- Артем, наскільки несподіваною для вас стала новина про те, що Горан Сабліч очолив РНК «Спліт»?
- Не буду лукавити, що для мене це було сюрпризом. Дружу з Гораном і його сім'єю, тому знав, що він головний кандидат на пост наставника «Спліта». Коли його призначили, він сказав, що на мене розраховує, і добре було б разом попрацювати. Залишалося поговорити з президентом клубу. Цей хід був підготовлений, і я про нього знав. Все дуже швидко вийшло. Я задоволений: потиснули один одному руки. Добре, що у нас є пауза для підготовки. Наступна гра аж через тиждень. У Горана є час підготувати команду, у мене - звикнути до нового колективу.
- Враховуючи ваші дружні стосунки з Саблічем, відчуваєте особливу відповідальність після підписання контракту зі «Сплітом»?
- Звичайно. Він мій друг, ми давно знайомі. Запрошення від Горана мені приємно і втішно. Хочеться допомогти йому добре почати тренерську кар'єру. І дуже хочеться вийти на свій колишній рівень. Поки не спілкувалися на тему моєї позиції на полі. Горан багато працює і думає про організацію гри команди. Добре, що в першому матчі фактично з листа переміг.
- Після того як Сабліч став вашим тренером, чи змінився характер вашого спілкування?
- На цю тему з Гораном не говорили. Команда відправляється на збори в Боснію на п'ять днів, там буде видно. Я не звик до панібратства. Знаю, де з ким і як говорити. Тому проблем з субординацією у нас не буде.
- Наскільки важливо для вас було залишитися в Спліті?
- Я тут вже рік і добре знаю місто. Мені тут дуже комфортно і не хотілося їхати. У мене були пропозиції, про це більше знає мій менеджер. Добре, що нікуди не потрібно їхати. Все мене влаштовує, і я дуже радий, що підписав контракт. З нетерпінням чекаю роботи.
- Для вас складно буде зіграти проти «Хайдука»?
- Не знаю багато чого про відносини між фанатами обох клубів. Але особисто для мене буде складно грати проти «Хайдука». Наступне дербі відбудеться аж у грудні. Якщо заб'ю, святкувати не буду. Гра буде на стадіоні «Хайдука», а у мене хороші стосунки з уболівальниками цього клубу, тому складно буде їх засмучувати.
- Як ви провели цей місяць поза командою? Ми бачили багато фотографій вашої роботи з особистим тренером з фізпідготовки...
- Це було цікаво. Такого досвіду раніше не було: тренажерний зал, навантаження. Працював з серйозним тренером - Іво Катушічем. Це людина, яка добре знає свою справу. Жодне заняття за місяць не повторилося, фахівець знає свою роботу. Багато цікавих і непростих вправ. Буду продовжувати працювати з персональним тренером, навіть після того як приступлю до тренувань з командою.
- Виходить, у вас зараз ситуація, як і у великих зірок, що працюють з персональними фізіотерапевтами...
- У них по 3-4 тренера. Мені поки одного вистачає. Ситуація сильно відрізняється від тієї, коли я приходив в «Хайдук». Тоді я сім місяців був без команди. Сьогодні відмінно себе почуваю, навіть сказав би, що підтягнув свої фізичні кондиції.
- Уже визначилися з ігровим номером?
- Там цікава історія вийшла. Сидимо в офісі «Спліта» з президентом і тренером, підписуємо контракт і вибираємо номер. І в цей момент дзвонить Саша Алієв. Я скидаю. Він пише смс: «Кент, чого не відповідаєш?» Виявилося, що всі номери, які я хотів би взяти в «Спліті» зайняті - 7-й, 77-й, 10-й. І тут я згадав, що Саша в Москві грав під 88-м номером, і у нього «все залітало». Думаю, візьму і собі 88-й, і у мене все залетить. Хочу, до речі, Саші привіт передати.
- Чому не прийняли пропозицію одного з українських клубів?
- Насправді, в Україну звали, але це було не серйозно. У якусь «Говерлу» я переходити не збирався. Гідної пропозиції не було. Мій менеджер знає більше про цю ситуацію. Дуже радий, що вийшло зі «Сплітом». Хочу сказати спасибі Горану Саблічу, президенту «Спліта», моєму менеджеру і родині за підтримку.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
