— Михайле Івановичу, наскільки для вас принципово те, що 14-го числа зіграємо у Львові?
— По-перше, УЄФА не залишив нам великого простору для маневру, маємо право виступати лише на трьох стадіонах. По-друге, я виходжу з того, що Львів, Київ, Дніпропетровськ — усе це Україна, наша з вами Батьківщина. Ось це принципово для мене.
— А як же твердження про особливу — шалену — ауру вболівання галичан?
— Десь маєте слушність, але, наголошую, для мене важливіший інший фактор: це одне з українських міст, кожне по-своєму рідне для мене.
— Наскільки національній команді може зашкодити «квитковий скандал»?
— Я помітив у вас специфічну звичку: запитувати про те, що не в моїй компетенції.
— Підозрюю, інтерес до ймовірних преміальних за прохід словенців із цієї ж категорії?
— Безумовно. Виходьте на зв’язок із Андрієм Васильовичем і цікавтесь у нього.
— Боюся продовжувати… Кілька тижнів тому деякі ЗМІ розповсюдили «взяту з достовірних джерел» новину про те, що ваша нинішня робота напряму залежить од результатів 14 та 17 числа.
— Ні зі мною, ні з ким іншим із тренерського штабу не розмовляли на цю тему. Керівництво ФФУ, маю на увазі. Я не можу коментувати, чому і як виникають такі повідомлення, звідки їхні ноги ростуть. Згадайте: нещодавно хтось із ваших колег повідомив, буцімто мій контракт завершується 31 жовтня, насправді - 31 листопада. Чи, можливо, деякі журналісти знають більше за мене? Чи то така вимога часу: вигадувати скандали, пікантні новини?
— Давайте про це: як би ви пояснили те, що напередодні гри з Іспанією й опісля неї різко зросла кількість негативних інсинуацій довкола збірної? Особливо щодо постаті Зінченка, особливо з боку керівництва«Шахтаря».
— Очевидно, час такий сьогодні. Можливо, з виборами пов’язано? Озирніться, скільки негативу оточує нас! Багато хто освоїв нехитре ремесло: придумати щось і потому вгризатись у це, кусати… Про Зінченка: все, що хотів сказати, сказав на прес-конференції після гри. А те, що деякі ваші колеги обширно «розвинули тему»… Поважаю журналістів, розумію, що кожен займається своєю ділянкою роботи, причому більшість працює на хорошому рівні, принаймні, старається. Втім, дехто полюбляє, як ви сказали, інсинуації.
— Я, коли чесно, хотів іще поцікавитися питанням запізнілих — як здається багатьом — замін у вашому виконанні…
— Про це також багато написано й висловлено. Повторюю: в кожного своя місія. Крапка.
— За плечима української збірної п’ять поспіль невдалих плей-оф…
— Ви думаєте, я, мої помічники й підопічні не хочуть поїхати до Франції? Ми всі дуже хочемо! Інша справа, що й суперник живе з оцим бажанням… Реальність така, що дві зустрічі вирішать долю команди, можливо, навіть покоління. Не маємо іншого виходу, окрім того, щоби віддати всі сили для перемоги.
Володимир БАНЯС
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
