Михайло Сергійчук: «На «Олімпійському», складно будь-якій команді України»

Динамо Київ 30 Вересня, 22:16 629
Михайло Сергійчук: «На «Олімпійському», складно будь-якій команді України»
Нападник «Говерли» вважає, що його команді немає чого соромитися за поєдинок у столиці

— Мали доволі складний поєдинок, який, на жаль, завершився для нас із незадовільним результатом. Із другого боку, можемо бути задоволені тим, що старалися, виклали на полі все, що мали в арсеналі, показавши себе, як мені видається, з непоганого боку. Треба ж розуміти, що «Динамо» — чемпіон, який, до всього, грав у себе вдома: в Києві, на «Олімпійському», складно будь-якій команді України.

— Уже після зустрічі ваш нас­тавник розповів журналістам, що напередодні найбільше переживав, аби його підопічні не вдалися до «імпровізації», спробувавши тягнути на себе ковдру з метою сподобатися Реброву.

— В’ячеслав Вікторович попереджав нас про таке під час підготовки. Його слова подіяли на хлопців: я нічого такого не помітив. У «Говерли» був чіткий колективний малюнок, де ніхто не намагався виокремитися. Повторюю: як і завжди, в нас домінував колективізм. Інша справа, що діяли «другим номером» (що логічно), тому майже не створювали моментів у нападі.

По суті справи, Шовковський усі 90 хвилин не мав роботи. Чи то я був неуважний?

— Я вас прошу! Ми всі добре усвідомлюємо, на якому рівні «Динамо» й на якому — «Говерла». Безумовно, маємо над чим працювати: на «Олімпійському» нечасто доходили до воріт супротивника, й навіть тоді, коли доходили, отримували проблеми на свою голову. У одній із подібних ситуацій пропустили… Сталося те, що сталося. Може, наступного разу буде краще.

— На згаданому спілкуванні з журналістами після гри Грозний запевняв, що постійно намагається не напружувати підопічних, зробити так, аби ті почувалися розкуто. Зокрема, не кричить. Утім, бачу — точніше,чую — щось зовсім інше.

— Справді, В’ячеслав Вікторович часто коригує наші дії, підказує. Зазвичай, це йде на користь, адже він точніше бачить ситуацію, тобто його репліки — цінні. Інколи, правда, трап­ляється, коли ти — весь на нер­вах: тоді підказки збивають. У футболі буває все, то робочі моменти.

— Чи змогла би «Говерла» зіграти в суботу краще, якби мала змогу залучити відсутніх Цурікова, Кутаса й Хльобаса?

— Не думаю, щоби це щось радикально змінило. У нашій заявці вистачає людей, здатних «прикрити» тих, хто вилітає. Ось і з «Динамо» трьох названих вами футболістів замінили, вважаю, успішно. Мені взагалі здається: ніхто в нас не випадав! Грозний, окрім іншого, практикує універсалізм, учить нас уміти діяти по-різному й у різних амплуа, щоби бути готовим вийти замість того, хто з якихось причин не може зіграти.

— Михайле, за вікном вересень, але зима не змусить на себе чекати, відтак завершиться строк вашої оренди…

— Не готовий відповісти. Поки мені не відомі наміри «Карпат», яким я належу. Питання вирішиться ближче до грудня. Нині намагаюся бути корисним ужгородцям.

— Я інше мав на увазі: чи все гаразд у Закарпатті?

— Сподіваюся, так. Нібито незабаром маємо отримати зарплату.

Володимир Баняс