Що робити з Металургом. Оптимістичний сценарій

Футбол України 2 Жовтня, 10:19 780
Що робити з Металургом. Оптимістичний сценарій
Запорізький клуб залишається привабливим проектом, здатним зацікавити інвесторів.

Про те, що чемпіонат-2015/16 у вищому дивізіонi скоріше за все дограють не всі, перед стартом сезону говорилось чимало. Однак навряд чи хтось міг передбачити, що все станеться настільки швидко, та ще у відносно стабільному Запоріжжі, а не кризовій «Говерлі» чи, скажімо, «Металісті». «Вважаємо за необхідне повідомити про відсутність економічної доцільності подальшого розвитку клубу в ситуації, що склалась, а також про зупинку його фінансування з 1 жовтня 2015 року», - цією заявою «Металург» вкотре нагадав про усю парадоксальність, нелогічність, приреченість українського футболу, з чим навіть не намагаються хоч якось боротись.

В чому полягають справжні причини припинення фінансування «Металурга» Олександром Богуслаєвим та його партнерами сказати важко, якщо не неможливо. Враховуючи закритість світу великого бізнесу, до якого безперечно відноситься і володіння професійним футбольним клубом, нам залишається лише робити припущення та будувати усілякі теорії змови на кшталт втрати інтересу з боку власника чи розігрування багатоходових комбінацій на користь більш сильніших гравців. Зрештою, все може бути до болю банально – закінчились гроші, як власне, і було завуальовано сказано в повідомленні на офіційному сайті клубу.

Що робити з Металургом. Оптимістичний сценарій - изображение 1

В будь-якому випадку ми отримуємо підтвердження того факту, що в українському футболі ніхто, навіть такий привабливий з економічної точки зору клуб як «Металург», не застрахований від краху. Погодьтесь, усі передумови для того, аби заробляти на грі, в Запоріжжі були. Добротна арена, клубна база, одна з найсильніших футбольних шкіл в країні – що ще треба для безбідного життя та реалізації власних амбіцій?

В Україні немає іншої такої команди, яка б виховала стількох професіоналів. Степаненко, Кривцов, Соболь, Богуш, Сидорчук, Коваль і Цуріков перейшли до грандів, Аржанов, Годін, Вернидуб, Пісоцький, Опанасенко, Польовий, Рудика роз'їхались по різних куточках країни. Список можна продовжувати й продовжувати. І якщо «Металург» відпускав усіх цих футболістів за спасибі, то хто його власникам лікар.

Що робити з Металургом. Оптимістичний сценарій - изображение 2

Інша справа, якщо виручені кошти йшли в кишеню, а не на розвиток бізнесу, яким, безсумнівно, і є футбольний клуб. Тому, як не парадоксально це звучить, нинішня ситуація може стати рятівною для «Металурга» та дати йому нове життя. І не варто вже зараз хоронити клуб і говорити про чергову втрату самобутньої команди. Все ще може вирішитись в кращу сторону, питання в тому, чи знайдеться той, хто дійсно буде готовий з головою зануритись в каламутну воду українського футболу?

Поки ж відповіді ми не маємо, на перший план має вийти Прем‘єр-ліга. Принаймні так відбувається в цивілізованих країнах. Зовсім свіжий приклад - «Парма». Після оголошення клубу банкрутом Серія А взяла на себе витрати пов'язанні з функціонуванням команди, аби вона лишень дограла чемпіонат до кінця. Більш давня історія – англійський «Портсмут», який не витримав гонитви за грандами. Коли стало зрозуміло, що клуб в будь-який момент може припинити існування, Прем‘єр-ліга призначила тимчасову адміністрацію, яка й втримала «Помпі» на плаву до закінчення сезону.

В статуті Української Прем‘єр-ліги головною метою утворення організації називається «підвищення організаційних засад професіонального футболу України та створення належних соціально-економічних умов для його подальшого розвитку на основі поєднання та координації спортивної, господарської та соціальної діяльності Учасників». Серед цілей виділено «упровадження прогресивних напрямів економічного розвитку професіонального футболу». Виходячи з заявлених намірів, УПЛ має повне право взяти ситуацію під свій контроль та зробити все для того, аби не порушилась стрункість змагального процесу. Проблемою, правда, може стати відсутність відповідного механізму, який не передбачений в статутних документах ліги. Однак позитивне вирішення питання створить прецедент, яким можна буде користуватись в майбутньому.

Що робити з Металургом. Оптимістичний сценарій - изображение 3

Між тим, у Прем‘єр-ліги є (принаймні, хочеться в це вірити) ресурси аби продовжити життя «Металурга» після першого жовтня, коли офіційно буде припинено фінансування клубу.

Нагадаємо, що згідно того ж Статуту джерелами фінансування УПЛ є «щорічні заявкові внески, спонсорські внески, безповоротна фінансова допомога, фінансові надходження від створених (у тому числі заснованих, придбаних) установ, організацій та підприємств, інші активи, отримані на законних підставах». При цьому за рішеннями Загальних зборів «Прем'єр-ліга може створювати відповідні фонди для фінансування окремих напрямів своєї діяльності за рахунок внесків Учасників та інших коштів». То чому б не створити фонд підтримки «Металурга» в кризовій ситуації? Не хочеться вірити, що сума бюджету елітного дивізіону настільки мала, що її вистачає лише на функціонування адміністративного апарату. В іншому випадку втрачається будь-яка логіка цих самих заявкових внесків клубів ліги.

Щоправда, надій на те, що Прем‘єр-ліга хоча б цього разу виправдає своє створення, не так вже й багато. Трагічна доля київського «Арсеналу» тому підтвердження. Більше віриться в те, що «Металург» не залишиться в біді один і таки знайде нового щасливого власника без допомоги ліги. Не забуваймо, на носі – вибори, а під цю подію багато хто буде готовий вкласти певні кошти задля отримання політичного капіталу. Проблема в тому, що це не означатиме порятунок, а лише відстрочку загибелі.

Своє слово могли б сказати вболівальники команди, але цей шлях вимагає терпіння і часу, чималої групи ентузіастів, абсолютної прозорості процесу, а головне – готовності пересічних мешканцiв міста витрачати гроші на футбол, що в нинішній час виглядає малоймовірним. Тому потрібен той, хто поставиться до «Металурга» як до бізнес-проекту, для успішної реалізації якого у запорізького клубу є все необхідне.