Футбольна Україна: Сумська область. Лідер «Динамо»

Футбол України 11 Жовтня, 10:29 2800
Футбольна Україна: Сумська область. Лідер «Динамо»
Проект «Футбольна Україна» представляє Сумську область.

Вирушаємо до північної області нашої держави. У XVIII столітті на землях Сумщини творилася українська історія, адже місту Глухів після знищення Батурина судилося стати центром Гетьманщини. А от футбольна історія тут розпочалася з другої половини ХХ століття, хоча натрапив було на інформацію, що в 1960-ому сумська «Славія» вже активно ганяла м’яча. Але справжній великий футбол прийшов до міста в 1960 році, коли створили команду майстрів «Авангард». Так-так, саме тут розпочинав свою багату кар’єру тренер збірної Михайло Фоменко. В сезоні 1967/68 «Спартак» (він же «Авангард»), аби дістатися до 1/16 Кубку СРСР, подужав харківське «Торпедо», чернігівську «Десну», кримський «Колос», ставропольське «Динамо», ліпецький «Металург». Тільки команда вищої ліги, «Кайрат», поставила «спартачів» на місце – 3:1. В сезоні 2000/01 на Суми знову очікуватиме кубковий фурор – місцевий «Спартак» виб’є з турніру столичне «Динамо»!

Окрім згаданих у блозі гравців, Сумщина подарувала футболу Василя Єрмака («Нафтовик-Укрнафта»), Сергія Білозора («Чорноморець»), В’ячеслава Сердюка («Кривбас»), Володимира Романенка («Сталь», Дніпродзержинськ), Єгора Лугачова («Полтава», «Гірник-Спорт») та багато інших.

Географічна довідка:

Площа та населення: 23 834 км. кв., 1,2 млн осіб; межує з: Харківською, Полтавською, Чернігівською областями, Російською Федерацією; найбільші міста: Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни, Глухів, Лебедин, Кролевець, Тростянець, Путивль, Білопілля; найбільші ріки: Десна, Псел, Сейм, Сула, Ворскла, Ромен, Клевень.

Найвідоміші команди області:

«Славія», Суми; «Харчовик», Суми; «Торпедо», Суми; «Шахтар», Конотоп (рік утворення: 1953); «Електрон», Ромни; «Фрунзенець-Ліга-99», Суми (роки існування: 1960-02; попередні назви: «Авангард», «Спартак», «Фрунзенець»); «Агротехсервіс», Суми (роки існування: 1965-1996; попередні назви: «Автомобіліст», «Суми»); «Нафтовик-Укрнафта», Охтирка (рік утворення: 1980; попередня назва: «Нафтовик»); «Явір», смт. Краснопілля (дата утворення: 1982; попередні назві: «Явір-Суми», ФК «Краснопілля». Коли команда переїде до обласного центру, в селищі створять практично новий колектив); «Слов'янець», Конотоп; ФК «Суми», Суми (попередні назва: «Спартак-Горобина»; команда виникла на базі «Явора». У 1998-ому «Явір» перебрався до обласного центру, а 2008-ого змінив назву на нинішній варіант); ФЦ «Барса», Суми (дата заснування: 2012)

Стадіон «Ювілейний» у Сумах. Саме він «встановив» рекорд відвідуваності серед команд Першої ліги!

Владислав Прудіус

Дата народження: 22.06.1973; місце народження: Ромни; позиція: півзахисник; кар’єра гравця:1991 – «Олімпік» (Харків), 1992-93 – «Металіст» (Харків), 1993-94 – «Динамо» (Київ), 1994-95 – «ЦСКА-Борисфен» (Київ), 1996-01 – «Ростов» (Росія), 2001 – «Локомотив» (Нижній Новгород, Росія), 2002 – «Анжи» (Росія), 2003 – «Сокол» (Саратов), 2004 – СКА (Ростов-на-Дону, Росія), 2004 – «Ворскла» (Полтава), 2005 – «Балтика» (Росія), 3 гри за збірну України; досягнення: чемпіон України (1994)

«Випускник» харківського спортивного інтернату. Найбільше матчів за «Динамо» Владислав провів тоді, коли киян очолював земляк Михайло Фоменко. При Йожефові Сабо сумчанин все рідше з’являвся на полі і, послухавши пораду іншого легендарного «динамівця» – Володимира Безсонова, переїхав до Ростова. В «Ростсільмаші» він склав компанію відомим на пострадянському просторі Олександру Маслову, Дмитру Лоськову та Олексієві Герасименку (ага, майбутньому киянину).

Владислав Прудіус запам’ятався розкішними фланговими проходами та передачами. Завдяки точним пасам українця «ростовець» Маслов виграє бомбардирську гонку російського чемпіонату.

Чемпіонат України 1993/94, «Волинь» – «Динамо» – 1:3

«Волинь»: Марчук Володимир, Гула Олег, Круковець Сергій, Федюков Олег (к), Сарнавський Ігор, Богунов Сергій, Бенько Олег (Нікітін Руслан, 6; Височанський Ігор, 83), Федецький Андрій (Пилипенко Василь, 60), Шевчук Віталій, Вовчук Любомир, Мозолюк Володимир

Тренер: Покора Роман

«Динамо»: Кутьопов Ігор, Лужний Олег (к), Пономаренко Віталій, Безсмертний Анатолій (Ващук Владислав, 35), Шматоваленко Сергій, Мізін Сергій, Анненков Андрій (Призетко Олександр, 68), Ребров Сергій, Топчієв Дмитро, Леоненко Віктор, Шкапенко Павло (Прудіус Владислав, 57)

Тренер: Фоменко Михайло

Голи: 0:1 – Шкапенко (4), 1:1 – Круковець (23, з пенальті), 1:2 – Леоненко (77, з пенальті), 1:3 – Прудіус (89)

Артем Безродний

Дата народження: 10.02.1979; місце народження: Суми; позиція: півзахисник; кар’єра гравця: 1995-96, 1998-03 – «Спартак» (Москва, Росія), 1997 – «Байєр» (Німеччина), 2005 – «МКТ Араз» (нині «Міль-Мугань») (Азербайджан), 1 матч за збірну Росії; досягнення: чемпіон Росії (1996, 1999, 2000, 2001), Кубок Росії (2003)

Мабуть, ім’я цього гравця чули не всі читачі. Особливо покоління, яке виросло на Мессі та Роналду. А свого часу Артем Безродний мав усі шанси стати топ-зіркою європейського футболу.

Дитиною він навчався грі у рідних Сумах й Луганську. Надзвичайно здібним підлітком зацікавилися «Аякс», «Нант» та інші західноєвропейські клуби. Однак батько таланта забажав, аби його син вирушив до московського ЦСКА. Того дня, коли Артем повинен був підписувати контракт з «армійцями», хлопця переманили до… «Спартака». На першому тренуванні «червоно-білих» Безродний прокинув м’яча поміж ногами досвідченого Віктора Онопка, наче юний Гаррінча «зубру» Нілтону Сантосу в «Ботафого»! 17-річним сумчанин вже дебютував в Лізі чемпіонів проти згаданого «Нанту»!

Не порозумівшись з Олегом Романцевим, Артем прийняв пропозицію німецького «Байєра». Та креативний півзахисник не провів жодного матчу за головну команду «аптекарів»: знову далися взнаки скандали з тренерами, а під час одного з матчів він зламав супернику ногу…

На Безродного очікувало повернення до столиці Росії. В ЛЧ 1999/00 він, на пару з Тихоновим, виявиться найкращим бомбардиром «Спартака», забивши 4 м’ячі («Віллему ІІ», «Бордо», «Спарті).

Артем час від часу невідомо куди зникав, порушував режим. Як наслідок – в 26 років довелося попрощатися з професійним футболом. Такий розвиток кар’єри сумчанина вам не нагадує шлях одного його відомого тезки?

На сайті Федерації футболу України є профайл гравця на ім’я «Безродний Артем Анатолійович» 1979 року народження». Так от, цей чоловік протягом 2014-15 років відбігав 13 поєдинків на першість Сумської області (за «Спартак-Сумбуд» й «Кобру»), де забив 3 голи.

Чемпіонат Росії 1999/00, ЦСКА – «Спартак» – 0:4

ЦСКА: Гончаров Дмитро, Мінько Валерій, Варламов Євген, Боков Максим, Семак Сергій, Аксьонов Ігор, Хомуха Дмитро, Шишкін Олег (Пєрвушин Денис, 19), Цаплін Андрій (Навоченко Віктор, 77), Кулік Володимир, Філліпенков Сергій (Савельєв Олексій, 69)

Запасні: Новосадов Андрій, Пєшич Анте, Холлі Марек, Гуталь Горан

Тренер: Долматов Олег

«Спартак»: Філімонов Олександр, Ковтун Юрій, Хлєстов Дмитро, Ширко Олександр (Каніщєв Анатолій, 83), Парфьонов Дмитро, Бушманов Євген, Булатов Віктор (Безродний Артем, 63), Робсон Луїс Перейра, Тітов Єгор, Баранов Василь, Тіхонов Андрій

Запасні: Сметанін Андрій, Євсєєв Вадим, Мор Едуард, Ананко Дмитро, Кєчінов Валерій

Тренер: Романцев Олег

Голи: Баранов (19), Тітов (66), Безродний (79, 83)

Олег Гусєв

Дата народження: 25.04.1983; місце народження: смт. Степанівка; позиція: півзахисник; кар’єра гравця: 2000-02 – «Фрунзенець-Ліга-99» (Суми), 2002-03 – «Арсенал» (Київ), 2002 – «Борисфен» (Бориспіль), з 2003 – «Динамо» (Київ), 97 матчів за збірну, 13 голів; досягнення: чемпіон України (2004, 2007, 2009, 2015), Кубок України (2005, 2006, 2007, 2014, 2015), Суперкубок України (2004, 2009, 2011), чвертьфіналіст ЧС (2006)

У нещодавньому матчі «Волинь» – «Динамо» Олег Гусєв з «точки» встановив остаточний рахунок протистояння – 0:2. М’яч у ворота Богдана Шуста стане для сумчанина сотим в офіційних поєдинках – результативність, якій може позаздрити чимало українських нападників. Причому за дев’яносто хвилин Олег здатний і двійко голів провести. Вболівальники з хорошою пам’яттю розкажуть про «гусєвські» дублі «Шахтарю», «Чорноморцю», «Таврії», запорізькому «Металургу», Австрії, Фарерам.

Стартував ветеран збірної (за плечима 97 матчів! Навіть у «зубра» СаШо менше) 15 років тому за друголіговий «Фрунзенець». Пригадую розповіді Анатолія Ворони – одноклубника Гусєва по сумській команді. Толик мешкав у Сумах, тоді як Олег постійно доїжджав до обласного центру на тренування. Партнер запропонував маловідомому футболісту перебратися до нього. Частенько траплялося, що Олег пригощав товариша домашніми смаколиками – продукти привозив із Степанівки. За словами Ворони, Гусєв міг забити з будь-якої точки, навіть з ями. Недарма вже після перших оглядин в «Арсеналі» В’ячеслав Грозний забрав юнака до своєї команди.

Чемпіонат України 2002/03, «Арсенал» – «Поліграфтехніка» – 5:1

«Арсенал»: Кернозенко В’ячеслав, Білозор Сергій, Чернов Андрій, Ібанда Патрік, Першин Олександр, Окодува Емануель, Наконечний Микола (Карабкін Ярослав, 70), Коновалов Сергій (к), Іванов Олексій, Полтавець Валентин (Ковальчик Мацей, 86), Апхазава Шалва (Гусєв Олег, 60)

Запасні: Бажан Ігор, Клименко Олександр, Богатирьов Сергій, Островський Андрій

Тренер: Грозний В’ячеслав

«Поліграфтехніка»: Хрієнко Юрій, Жилін Олег, Мокрицький Юрій (к), Козарь Геннадій, Журка Олег, Первак Віталій, Городов Олексій (Болотов Олександр, 70), Косілов Сергій, Слюсар Валентин (Приходько Геннадій, 46), Чуйченко Сергій (Мазяр Володимир, 46), Покладок Андрій

Запасні: Стороженко Олег, Гаврюшов Андрій, Сахно Віталій, Шаран Володимир

Тренер: Покора Роман

Голи: 1:0 – Коновалов (18, з пенальті), 2:0 – Окодува (29), 3:0 – Наконечний (31), 3:1 – Косілов (51), 4:1 – Коновалов (68), 5:1 – Гусєв (69)

Вилучення: Журка (56, друге попередження)

Юний Олег Гусєв та Анатолій Ворона

Олександр Бандура

Дата народження: 30.05.1986; місце народження: с. Гамаліївка Конотопського району; позиція: воротар; кар’єра гравця: 2003 – «Сумигаз», АМФУ (Суми), 2004-07 – «Спартак-Горобина»/«Спартак»/«Явір» (Суми), 2008-09 – «Таврія» (Сімферополь), 2009-10 – «Кримтеплиця» (Молодіжне), 2011-15 – «Металург» (Донецьк), з 2015 – «Сталь» (Дніпродзержинськ); досягнення: фіналіст Кубку України (2012)

Олександр Бандура, перш за все, відомий своїм вмінням відбивати одинадцятиметрові. Так, у 2008-ому він візьме два пенальті від киян Мілевського та майже тезки Бангури, що не допоможе «Таврії» уникнути поразки. А цієї весни сумчанин парирував дві «точки» у товариському матчі проти «Оболоні». Звісно, кар’єрі кіпера знайомі просто-таки провальні матчі, як от, приміром, дев’ять голів від «Динамо».

У «Таврії», коли кримчан тренував Михайло Фоменко, Бандура вважався основним кіпером команди. Коли сімферопольців очолив Сергій Пучков, сумчанин опинився за спиною Максима Старцева і Андрія Диканя. Це вже у Донецьку Олександр наглухо забронював за собою місце в стартовому складі, лише зрідка поступаючись Юрію Паньківу.

Нинішній воротар «Сталі» двічі викликався до збірної України, але на поле так і не виходив.

Чемпіонат України 2013/13, «Металург» (Донецьк) – «Металіст» – 3:0

«Металург»: Бандура Олександр, Насонов Олександр, Чечер В’ячеслав (к), Прийма Василь, Зотов Георгій, Макрідіс Константінос, Болбат Сергій (Польовий Володимир, 81), Нельсон Грегорі (Трояновський Євген, 79), Лазіч Джордже, Афонсо Александре (О`Ді Даррен, 87), Мораєш Жуніор

Запасні: Паньків Юрій, Барановський Артем, Мамутов Руслан, Де Олівейра Родріго

Тренер: Ташуєв Сергій

«Металіст»: Горяїнов Олександр, Вільягра Крістіан, Папа Гуйє, Пшеничних Сергій, Азеведо Марсіо, Гомес Алехандро, Де Соуза Дієго, Де Ласерда Едмар (Гоменюк Володимир, 46), Хав’єр Клейтон (Бланко Себастьян, 77), Соса Хосе Ернесто (к), Девіч Марко (Ксьонз Павло, 75)

Запасні: Шуст Богдан, Березовчук Андрій, Краснопьоров Олег, Шелаєв Олег

Тренер: Мирон Маркевич

Голи: 1:0 – Лазіч (23), 2:0 – Чечер (30), 3:0 – Пшеничних (80, автогол)

Вилучення: Гоменюк (90+3, друге попередження)

Антон Шиндер

Дата народження: 13.06.1987; місце народження: Суми; позиція: нападник; кар’єра гравця: 2005-06, 2009-10 – «Ян» (Регенсбург, Німеччина), 2006 – «Шахтар-3» (Донецьк), 2006-08 – «Гройтер Фюрт-2» (Німеччина), 2008-09- «Аален» (Німеччина), 2010-13 – «Таврія» (Сімферополь), 2014 – «Чорноморець» (Одеса), з 2015 – «Ворскла» (Полтава), 2 матчі за збірну України; досягнення: фіналіст Кубку України (2014)

Футбольного досвіду Антон Шиндер набирався в Німеччині. Щоправда, бігав нападник не за колективи Бундесліги. В третьоліговому «Яні» Шиндера тренував сам Маріо Баслер!

Антон знайшов себе у «Таврії». На сонячному півострові він був своїм хлопцем, перебуваючи в статусі «зірки» сімферопольського клубу. 2013-ого Шиндер ризикнув та прийняв пропозицію «Шахтаря». Донеччани, окрім Антона, мали в обоймі форвардів Майкона, Луїса Адріано, Факундо Феррейру. Та й крайні півзахисники «гірників» в разі потреби можуть зіграти на вістрі атаки. Конкуренцію Шиндер програв сповна, вийшовши на поле лише разу в кубковому протистоянні проти скромного «Миколаєва».

Новий упеелівський сезон сумчанин розпочав у Полтаві, куди одночасно перейшов з лучанином Сімініним.

Чемпіонат України 2010/11, «Металіст» – «Таврія» – 2:3

«Металіст»: Дишленкович Владімір (Старцев Максим, 28), Бордіян Віталій (Олійник Денис, 27), Папа Гуйє, Обрадовіч Мілан (к), Валяєв Сергій (Воробей Андрій, 76), Де Ласерда Едмар, Хав’єр Клейтон, Фреда Тайсон, Апаресідо Перейра Вінісіус, Романчук Олександр, Девіч Марко

Запасні: Пшеничних Сергій, Шелаєв Олег, Березовчук Андрій, Барилко Сергій

Тренер: Мирон Маркевич

«Таврія»: Стойко Дмитро, Гуменюк Олег, Джурічич Саша, Монахов Антон, Донець Андрій, Платон Руслан (Коробка Володимир, 46), Корнєв Андрій (Гігіадзе Васил, 79), Маркович Слободан (к), Любеновіч Желько (Давидов Кирило, 55), Шиндер Антон, Ідахор Лакі

Запасні: Хомутовський Василь, Фещук Максим, Матяж Іван, Бито Сендлей

Тренер: Петров Валерій

Голи: 0:1 – Шиндер (2), 0:2 – Корнєв (10), 0:3 – Донець (31), 1:3 – Тайсон (45+1), 2:3 – Олійник (45+3)

Сергій Рибалка

Дата народження: 01.04.1990; місце народження: с. Ямне; позиція: півзахисник; кар’єра гравця: 2006-08 – «Арсенал» (Харків), 2008-12, з 2014 – «Динамо-2», «Динамо» (Київ), 2013-14 – «Слован» (Чехія), 5 матчів за збірну; досягнення: чемпіон Європи U-19 (2009), бронзовий призер чемпіонату Чехії (2013), чемпіон України (2015), Кубок України (2015)

Не забули, як збірна України U-19 добиралася до тріумфального фіналу домашнього Євро-2009? Спробуємо трішки освіжити ті події. Останній матч групового етапу «синьо-жовті» проводили із швейцарцями. І тільки перемога виводила наших хлопців до півфіналу. Зустріч котилася до «сухої» нічиї, як раптом на 85-ій хвилині Сергій Рибалка результативно замкнув простріл з правого флангу!

Рибалка, наче справжній форвард, чимало забивав в ДЮФЛ. Особливо дісталося на горіхи суперникам харківського «Арсеналу». Поставлений удар Сергія залишився при ньому, коли він заграв у великому футболі. Саме потужний дальній постріл Рибалки у бік воріт «Удінезе» допоміг «Словану» потрапити до групи Ліги Європи. На перший погляд скромний «Слован» не знітиться перед майбутнім переможцем турніру – «Севільєю», двічі зігравши з іспанцями внічию. Закономірно, що чехи вийдуть до 1/16 фіналу. На превеликий жаль для сумчанина і компанії, «Слован» у впертій боротьбі не пройде нідерландський АЗ.

Звісно, що забути про такого обдарованого гравця «Динамо» не мало права! І якщо відпускати Сергія з Києва, то за грубі гроші до іменитого клубу. Щиро сподіваюся, Рибалка там не загубиться.

Чемпіонат України 2014/15, «Динамо» – «Зоря» – 2:2

«Динамо»: Рибка Олександр, Да Сільва Даніло, Пачеко Антунеш Віторіно, Драговіч Александар, Ярмоленко Андрій, Рибалка Сергій, Гусєв Олег (к) (Ленс Жермейн, 46), Кравець Артем (Мбокані Безуа Д'юдонне, 70), Віда Домагой, Буяльський Віталій, Беланда Юнес (Сидорчук Сергій, 76)

Запасні: Рудько Артур, Чумак Євген, Бетао Амансіо, Теодорчик Лукаш

Тренер: Ребров Сергій

«Зоря»: Сантіні Кршеван, Гордієнко Артем, Вернидуб Віталій, Пилявський Андрій, Каменюка Микита (к), Чайковський Ігор (Малиновський Руслан, 64), Малишев Максим, Ліпартія Джаба (Любеновіч Желько, 60), Караваєв Олександр (Петряк Іван, 90+2), Хомченовський Дмитро, Будківський Пилип

Запасні: Полтавцев Андрій, Опанасенко Євген, Білий Максим, Тотовицький Андрій

Тренер: Вернидуб Юрій

Голи: 1:0 – Кравець (4), 1:1 – Пилявський (9, з пенальті), 2:1 – Рибалка (35), 2:2 – Любеновіч (68)