Андрій Шевченко: «Ребров виріс як тренер, а разом із ним виросла і команда»

Динамо Київ 21 Жовтня, 16:57 3068
Андрій Шевченко: «Ребров виріс як тренер, а разом із ним виросла і команда»
Колишній гравець «Динамо» та «Челсі» відвідав матч своїх колишніх команд (0:0) на «Олімпійському» та дав високу оцінку роботі Сергія Реброва, а також розповів, коли сам струсить пил з тренерського диплома.

- На самому початку ви спостерігали за матчем у куртці, але дуже скоро її скинули. Гра вийшла спекотною не тільки для тих, хто перебував на полі?

- (Посміхається). Вона вийшла цікавою і принциповою. Так, не було забитих м'ячів, але гострі моменти створювалися, а киянам і їх суперникам для перемоги було достатньо реалізувати хоча б один. З обох боків ми побачили дуже хороший футбол - особливо в плані організації гри. Чітко було видно, який малюнок намічався тренерами, які завдання вони ставили перед своїми футболістами - і як ті, у свою чергу, збиралися їх вирішувати.

- Сюжет матчу збігся з вашими очікуваннями?

- Повністю. Мені «Динамо» у другому таймі дуже сподобалося: після перерви команда додала, розкрилася, стала показувати більш цікавий футбол.

- По вашому обличчю було видно, що сюжет поєдинку вас захопив. Не уявляли себе подумки на полі? І якщо так - у футболці якої команди?

- Я вже давно не уявляю себе ні в якій футболці. Ось чому гру дивився з точки зору фахівця, який аналізує те, що відбувається на полі, а не сприймає матч крізь призму емоцій.

- Як дипломованого тренера, чиї симпатії, припускаю, були на боці господарів, нульова нічия в цьому матчі вас розчарувала або вселила оптимізм?

- Цей результат залишає обом командам шанс вийти з групи. Багато чого, звичайно ж, тепер вирішуватиметься в Лондоні, але, якщо говорити про матч на «Олімпійському», то гості дуже грамотно побудували тут гру: їм важливо було не допускати помилок, але головне - не дозволяти суперникові проводити швидкі контратаки. Відходячи на свою половину поля, вони перекривали зони і відкривали простір перед собою. У підсумку «Челсі» вдалися дуже цікаві атаки.

За схожою схемою діяло в цій зустрічі «Динамо». Граючи вдома, воно намагалося більше контролювати м'яч, добре справлявся із завданням центральний опорний хавбек Сергій Рибалка. Команда не обходилася без втрат в середині поля, які приводили до швидких контратак суперника і гострих моментів, але помилок такого роду в порівнянні з матчем з «Шахтарем» було набагато менше. Так, можна згадати, як Неманья Матіч перехопив м'яч і загострив ситуацію, ще кілька епізодів в кінці, але це нормально: принципові ігри без помилок неможливі.

***

- Ви провели паралель з програною киянами зустріччю з гірниками. Дивились цей матч цілком?

- Тільки фрагментами. Однак і їх було достатньо, щоб проаналізувати поєдинок і скласти свою думку.

- Повертаючись до гри з «Челсі»: чи слід було арбітру призначити пенальті на 17-й хвилині після падіння Сеска Фабрегаса?

- Цей момент був з категорії «на розсуд судді». Контакт із захисником киян у гравця «Челсі» був однозначно, але арбітр мав право як призначити 11-метровий, так і не робити цього. Дамір Скоміна віддав перевагу другому варіанту.

- Із вашої точки зору, такі ігри показують, що Сергій Ребров виріс як тренер?

- Звичайно! Разом з ним виросла і команда, у неї з'явився ігровий малюнок, який запам'ятовується.

- А у вас, спостерігаючи за матчами на зразок цього, не виникає думки струсити пил з отриманого півроку тому тренерського диплома?

- Не будемо квапити події, всьому свій час. Як тільки відчую готовність до тренерської роботи - ви відразу про це дізнаєтеся.

- Жозе Моурінью стверджує, що «Челсі» мав у поєдинку на «Олімпійському» перевагу 75 хвилин - і лише в останню чверть години у «Динамо» з'явилися шанси вирвати перемогу. Джон Террі, навпаки, вважає гру рівною, а нульову нічию - позитивним для своєї команди результатом. Яка з цих точок зору вам ближче?

- Гостям було дуже важливо не програти: якби вони не узяли в Києві ні очка, шанси вийти з групи для них ставали б примарними. Те ж завдання було у господарів - їх перевага диктувалося в тому числі психологічним фактором свого поля. У підсумку «Динамо» більше атакувало, «Челсі» оборонялося, але, повторюся, робило це грамотно, строго в рамках поставленого завдання.

Свої умови диктували як кадрові проблеми, так і недовіра тренера окремим виконавцям: не просто ж так Моурінью поставив Фабрегаса з Матічем і Раміресом опорниками, а Зуму, центрального захисника, перевів направо. Всі вони, мені здалося, із завданням впоралися.

***

- До речі, вам довелося поспілкуватися в цей приїзд з тими ж Моурінью і Террі?

- Ні, я ні з ким з «Челсі» не спілкувався. Прилетів до Києва у вівторок, подивився футбол, а в середу, незабаром після нашої з вами розмови, відлітаю назад.

- Але в динамівську роздягальню заглядали?

- Теж ні. З Ребровим я поспілкувався наступного дня - по телефону.

- І на завершення: щоб зберегти шанси на вихід з групи, динамівцям тепер обов'язково треба перемагати на «Стемфорд Брідж»...

- А я б не сказав, що перемога необхідна їм кров з носу. Ось програвати не можна ні в якому разі.

- Буде достатньо і нічиєї?

- У «Порту» попереду ще гра в Лондоні, непростою буде і його зустріч з киянами на своєму полі. Так що називати лідера цієї групи я б не поспішав. Ось аутсайдер зрозумілий: з перших матчів «Маккабі», при всій до нього повазі, показав себе претендентом на цю роль. Команди, які розраховують на вихід в плей-офф, повинні набирати в матчах із ним по три очки, але й недооцінювати ізраїльтян я б не радив, - розповів Шевченко в інтерв'ю «Спорт-Экспресс в Украине».

Дмитро ІЛЬЧЕНКО