Александар Драгович: «В Ізраїлі було навіть гірше ніж з національною командою в Москві»

Динамо Київ 7 Жовтня, 01:24 2386
Александар Драгович: «В Ізраїлі було навіть гірше ніж з національною командою в Москві» | 19-27
Александар Драгович наразі знаходиться в розташуванні збірної Австрії де встиг поспілкуватися з місцевим виданням «Laola1», якому багато розповів про «Динамо», чемпіонат України і, власне, про себе.

- Більше за все сумую за німецькою мовою (сміється). Я почав курси з російської, але потім довелося зупинитися. Через велику кількість поїздок в Лізі чемпіонів, мені трохи не вистачає мотивації.

- Ви задоволені стартом у Лізі чемпіонів?

- Так, ми говорили, що могли й перемогти в першій грі з «Порту», якби нам усміхнулася удача. Але ми повинні бути задоволені.

В Ізраїлі найбільшою проблемою була жара та вологість. Після гри я сказав: «Оскільки я не помер, то маю хороші шанси, щоб жити довго». Це було гірше навіть ніж з національною командою в Москві. В цілому, ми добре зрозуміли, що в Лізі чемпіонів кожен суперник важкий. Так БАТЕ переміг «Рому», «Астана» зіграла внічию з «Галатасараєм». Наша задача-мінімум – третє місце.

- Наступним завданням є діючий чемпіон Англії, який зараз «нездужає». Що Ви очікуєте від цієї гри?

- З нинішнім станом «Челсі» в Києві все можливо. Тим не менш, ми є реалістами, тому вважаємо явними фаворитами англійців. Стадіон буде переповнений, вболівальники будуть гнати нас вперед, тому ми хочемо провести хороший день.

- У внутрішньому чемпіонаті «Динамо» залишається на першому місці. Якщо не вдасться захистити титул, будете розчаровані?

- Звісно, захистити титул – наша ціль. Минулого сезону в нас не було поразок, зараз теж почали добре. Тим не менш, це не така ліга, як в Англії чи Німеччині, тому проти суперників не так важко грати. В нас дуже велика команда, багато індивідуалістів, наш кращий гравець Андрій Ярмоленко. Ми маємо гармонію в команді та демонструємо дійсно хороший баланс.

- Вашим принциповим суперником є «Шахтар», який наразі не може грати в Донецьку. Чи є це для вас перевагою?

- Можливо це невелика перевага. Але за відчуттям, 20-и бразильцям у складі «Шахтаря» не має значення де грати в Донецьку, чи в Києві. Що стосується життя, то можна сказати, що вони навіть зірвали куш, оскільки живуть в Києві. Так, грають без своїх вболівальників, але ж ми професіонали. Минулого тижня бачили це в Хайфі, там вболівальники були видатні, але це не допомогло «Маккабі» Тель-Авів. Правда, це невелика перевага для нас.

- Ви казали, що влітку мали кілька пропозицій покинути «Динамо». Скільки їх було?

- Було дві конкретні пропозиції, але не такі, щоб я їх розглядав. Я вже казав минулого сезону, що пропозиції були нижчі у порівнянні із грою в Лізі чемпіонів з «Динамо». Чемпіонат Європи, який буде наступного року – хороший етап, щоб довести щось собі та розвиватися.

- Крім престижу клубу, є і фінансові мотиви?

- Мова йшла про все загалом. Я хочу у топ-клуб, але, на жаль, такої пропозиції не було. Тому я одразу зрозумів, що хочу лишитися в Києві.

- На даний момент топ-клуби - «Барселона», «Реал» та «Баварія». Наприклад «Арсенал» та «Манчестер Юнайтед», до якого вас до речі «сватали», є для Вас топ-командами?

- Ну звісно, це все то-клуби. На жаль, ці команди на мене не виходили. Я хочу працювати та розвиватися, інше прийде само по собі.

- Є клуб про який мрієш?

- Ні, не зовсім. Я не хочу це вказувати.

- Ви казали, що «Реал» - це Ferrari у футболі.

- Звісно, в королівському клубі кожен хотів би грати. Але футбол – не концерт по заявках. Зараз для мене найкраща команда Європи – це мюнхенська «Баварія».

- Останні роки Вас дуже хвалять. Чи це Вам лестить або заважає?

- Я вже кілька років в цьому, звик. Хвала та критика є частиною футболу, як правило, на все життя. Я знаю, як мати з цим справу, іноді виходить добре, іноді ні, футболісти – не роботи.

- Над чим Вам ще треба працювати?

- Всюди і над усім. Я повинен бути корисним. Ще багато роботи попереду.

- Ви з тих футболістів, яким потрібні додаткові зусилля, щоб покращити гру?

- Це секрет (сміється). Я не є зразковим учнем. Звісно, є дні коли докладаєш додаткових зусиль, але це не кожного дня.

- «Вердер» нещодавно відсторонив гравця за поїдання багетів. Ви ретельно підходите до цього питання?

- Я повинен, оскільки клуб дивиться за дієтою та ми повинні контролювати вагу. Але я теж людина, і вважаю, що гравець повинен їсти те, що для нього є комфортним. Ми повинні бути сильними. Хороша дієта, не завжди спонукає продуктивності.

- Кого з захисників можете виділити?

- Раніше це був Немья Відіч. Зараз Рафаель Варан безсумнівно кращий центральний захисник в світі. Він молодий, динамічний і дуже добре грає.

- Збірна Австрії нещодавно піднялася у світових рейтингах на 11 місце. Як далеко може піти така невелика країна, як Австрія?

- Ми, звісно, намагатимемося потрапити в топ-10. Але для цього ми повинні вигравати кожну гру та бути реалістами. Ми молода, «голодна» команда і, звісно, маємо потенціал для покращення. Але про це треба намагатися не думати, а здобувати перемогу за перемогою. Інше прийде само собою.

- Марсель Коллер (наставник збірної Австрії – прим. ред.) не хоче нічого і чути про передчасний святковий настрій, він вимагає 6 очок в іграх з Чорногорією та Ліхтенштейном. Чи допоможе вам така серйозність досягти успіху?

- Абсолютно! Крім того, вона є важливою частиною в тому, щоб серйозно налаштовуватися на суперника. Ми сконцентровані на сто відсотків, тому що ми хочемо: а) завершити груповий етап без поразок, б) можливо покращити місце в світовому рейтингу. Я повністю згоден з наставником команди.

- Пауль Шарнер (екс-гравець збірної Австрії – прим. ред.) назвав пунктом призначення чемпіонат Європи. Як Ви вважаєте, чи це реально?

- Ми знаємо, що Пауль завжди ставить високі цілі, які можуть бути переоціненими. Багато чого може статися, але потрібно трохи й удачі в розіграшу. Ми повинні пройти якомога далі.

- Чи є прагматизм важливим фактором успіху?

- Авжеж. Вихід у півфінал як ціль – це перебільшення. Не тільки Шарнер, але й багато журналістів впливають, коли кажуть, що ми можемо виграти титул. Чесно кажучи, ці люди марнують свою професію. Я цього не розумію. Ми можемо дивитися вперед, але треба не забувати, що ми вперше в кваліфікаційному раунді. Треба грати зараз, далі подивимось.

- Як Ви проводите вільний час?

- Через додаткові навантаження в Лізі чемпіонів я, на справді, майже не маю часу. Якщо він є, то намагаюся приїхати до Відня, щоб зустрітися зі своїми друзями.