«Карпати» в гостях у маленького фаната «левів» та Ярмоленка

Тоді під холодним проливним дощем камери телетрансляторів зафіксували одного маленького уболівальника, який самотів на секторі під парасолькою. Ведучі програми «ПроФутбол» акцентували на цьому увагу і звернулися до «Карпат» з проханням віддячити юному фанату. Якою ж несподіванкою був для Володі Бобенчика приїзд на базу та знайомство з усією командою. Він навіть трохи потренувався з футболістами і отримав від них пам’ятний подарунок.

«Це було після тренування. Я вів його додому, бо треба було зігрітися та перевдягнутися. Але Володя вперто наполягав, що треба йти на футбол. Кажу, давай прийдемо додому, поп’ємо чаю, подивимося футбол на телевізорі. І тут він сказав: «Якщо усі злякаються дощу і не прийдуть на стадіон, тоді команда залишиться без підтримки», –пригадує батько Володі...

А все почалося з того, що зовсім маленький Володя на руках у свого брата дивився за виходом карпатівців із роздягалень після якогось матчу. Він тоді був здивований тим, як інші діти випрошують у гравців гетри чи щитки, але хто ж виносить їх з собою? Уся екіпіровка залишається в роздягальні, після чого її перуть. Але тоді Володя про це не знав. Коли ж з роздягальні вийшов Олександр Гладкий, брати попросили з ним сфотографуватися. Отримавши бажане, хлопці попрощалися з футболістом, але той, пройшовши кілька метрів, розвернувся і сказав Володі: «Я для тебе щось маю». За мить він подарував хлопчику свою футболку з «десяткою». Цей жест гравця став для уболівальника чимось більшим, ніж просто подарунком. Зараз футболка Гладкого висить на вішаку у шафі, поруч з вишиванкою...

Двері квартири нам відкривають батьки Володі – молоді і привітні львів’яни. Сам маленький герой зустрічає нас надзвичайно позитивною усмішкою. Звісно, він одягнений у карпатівську футболку. І не тому, що прийшли гості. Зелено-біла продукція у Володі завжди і всюди, навіть на щоденнику. Другокласник і зошити має спеціальні, особливі. Святий Миколай не полінився і використав на обкладинках різноманітні фотографії гравців «Карпат». На столику лежить ціла гора футбольних журналів.

«Він і читати сам навчився. Хотів отримувати інформацію з журналів, складав букву до букви і згодом вже спокійно вичитував, що до чого», – розповідають батьки.

На поличках – ціла енциклопедія від журналу «Футбол», присвячена чемпіонатам світу. Її Володі як постійному читачу презентувала редакція журналу. Книжки не припадають пилом, адже у Володі феноменальна пам'ять. Він легко назве склад «Карпат» у будь-якому матчі і знає дні народження усіх футболістів. Свої знання Володя намагається збільшувати за допомогою спілкування. Його добре знають на карпатівській базі, а футболісти «зелено-білих» можуть і на машині покатати.

«Якось я з братом поїхали на базу в Брюховичі, щоб пофотографуватися з гравцями. Останнім вийшов Амбросій Чачуа. Коли ми зробили фото, він спитав, чи ми львівські, а тоді запросив до авто і відвіз додому. Після цього ще й свою футболку подарував», – каже Володя.

Дійшло й до того, що хлопчика у літак хотіла взяти... збірна України. У готель, де проживали збірники, Володя легко пройшов і розговорився з футболістами. Артем Федецький так і сказав – якщо хочеш з нами в Словаччину, то бери паспорт і приходь. На жаль, шенгенська віза якраз закінчилася, тому до Жиліни Володя не полетів.

«Чи відпустили б його? Звичайно, він вже великий, дав би собі раду, – каже мама Мар’яна. – Він уже зо два роки не грається машинками і не дивиться мультиків. Усі його іграшки – ось тут». Біля ліжка комфортно кругляться м’ячі. Їх багато – великі та маленькі. Володя одразу ж хапає одного і починає буцати об батарею. «Маємо трохи клопіт з сусідами, – продовжує мама. – Дивимося, коли нема їхньої машини, то дозволяємо йому гратися з м’ячами. Хоча вже дісталося техніці. Ноутбук довелося збирати, бо геть розсипався».

Свої футбольні навички краще відточувати не на паркеті, у компанії батареї, а на полі, із такими ж маленькими футболістами та тренером у карпатівській секції. Спочатку Володю тренував Володимир Щерба, але після того, як тренер пішов з життя (для хлопчика ця подія стала великою трагедією), з ним працює Ярослав Гринишин. Команда часто бере участь в турнірах, зокрема й закордонних, звідки привозить призи. Грає Володя на позиції атакувального півзахисника, іноді в атаці. Каже, що любить футбол, де є багато атак та моментів.

Саме тому до власної символічної збірної України він спершу хотів викликати одного опорника, але потім поміркував і вирішив, що краще з двома. Знайшлося місце у такій збірній і для двох карпатівців – Володимира Костевича він бачить ліворуч в обороні, а Павла Ксьонза - праворуч у півзахисті. На протилежному фланзі – Андрій Ярмоленко, з яким Володю теж пов’язує чимало історій.

На шафі красуються три м’ячі, якими хлопчик не буцає об батарею. Перший – з автографами усіх гравців «Карпат», який йому подарували «зелено-білі» на базі. Другий – м’яч з автографами збірної України від Андрія Ярмоленка за найкращого уболівальницького листа. Третій м’яч теж від нього, подарований на відкритому тренуванні. Динамівець просто побачив Володю на трибуні і вручив йому сувенірну сферу. А познайомилися вони на прес-конференції, де Володя спитав у Ярмоленка, хто виводитиме його на поле під час матчу збірної у Львові. Після запитання він ще й підморгнув гравцю так само, як лідер збірної підморгував Мішелю Платіні, коли запитував про уболівальницькі симпатії. Це підморгування одразу ж підняло настрій збірникам, а Ярмоленко пообіцяв Володі, що саме він виведе його на поле. І своє слово стримав.

Володя дуже легко знаходить спільну мову зі своїми співрозмовниками. Після виїзного матчу «Карпат» проти донецького «Олімпіка» він побачив Ігоря Циганика і привітався з ним. Ведучий «ПроФутболу» впізнав хлопця і запросив його на канал «2+2», на зйомки улюбленої програми. Володя від запрошення не відмовився, після чого у соціальних мережах списався із Олександрою Лободою і після матчу «Динамо» – «Карпати» разом з батьками приїхав до студії. Самому Ігорю Володя подарував карпатівське горнятко, аби пасувало до халату, в якому ведучий пообіцяв вийти в офір, якщо «Карпати» закінчать чемпіонат у трійці призерів. Звісно, «ПроФутбол» теж в боргу не залишився і презентував хлопчику набір своїх сувенірів. А фото Ігоря Циганика та Олександри Лободи знаходиться на поличці шафи, над комп’ютерним столом.

У Володі є величезна харизма, яка дозволяє йому втілювати в життя власні мрії. Але усього цього не було б, якби не батьки, які вкладають у дитину свою душу і їздять з ним чи то на Суперкубок до Одеси, чи то до Варшави на фінал Ліги Європи.

«Він був настільки переконаний, що ми потрапимо на фінал... Ми не могли відмовити», – кажуть батьки.

Є у Володі і мрія – стати гравцем «Карпат» і виграти з ними Лігу чемпіонів. Хто знає, можливо, років за десять-п'ятнадцять, коли маленький блондин виросте, він поведе за собою карпатівців до Кубка чемпіонів? А поки що, коли Володі лише сім років, він має повне право мріяти. А щоб краще мріялося, ФК «Карпати» подарував своєму відданому уболівальнику новеньку подушку-герба з магазину «Фанат». Схоже, це єдине, чого бракувало Володі для повної карпатівської колекції...