Юнес Беланда: «Не перейду в «Шахтар» навіть за 4 мільярди доларів»

Динамо Київ 5 Жовтня, 11:19 4349
Юнес Беланда: «Не перейду в «Шахтар» навіть за 4 мільярди доларів»
Марокканський легіонер «Динамо» спробував пояснити втрату місця в основному складі, оцінив шанси киян у Лізі чемпіонів, а також розповів про свою адаптацію в клубі, ставлення до «Шахтаря» і чемпіонату України.

- Ти пропустив матч із «Маккабі» через кишкову інфекцію. Як твоє самопочуття?

- Так, у мене була діарея, але зараз вже все добре, відчуваю себе нормально.

- У ЗМІ з'явилася інформація, що ти не полетів до Ізраїлю через політичний підтекст. Наскільки це правда?

- Це маячня. Звідки вони взагалі таке взяли? У мене хтось щось питав? Ні, це не так. Неможливо зробити якийсь висновок, не запитавши у мене.

- Юнес, у порівнянні з минулим роком ти перестав регулярно потрапляти у стартовий склад - в чому причина?

- Напевно, треба питати це не в мене, а у головного тренера. Я завжди готовий на 100% і на кожному тренуванні доводжу та показую це. Навіть коли був Рамадан, і я дотримувався посту.

- Можливо, причина в підвищенні конкуренції - видужав Гармаш, прогресує Буяльський?

- Конкуренція завжди існувала у футболі. Це, навпаки, добре - вона допомагає прогресувати. Що стосується конкуренції в «Динамо», то це нормально. Кожен намагається привнести щось краще в командну гру, а вже далі вирішує тренер.

- Кого вважаєш своїм головним конкурентом?

- Важко назвати когось одного. Все-таки це командний вид спорту. Всі, хто може грати на моїй позиції - це мої прямі конкуренти: Велозу, Гармаш, Кранчар, Сидорчук, Буяльський. Всі ми б'ємося за місце в основному складі.

- У цьому сезоні ти провів 10 матчів, в половині з них починав з перших хвилин, але лише одного разу відіграв до кінця - чого не вистачає, щоб грати без замін?

- Бракує всього лише того, щоб тренер вірив у мене і регулярно ставив грати.

- Хто твій найголовніший критик після тренера?

- Я сам. Природно, після матчів можу обговорювати гру з сім'єю, але сам розумію, коли було добре, а коли погано.

- Мухаммед вже впізнає тата по телевізору? (Синові Юнеса Беланда 1,5 року - прим. Ред)

- (Посміхається) Так, вже потроху починає. Коли дивиться матчі, то каже: «О, тато!»

- Наскільки твоя сім'я вже адаптувалася в Києві?

- Відмінно. Все просто супер, всі задоволені, їм тут подобається. Київ - дуже красиве місто.

- Коли ти тільки перейшов в «Динамо», то був страшенно незадоволений нашими заторами. Вже звик до них?

-Зараз вже нормально. Коли я поїхав зі своєю збірною на гру до Москви, то побачив, що там набагато гірше (сміється).

- Як справляєшся з побутовими питаннями, коли під рукою немає перекладача?

- З цим немає ніяких проблем. У магазинах я майже все розумію російською, знаю слова, але, щоб підтримати зв'язну розмову - це складно.

- Родичі, які живуть у Франції, не переживають через події в Україні?

- На самому початку війни на Донбасі вони дуже переживали. Але я їх заспокоїв, що все гаразд, і Київ далеко від епіцентру подій.

- Сам стежиш за подіями на Сході?

- Зараз про це не так багато говорять, тому ні. Раніше по французьких телеканалах дуже багато чого говорили, і я стежив за цим. Тепер новин про Україну стало набагато менше і останнім часом я упустив, що і як. Хоча політика мені цікава.

- З одноклубниками на цю тему не говорив?

- Ні. Ми насилу і так знаходимо взаєморозуміння, а тут ще й про політику говорити.

- Із ким зараз найбільше спілкуєшся в команді після відходу Тремулінаса і Мбокані?

- Сам із собою (сміється). І ще з Анатолієм (масажист - Ред.).

- Невже настільки все погано?

- Природно, ми знаходимо можливість, як викрутитися. Намагаємося якось поговорити російською, англійською, арабською, французькою.

- Як взагалі атмосфера в команді?

- Хороша. Без неї не було б і перемог. Неможливо вигравати при поганій атмосфері. Тоді в команді повинен бути якийсь маленький зрадник.

- Останнім часом «Динамо» заробляє дуже багато жовтих і червоних карток. Із чим пов'язана така агресія?

- Попередження - це нормально. Все відбувається в боротьбі. Не можна сказати гравцеві, щоб він не йшов у боротьбу, не ставив ногу. Звичайно, якщо жовті картки за розмови або ще щось, то ти підставляєш команду, а коли в боротьбі, то це виправдано. Що стосується вилучень, то останнім часом їх не так і багато.

- За 1,5 роки роботи Реброва було 15 червоних карток...

- Торік ми зайняли 1-е місце і виграли чемпіонат. Можливо, видалення також цьому посприяли. Червоні картки тільки доводять, що ми хотіли боротися і перемагати.

- А на тренуваннях бувають жорсткі стики?

- Природно, завжди присутня боротьба. Але на тренуваннях немає таких грубих стиків, які можуть бути у матчі. Ми всі - одна команда, тому розуміємо, що не можна нанести травму один одному.

- Юнес, ти читаєш, що про тебе пишуть у ЗМІ?

- Українську пресу я не читаю, бо нічого не розумію. Коли грав у Франції, то стежив, але зараз там про мене не говорять.

- Але влітку ти міг повернутися до Франції. Наскільки реальний був варіант з «Ліоном» і чому зірвався перехід?

- Трансфер не реалізувався з фінансових причин. Ми з моїм агентом знали, чого хотіли. Але, по суті, нічого конкретного не було - бо не було домовленості між президентами обох клубів, ми не могли розглядати питання контракту.

- Виходить, ти був готовий покинути «Динамо», але не пішов через рішення президента?

- Я провів у Києві два шикарних роки, ми пройшли важкий шлях до Ліги чемпіонів, але є така штука, як професійний вибір. Від мене мало що залежало. Президент не прийняв свого рішення, і я не намагався на нього впливати - якщо він не згоден, то він тебе не відпустить.

- Наскільки для тебе важливий виступ у Лізі чемпіонів?

- (Після довгої паузи) Я не знаю - я там зараз не граю...

- Погодився б зараз перейти в який-небудь умовний «Сандерленд» або «Борнмут»?

- Так, думаю, я б не відмовився.

- А в «Шахтар»?

- Ніколи в житті. Серйозно. Навіть якщо мені дадуть 4 мільярди доларів, я туди не піду. Я не можу спочатку грати за одну команду, а потім перейти до головного суперника.

- Який твій улюблений клуб і чи є у тебе кумир?

- Мадридський «Реал». А улюблений футболіст - Зінедін Зідан, хоча він вже не грає.

- Як оціниш старт команди в Лізі чемпіонів?

- Добре. У нас чотири очки, ми на першому місці в групі. Як я і говорив перед стартом турніру, вважаю, що ми фаворити групи.

- Що, по-твоєму, відбулося з «Челсі»?

- Таке трапляється, коли команди довго перемагають. Вони грають дуже багато матчів. Можливо, трохи перенаситилися, набридли один одному. Видно, що всередині команди щось зламалося.

- «Динамо» теж зараз багато перемагає...

- Так, але до цього скільки років ми не вигравали чемпіонат. «Шахтар» ставав чемпіоном протягом шести років. Так не можна, щоб один рік виграти і відразу все зламалося. «Динамо» ще не наситилося перемогами, нам їх не вистачає. От коли закінчиться ця нестача, тоді, можливо, щось і зламається.

- Ти слідкуєш за іграми українських команд в єврокубках, підтримуєш когось?

- Наприклад, я дивився матч «Шахтар» - ПСЖ. Донеччани тричі мали забивати, я схоплювався, але їм так і не вдалося забити. Точно так і з атаками ПСЖ - я підтримував красивий футбол. Коли я дивлюся матчі по телевізору, то ніби сам занурююся в гру і перебуваю на полі.

- «Динамо» вже через 2 тижні грає з «Шахтарем». Чого чекаєш від цього матчу?

- Природно, це дуже важливий матч для нас. Тим більше, ми граємо вдома. У будь-якому випадку, необхідно перемагати. У разі перемоги розрив збільшиться до 6 очок. На нічию грати ми точно не будемо.

- У цьому сезоні ми ще не бачили фірмових кульбітів Юнеса Беланда. Вболівальники зачекалися. Коли ми їх знову побачимо?

- Я зараз граю не зовсім на рідній позиції, тому відчуваю себе трохи не в своїй тарілці. Мені зручно грати в ролі «десятки», під нападником, діючи по всій ширині поля. А зараз я більше замкнутий на певній ділянці.

- Ти не ведеш сторінок в соцмережах. Чому?

- Раніше у мене була сторінка в Facebook, але це ні до чого. Мені не подобається розповідати про своє особисте життя в мережі. Віртуальний світ - це не моє. Тому що багато людей часто дозволяють собі ті речі, які вони б ніколи не зробили в реальному житті. Можуть сказати тобі «привіт», навіть не знаючи тебе. А якщо в реальності він до тебе підійде, то навряд чи це зробить.

- У Facebook є твоя неофіційна сторінка, яку ведуть фанати. Знаєш про неї?

- Я навіть знаю, хто це зробив. Є дівчина, яка живе в Іспанії. Вона створила цю сторінку, я в курсі про це. Вона стежить за всім, іноді викладає всяку цікаву інформацію з матчів чемпіонату України і т. д.

- До речі, як оціниш нинішній рівень чемпіонату України?

- Він дуже сильно впав. «Металіст» вже не той, «Дніпро» не такий сильний, як раніше. Те ж стосується і «Чорноморця». Це великі втрати для чемпіонату України. При цьому, добре підтяглися «Карпати» і «Зоря».

- Яким ти бачиш майбутнє української Прем'єр-ліги?

- Я сподіваюся, що рівень чемпіонату буде підійматись. В Україні є команди, які непогано виступають на євроарені. Коли я тільки переходив в «Динамо», мені казали: «Що ти там взагалі будеш робити, куди ти їдеш?» А якщо зараз порівняти французькі й українські команди, то «Дніпро» дійшов до фіналу Ліги Європи, ми - до чвертьфіналу, а «Шахтар» вийшов у плей-офф Ліги чемпіонів. Українські клуби добре себе зарекомендовують в Європі, тому такі виступи надають їм впевненості. Я вірю, що український футбол буде розвиватися, - сказав Беланда в інтерв'ю «Обозревателю».