Так, є об'єктивні причини — війна. Людям не до футболу, інші справи, турботи, багато футбольних фанатів воюють на фронті, захищаючи нашу Батьківщину. Але ж у нашій країні ця криза не перший рік.
У сезоні 2014/2015, коли були найбільш активні бойові дії на Сході нашої країни, люди відвідували футбол, вболівали за свої команди. У цьому році трапились зміни, які пояснити важко, знайти точну причину, яка б чітко дала відповідь на це непросте питання — ще складніше. Зниження вболівальницької активності чітко видно, заходів зі сторони уповноважених чиновників, менеджменту клубів — на жаль...
Так, середня відвідуваність першого кола сезону 2014/2015 склала 52 962 глядачі (без урахування 10 туру, який був перенесений через парламентські вибори – Авт.).
У цьому ж сезоні лише 1 раз під час одного туру на всіх стадіонах України були присутні більше 50 000 глядачів.
У ситуації, коли вболівальники не ходять на стадіон, Федерація футболу України проводить заходи не з залучення вболівальників на стадіони, популяризації перегляду “гри №1” наживо, не по телевізору, а штрафує тих, хто ходить, підтримує, їздить за своєю командою, де б вона не грала. Тобто не виконує одну зі своїх головних функцій — популяризації футболу на теренах нашої з вами країни.
Порушення, звісно, є, певні штрафні санкції питань не викликають, але є і такі, коли питань не те що багато, а надто.
З останніх прикладів — штраф від КДК ФФУ столичній “Оболоні” за банер, на якому начебто були помічені руни, які підпадають під список заборонених у FARE. Можливо, так воно і є, але чому це питання жодного разу не піднімалось до цього, а лише зараз, через 2 роки після створення банеру?
Так само здивування викликає і той факт, що рішення КДК ФФУ є, клуб отримав факс про штраф, а на офіційному сайті цієї організації цього рішення немає.
Закриття фанатського сектору київського “Динамо” під час матчу-відповіді 1/8 Кубка України проти “Оболоні” також незрозуміле. Можливо, чиновники вітчизняного футболу очікували масового напливу вболівальників? Закриття декількох секторів, коли на футбол і так не ходять, викликає не те що здивування, а повне нерозуміння того, що робить Федерація задля більшого напливу вболівальників. Одними штрафами та покараннями статистика відвідування стадіонів явно не буде рости, а навпаки, що ми і бачимо в останній рік. Так само, як і вибіркове правосуддя за схожі порушення, ситуації, що виникають на трибунах.
Цю тему, загалом, можна багато мусолити, багато про неї говорити та писати, але допоки політика, в першу чергу Федерації футболу України, не зміниться у цьому питанні, ніякі суперматчі типу “Динамо” - “Шахтар” аншлагу не будуть збирати, як і було в цьому році.
Звичайно, наші вболівальники далеко не ангели, проблеми є, але головна проблема в тому, що українські футбольні функціонери не хочуть, мабуть, щоб українські стадіони були заповнені на кожному матчі, як в Європі, щоб у нас на стадіон ходили сім'ями, аби батько приводив сина, адже саме від них не в останню чергу залежить, чи будуть ходити люди на стадіон. Усі важелі управління для цього є, але результатів чи хоча б кроків, направлених на залучення вболівальників, немає.
І я вас прошу, не треба демонізувати ультрас, найвідданіших фанатів свого клубу. Без них футбол перетворився б у незрозуміло що, особливо у наших реаліях, в яких ми з вами живемо.
Олександр Ушаков
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
