливо «Фіорентини» «динамівський» атакувальний арсенал виглядав не таким різноманітним, як на внутрішній арені. Але найбільше вибив з колії навіть не результат дуелі проти «фіалок», а боязкість, з якою «Динамо» виходило на поєдинки проти італійців. Підопічні Реброва або боялися суперника, або просто перегоріли, так і не відповівши на запитання, на що у єврокубках реально здатна ця команда.
Та крапки над «і» обов'язково будуть розкладені. «Динамо» стартує в Лізі чемпіонів, виступ в якій і розкриє «єство» команди Сергія Реброва. Якщо знову в грі киян будуть помітні острах та розгубленість – значить, «динамівці» дійсно ще не позбулися «совкового» менталітету невдах. Якщо буде сміливість і старання при блідому малюнкові гри (а з блідим малюнком гри результату у Лізі чемпіонів добитися неможливо) – значить, Ребров всього-на-всього не наблизився до рівня топ-тренера.
Насправді, киянам дісталася дуже зручна група. Не прохідна, як у «Ліона» чи «Галатасарая», але й не група смерті, як у «Севільї» (три вищеназвані команди – «колеги» «Динамо» по третьому кошику посіву). В компанії з «Челсі», «Порту» та «Маккабі» не розслабишся, але й приреченим себе не відчуєш. Також важливо, що стартовий поєдинок турніру кияни проведуть на рідному стадіоні саме проти «Порту». Від цього поєдинку чи не на п'ятдесят відсотків залежать перспективи «Динамо»; від киян чекають двох перемог над «Маккабі» і одне-два очка в протистоянні з «Челсі» (звісно, можна добрати з англійцями, але ж можна втратити з ізраїльтянами), а від матчів з «Порту» не чекають нічого. Бо суперники рівні, а планувати щось в боротьбі з рівним суперником – безглузда трата часу. Може статися все, що завгодно. Тож можна констатувати, що в разі успіху в домашньому поєдинку проти прямого конкурента «Динамо» відкриє перед собою усі двері, що ведуть до плей-офф Ліги чемпіонів. Відтак, добре, що такий відповідальний матч припав на старт групового турніру, а не на його завершення, коли сили уже на межі.
Саме матчі проти «Порту» повинні показати, чого вартий тренерський штаб київського «Динамо». Як між складом «Динамо» та «Порту» можна покласти знак рівності (у португальців трошки дорожча команда, зате лідер «Динамо» дорожчий за будь-якого гравця «Порту»), так само можна його покласти між Ребровим та Лопетегі. Обидва – молоді, обидва – амбітні, обидва ще тільки прагнуть до статусу топ-тренера. Цікаво, але навіть кількість матчів, проведених в єврокубках у якості головного тренера, в обох наставників однакова. В такій боротьбі рівних суперників найкраще проявляються сильні і слабкі сторони.
Незважаючи на те, що Ребров та Лопетегі в часи ігрової кар'єри були виконавцями зовсім різних амплуа (Ребров – нападник, Лопетегі – голкіпер), їхні команди грають у схожій манері. Обидва колективи стараються діяти щільно і максимально швидко виходити в атаку. «Автобуса» або односторонньої гри в цьому матчі чекати не доводиться. Кожна дрібниця в боротьбі характерів матиме значення: в тому числі і така, як відсутність через дискваліфікацію Лопетегі на тренерському містку.
Кому, напевно, ще складніше, аніж Реброву, - то Андрію Ярмоленку. Лідер «Динамо» знаходитиметься (не тільки в цьому матчі, а у всіх шести) під шаленим тиском. Кожний рух гравця, без якого Ігор Суркіс просто не бачив перспектив «Динамо» у Лізі чемпіонів, знаходитиметься під мікроскопом; кожна помилка буде ранити вдвічі сильніше, аніж зазвичай. Але Андрій не вчора народився і мусить розуміти всю відповідальність моменту. Розуміти і бути готовим до випробувань.
Всі ми колись здавали іспити життя…
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
