З футболом харків’яни познайомилися на початку минулого століття. Найперша команда в місті, а це був «Фенікс», виникла 1908 року. Зовсім через трохи бельгійці та німці утворять колективи «Спортінг-Клуб», «Женесс» (ага, тезка найбільш титулованого клубу Люксембургу). До речі, в місті Мерефа бельгійці збудують стадіон, ну а завдяки німцям один з районів Харкова наречуть Новою Баварією.
14 травня 1911-ого Харків побачив дебютний офіційний матч: на полі зійшлися «Фенікс» та «Гельферіх-Саде». А вже через рік місцеві ентузіасти заснують лігу, до якої ввійде 9 команд.
Тепер трішки розповімо про харків’ян-футболістів як з далекого минулого, так і не вельми. У 20-их-30-их роках одним з найкращих українських виконавців був Іван Привалов, а протягом 50-их на теренах Харківщини гратиме талановитий воротар Микола Уграїцький. Захисник Едуард Дубинський є срібним призером другого за ліком чемпіонату Європи; московський «армієць» Володимир Багрич – чемпіоном СРСР 1970 року. Приблизно в ці роки зійде зірка Сергія Малька – чоловік захищатиме кольори «Металіста», «Дніпра», київського «Динамо». 1988-ого на центр Слобожанщини очікуватиме неймовірний успіх. «Металіст» виграє Кубок СРСР! В числі переможців значитимуться харків’яни Юрій Тарасов та Ігор Кутьопов.
Вже у сучасний період історії область дала футболу Сергія Чуйченка («Поліграфтехніка», «Ворскла»), Олександра Горяїнова («Металіст»), Віталія Неділька («Волинь»), Сергія Пшеничних («Карпати», «Металіст»), Сергія Пилипчука («Волинь»), Артема Путівцева («Іллічівець»), футзаліста Віталія Чернишова. Ну а про тих, кого не згадали, – читайте у блозі.
Залізничний вокзал У Харкові
Географічна довідка:
Кількість населення та площа: 2,7 млн осіб, 31 415 км. кв.; межує з: Луганською, Донецькою, Дніпропетровською, Полтавською, Сумською областями, Російською Федерацією; найбільші міста: Харків, Лозова, Ізюм, Чугуїв, Первомайський, Куп’янськ, Красноград, Балаклія, Богодухів, Мерефа, Ківшарівка, Вовчанськ, Люботин, Дергачі, Пісочин, Зміїв, Комсомольське; найбільші ріки: Сіверський Донець, Оскіл, Уда, Мерла, Лопань
Найвідоміші команди області:
«Фенікс», Харків (заснована 1908 р.; команда відома ще як «Перша харківська футбольна команда»); «Авангард», Мерефа (рік заснування: 1909 – одна з найстаріших діючих команд України; попередні назви: команда Лівенгофського заводу, МСЗ (команда склозаводу), «Будівельник», «Металіст-2»); «Спартак», Харків (роки існування: 1921-59); «Металіст», Харків (рік утворення: 1925; попередні назви: Харківський паровозобудівний завод, «Трактор», «Дзержинець», «Авангард»); «Локомотив», Харків (заснований 1925 р.); «Динамо», Харків (клуб заснований 1928 р.); «Торпедо», Харків; «Сільмаш», Харків; «Старт», Чугуїв (8-ми разовий чемпіон області: 1956-63); «Олімпік», Харків (період існування: 1958-93; попередня назва: «Маяк»); «Кристал», с. Пархомівка; «Авангард», Лозова; «Оскіл», Куп’янськ; «Арсенал», Харків (час існування: 1998-2009), «Газовик-ХГВ», Харків (рік утворення: 2001); «Геліос», Харків (рік утворення: 2002); жіночий ФК «Житлобуд-1», Харків (дата утворення: 2002; попередні назви: «Харків-Кондиціонер», «Металіст», «Арсенал»); «Локомотив», Куп’янськ; «Локомотив», Харків (футзал), «Моноліт», Харків (футзал, рік утворення: 2005); ФК «Харків» (час існування: 2005-10)
«Металіст» після перемоги в Кубку СРСР
Харків'янин Соса проти харків'янина Ігоря Биканова. «Металіст» - «Локомотив» (Куп'янськ)
Сергій Шищенко
Дата народження: 13.01.1976; місце народження: с. Сіряки Дергачівського району; позиція: нападник; кар’єра гравця: 1992 – «Оліміпік» (Харків), 1993-94 – «Металіст», 1994-95, 1996-97 – «Шахтар» (Донецьк), 1995 – «Нива» (Тернопіль), 1997-98 – «Кривбас», 1998 – «Балтика» (Росія), 1999, 2006 – «Металург» (Запоріжжя), 1999-04, 2005, 20080-09 – «Металург» (Донецьк), 2004 – «Іллічівець», 2006-08 – «Чорноморець» (Одеса), 14 ігор за збірну України, 1 гол; досягнення: срібний призер ЧУ (1997), бронзовий призер ЧУ (2002, 2003, 2005), Кубок України (1995, 1997), найкращий бомбардир чемпіонату України (2002)
Найкращий бомбардир (з 12-ма голами) нашого чемпіонату 2002 року. Не надто густо… В найближчого переслідувача Шищенка – «металіста» Віталія Пушкуци – назбиралося на один влучний удар менше.
Дякуючи донецькому етапу кар’єри Шищенку пощастило помірятися силами із «зірками» європейського футболу. Мова йде про розіграш КУЄФА 2003/04. У першому раунді турніру «металурги» натрапили на фантастичну «Парму». Команда Чезаре Пранделлі була просто цукерочка: Фрей, Наката, Рібейро Адріано, Бароне, Морфео, Джилардіно, Паоло Каннаваро, Бонера, Донадель… Перший матч закінчився нічиєю – 1:1 (відзначився Шищенко). Ну а на «Енніо Тардіні» господарі прогнозовано взяли гору – 3:0. Варто сказати, що тренував донеччан Віллем Фреш на пару з асистентом Томі Кааненом. Голландський спеціаліст прийшов на зміну 33-річному Олександру Севідову і Семену Альтману. Нині екс-нападник «Металурга» та збірної сам працює наставником – вчить розуму молодь дніпродзержинської «Сталі».
Наостанок з рубрики «прикол-прокол». Офіційний сайт ФФУ повідомляє, що в сезоні 2001/02 Сергій не провів жодного м’яча в рамках української першості. Хм, а як же матч проти «Шахтаря» (15.09.2001)?
Чемпіонат України 2005/06, «Металург» (Донецьк) – «Чорноморець» – 3:2
«Металург»: Вірт Юрій, Буссаїді Аніс, Чечер В’ячеслав, Грнчаров Бобан, Флоря Даніель, Зотов Олександр (к), Полянський Олексій, Рістіч Братіслав, Закарлюка Сергій, Аліуце Маріан (Мелікян Егіше, 70), Шищенко Сергій (Алексеєнко Олександр, 79)
Запасні: Дишленкович Володимир, Скарлош Андрій, Зубов Геннадій, Мельник Вадим, Прийомов Володимир
Тренер: Севідов Олександр
«Чорноморець»: Альтман Геннадій, Ващук Владислав, Білозор Сергій, Клименко Олександр, Кірлик Андрій, Косирін Олександр, Гілазєв Руслан, Лашанков Євген (Мітєрєв Юрій, 68), Доценко Віктор (к) (Луценко Євген, 60), Полтавець Валентин, Гришко Дмитро
Запасні: Руденко Віталій, Остроушко Володимир, Згура Сергій, Терещенко В’ячеслав, Нодь Жолт
Тренер: Семен Альтман
Голи: 1:0 – Шищенко (13), 2:0 – Шищенко (38), 2:1 – Чечер (59, автогол), 3:1 – Шищенко (62), 3:2 – Косирін (88)
Максим Калиниченко
Дата народження: 26.01.1979; місце народження: Харків; позиція: півзахисник; кар’єра гравця: 1997-99, 2008-10 – «Дніпро», «Дніпро-2», 2000-08 – «Спартак» (Росія), 2011-14 – «Таврія» (Сімферополь), 47 матчів за збірну України, 7 голів; досягнення: чемпіон Росії (2000, 2001), Кубок Росії (), чвертьфіналіст ЧС (2006)
Футболу Калиниченко навчався в Харківському спортивному інтернаті. Спеціалізований заклад відкрив нам не одного здібного гравця. Але ми розмовляємо про Максима, а не про спортінтернат. Отож, йдемо далі.
До Москви хлопець потрапив дякуючи старанням В’ячеслава Грозного. Російський етап українця можна оцінювати по-різному: місце матимуть як два чемпіонства, так і прикрі травми та інші неприємності… Ось одна з таких. 2008 року, після розгрому від ЦСКА, тренер «Спартака» Станіслав Черчесов переведе до дубля Калиниченка, бразильця Моцарта та легенду «червоно-білих» Єгора Тітова. Того самого року Максим прийме рішення повернутися до знайомого «Дніпра». Останнім клубом в кар’єрі харків’янина значиться «Таврія».
На німецькому мундіалі Калиниченко був однією з найпомітніших фігур з-поміж гравців української збірної. Це він віддав дві гольові та забив сам у матчі проти саудів.
Чемпіонат України 1998/98, «Динамо» – «Дніпро» – 2:3
«Динамо»: Шовковський Олександр, Лужний Олег (к), Хацкевич Олександр, Головко Олександр, Ващук Владислав, Гусін Андрій (Герасименко Олексій, 54), Каладзе Кахабер, Калитвинцев Юрій (Белькевич Валентин, 69), Косовський Віталій, Шевченко Андрій (Венглинський Олег, 79), Ребров Сергій
Запасні: Кернозенко В’ячеслав, Михайленко Дмитро, Федоров Сергій, Маковський Володимир
Тренер: Лобановський Валерій
«Дніпро»: Перхун Сергій, Поклонський Олександр, Першин Олександр, Козарь Геннадій (к), Сідельніков Андрій, Тутіченко Дмитро, Філімонов Денис, Бутханов Борис (Рачіба Олексій, 79), Калиниченко Максим, Рикун Олександр (Шершун Богдан, 84), Сухарєв Олександр (Безпалих Сергій, 86)
Запасні: Медін Микола, Ламтюгін Сергій, Матвєєв Андрій
Тренер: Тищенко Вадим
Голи: 1:0 – Гусін (11), 1:1 – Філімонов (38), 1:2 – Калиниченко (49), 2:2 – Хацкевич (55), 2:3 – Сухарєв (68)
Сергій Кузнєцов
Дата народження: 31.08.1982; місце народження: Харків; позиція: нападник; кар’єра гравця: 1999, 2001, 2002 – «Ференцварош» (Угорщина), 1999 – КПТ-85 (Фінляндія), 2000 – «Йокеріт» (Фінляндія), 2002 – «Ержебеті Спартакус» (Угорщина), 2002 – «Орадя» (Румунія), 2003 – «Гомель» (Білорусь), 2003-04 – «Шериф» (Молдова), 2005 – «Ворскла» (Полтава), 2006 – «Іллічівець» (Маріуполь), 2006 – «Вєтра» (Литва), 2007-08 – «Носта» (Росія), 2008-10 – «Карпати» (Львів), 2010 – «Аланія» (Росія), 2012-14 – «Севастополь», 2014 – «Говерла» (Ужгород); досягнення: срібний призер чемпіонату Фінляндії (2000), Кубок Угорщини (2003), бронзовий призер чемпіонату Угорщини (2001, 2002), срібний призер чемпіонату Угорщини (2003), чемпіон Білорусі (2003), чемпіон Молдови (2004), «бронза» чемпіонату Литви (2006), «золото» Першої ліги України (2013), найкращий бомбардир чемпіонату Литви (2006), найкращий бомбардир Першої ліги України (2013)
Батько нападника, теж Сергій, родом з Росії. Свого часу він виступав за «Металіст». У Харкові й народиться його син. Перші удари по м’ячу Кузнєцов-джуніор робив в Одесі та Угорщині. Кар’єра гравця стартувала у вже згаданій сусідній державі, а через трохи продовжилася у дещо екзотичній для нас Фінляндії.
Ми здебільшого знаємо про Сергія по його виступах за «Карпати» та «Севастополь». За обидві команди форвард забивав достатньо. Однак один його гол викликав справжній скандал і неоднозначне ставлення до самого гравця. Так, йдеться про м’яч в стилі Дієго Армандо запорізькому «Металургу». Але, як на мене, в ситуації потрібно перш за все критикувати головного арбітра та лайнсмена.
Чемпіонат України 2008/09, «Карпати» – «Чорноморець» – 3:0
«Карпати»: Романенко Всеволод, Ощипко Ігор, Мілошевіч Іван, Ткачук Андрій, Тубіч Неманья (Пшеничних Сергій, 83), Кожанов Денис, Кобін Василь (к), Кополовець Михайло (Зеньов Сергій, 65), Гурулі Олександр (Голодюк Олег, 78), Кузнецов Сергій, Худоб'як Ігор
Запасні: Новак Андрій, Женюх Олег, Петровський Тарас, Фурта Юрій
Тренер: Кононов Олег
«Чорноморець»: Ширяев Євген, Шандрук Олег, Бондаренко Володимир, Белецький Максим (к), Луценко Євген, Яценко Олександр, Діденко Анатолій (Політило Сергій, 82), Тришович Александар, Ребенок Павло, Гришко Дмитро, Мелло Алехандро (Васін Денис, 46)
Запасні: Приходько Сергій, Левіга Руслан, Гуменюк Олег, Владов Дмитро, Бабич Олександр
Тренер: Гришко Віктор
Голи: 1:0 – Кузнєцов (16), 2:0 – Кузнецов (67), 3:0 – Кожанов (79)
Вилучення: Тришович (64, друге попередження)
Денис Кулаков
Дата народження: 01.05.1986; місце народження: Ізюм; позиція: півзахисник; кар’єра гравця: 2003-05 – «Шахтар», «Шахтар-2», «Шахтар-3» (Донецьк), 2006-07 – «Іллічівець» (Маріуполь), 2007-11 – «Ворскла» (Полтава), 2011-14 – «Дніпро» (Дніпропетровськ), 2014-15 – «Металіст» (Харків), з 2015-ого – «Урал» (Росія), 2 матчі за збірну України; досягнення: володар Кубка України (2009), срібний призер ЧУ (2014)
Вже у найпершому матчі чемпіонату України донецький «гірник» Кулаков відзначився голом – на горіхи перепало Запоріжжю. Але начебто чудовий дебют не дозволив хлопцеві закріпитися в «Шахтареві». По-справжньому Денис проявить себе у «Ворсклі». Ох, скільки м’ячів забили полтавці після передач цього правого півзахисника. Із «зелено-білими» Кулаков навіть побгав у Лізі Європи – проти «Бенфіки». 2011-ого гравець прийме запрошення від Хуанде Рамоса. Однак все менше і менше отримуватиме ігрової практики за дніпропетровську команду, через що харків’янин перебереться на терени рідної області.
У «Металісті» Денис надовго не затримається, нещодавно обравши для продовження власної кар’єри російський «Урал». До слова, в Єкатеринбурзі працюють колишній «моряк» Пабло Фонтанелло, наші земляки Костянтин Ярошенко, Дмитро Білоног.
Чемпіонат України 2008/09, «Таврія» – «Ворскла» – 1:3
«Таврія»: Дикань Андрій, Алундеріс Відас, Назаров Дмитро, Хайдучек Павел, Ільницький Тарас, Голайдо Денис, Галюза Ілля, Любеновіч Желько, Гоменюк Володимир (к), Ідахор Лакі (Ференчак Сергій, 68), Ковпак Олександр (Зборовський Андрій, 52)
Запасні: Тодіч Саша, Донець Андрій, Артеменко Олександр, Давидов Кирило, Живковіч Мілош
Тренер: Михайло Фоменко
«Ворскла»: Довганський Сергій (к), Даллку Арменд, Краснопьоров Олег, Маркоськи Йован (Деспотовські Філіп, 76), Кулаков Денис (Локтіонов Роман, 90), Кравченко Сергій, Цуррі Дебатик, Медведєв Геннадій, Янузі Ахмед (Чічіков Олексій, 68), Ярмаш Григорій, Єсін Дмитро
Запасні: Остапенко Олег, Главіна Денис, Джурічич Саша, Чеснаков Володимир
Тренер: Микола Павлов
Голи: 1:0 – Любеновіч (16), 1:1 – Кравченко (20), 1:2 – Цуррі (31), 1:3 – Кулаков (42)
Колиші одноклубники по різні сторони барикад. «Локомотив» проти «Уфи»
Олександр Гладкий
Дата народження: 24.08.1987; місце народження: Лозова; позиція: нападник; кар’єра гравця: 2004 – «Металіст», 2005-07 – ФК «Харків», 2007-10, 2014-наш час – «Шахтар», 2010-11 – «Дніпро», 2012-14 – «Карпати», 11 матчів за збірну, 1 гол; досягнення: чемпіон України (2008, 2010), Кубок України (2008), Суперкубок України (2008, 2010, 2014), Кубок УЄФА (2009), найкращий бомбардир ЧУ (2007)
Вже дитиною Олександр неабияк показував свій бомбардирський хист. Якось в чемпіонаті ДЮФЛ, виступаючи за харківське УФК, він поклав покер «Карпатам». Не загубиться Гладкий і у дорослому футболі. Сезону 2006/07 нападник стане найкращим голеадором скромного «Харкова»: 13 «банок» з 26-ти загальнокомандних! А тільки-но перейшовши до «Шахтаря», протягом сезону Гладкий наклепав 17 голів! Більше «назбирає» тільки Марко Девіч. Наступного ігрового року форвард відзначиться лишень чотири рази. Ех, стабільності йому – ціни би не було.
Дубль харків’янина «Барселоні» (нехай і напіврезервній) у пам’яті тримаєте? Саша, пора забивати «Реалу» та ПСЖ! Або можна і «Мальме». Але тоді шведам потрібно класти двушку!:)
Чемпіонат України 2006/07, «Шахтар» – «Харків» – 1:2
«Шахтар»: Шуст Богдан, Срна Даріо, Левандовські Маріуш, Хюбшман Томаш, Шевчук В’ячеслав (Гай Олексій, 55), Франселіно Матузалем (к), Блумер Елано, Дуляй Ігор, Полянський Олексій (Родрігес Жадсон, 46), Луїс Адріано (Бєлік Олексій, 46), Брандао Лемос
Запасні: Вірт Юрій, Воробей Андрій, Вукіч Звонімір, Маріка Чіпріан
Тренер: Мірча Луческу
ФК «Харків»: Худжамов Рустам, Березовчук Андрій (к), Комарницький Віталій, Соколенко Андрій, Панковець Олексій, Рожок Сергій (Рібейро Андерсон, 39), Гунчак Руслан, Овеков Гуванчмухамед (Самборський Володимир, 86), Смалько Андрій, Городов Олексій, Гладкий Олександр
Запасні: Стойко Дмитро, Чеберячко Євген, Максимов Олександр, Грінченко Микола, Ібрагімов Ельдар
Тренер: Володимир Безсонов
Голи: 0:1 – Соколенко (8), 0:2 – Гладкий (52), 1:2 – Срна (64)
Вилучення: Смалько (90+1, повторне попередження)
На 17-ій хвилині Срна («Шахтар») не реалізував пенальті – воротар
На 64-ій хвилині Елано («Шахтар») не реалізував пенальті – воротар
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
