У житті Каріма Бензема - важкі часи. Кілька днів тому він, нічого не підозрюючи, безтурботно постив у Твіттері відео красивого перформансу фанів на «Сантьяго Бернабеу», влаштованого з нагоди матчу проти ПСЖ. Але вже невдовзі опинився у міцних руках правосуддя і змушений був заночувати на нарах. Знаменитого футболіста звинувачують у секс-шантажі Матьє Вальбуена. «Шиють» французові ще й причетність до кокаїнового трафіку. Словом, Карім, що називається, серйозно вскочив у халепу. А поки розслідування набирає обертів, саме час нагадати Бензі - не він перший, не він останній.
Улі Хьонес
Німецька Феміда не зважає на посади. Півтора роки тому за грати потрапив екс-президент «Баварії», хавбек збірної ФРН 1970-х Улі Хьонес. Провідного функціонера Бундесліги звинуватили в ухилянні від сплати податків, відмиванні грошей і різноманітних подібних махінаціях. Хьонеса засудили до 3,5 років ув'язнення, а невдовзі ще й виключили із Залу слави німецького спорту.
Хьонес мріє достроково вийти на свободу у березні 2016-го, коли позаду залишиться половина в'язничного терміну. Аргумент - хороша поведінка. За законом він має на це право, але що з цього вийде - побачимо.
Георгій Деметрадзе
Екс-форвард київського «Динамо» потрапляє чи не в усі тюремні хіт-паради, позиціонуючи себе як жертву «політичних репресій» з боку екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Достеменно невідомо, на чиєму боці правда, але у березні 2011-го Деметрадзе опинився на нарах. Офіційна причина: зв'язки із кримінальним світом (зокрема «авторитетом» Вато Кіпіані) і участь у підпільному тоталізаторі. Вирок - 6 років позбавлення волі. Невдовзі влада у Грузії змінилася, у грудні 2012-го Георгій був амністований.
«Я два з половиною роки сидів у в'язниці. За статтею, якої у світі не існує, - розповідає Демі. - Футбол по радіо слухав. Це для мене була мрія, щоб телевізор в камері був. Коли мене перевели «на зону» - там уже щодня грали у футбол, там сиділи колишні футболісти, проводили турніри. Слава Богу, мене не чіпали. Тільки психологічно катували. Решту там били, катували, ґвалтували. Ці два з половиною роки були кошмаром».
Трой Діні
Зараз він - авторитетний капітан «Уотфорда». Регулярно виводить «шершнів» на поєдинки Прем'єр-ліги і успішно верховодить командою, яка після 12-ти турів посідає доволі високу для себе 11-ту сходинку. В активі 27-річного форварда два голи - «Сток Сіті» та «Лестеру». Але така світла смуга в житті Троя Діні була далеко не завжди.
Влітку 2012-го габаритного нападника «Уотфорда» запроторили у в'язницю на 10 місяців. Разом із братом і ще двома друзями Діні напав на групу студентів біля нічного клубу Бірмінгема і добряче відлупцював бідолах. Усім жертвам агресії футболіста наклали шви, а одному хлопцеві перепало особливо - зламана щелепа.
Слабким виправданням для Троя може слугувати той факт, що напередодні інциденту у його батька діагностували рак. У тюрмі футболіст мав достатньо часу, щоб подумати і зробити переоцінку цінностей. Звідти він вийшов зовсім іншою людиною.
«Замість того, щоб спілкуватися з кимось, я мав звичку випивати, а це призводило до спалахів гніву, а вони - до бійок, які привели мене у в'язницю. Це не виправдання. Це просто те, що я знаю про себе, - каже Діні. - Я не вмію плакати. Це не моє. Я шукав розраду в пляшці, в різних формах пияцтва. Тепер у мене є методи боротьби з цими емоціями. Якщо люди спробують завести мене, в більшості випадків я просто розсміюся».
Джоуї Бартон
Екс-хавбек «Ман Сіті», «Ньюкасла», КПР, «Марселя» зараз виступає за «Бернлі» в Чемпіоншипі, а від його бунтівної натури залишилися лише крихти. Ні-ні, «старичок» Бартон ще в змозі «роздати лайна», як от за підсумками попереднього сезону, коли його «обручі» вилетіли із Прем'єр-ліги. «У нас відмінна роздягальня, але пара «тухлих яєць» її зіпсували. Будь моя воля, вони б вже опинилися на вулиці», - злісно підсумував Джоуї.
Та це пустощі немовляти у порівнянні з тим, що творив англієць у другій половині 2000-х. Бухав, лупцював одноклубників і суперників, гасив цигарку об обличчя партнера по команді... Однак тюремний термін отримав за побиття відвідувачів McDonald's у центрі Ліверпуля (грудень 2007-го). Відсидів трохи більше двох місяців із піврічного «бану».
Едуард Стрельцов
Ікона московського «Торпедо» був арештований наприкінці травня 1958 року, незадовго до старту Кубка світу, куди збирався полетіти із збірною СРСР. Двадцятирічному шалено талановитому форварду «пришили» згвалтування і хоча у скандальній справі було немало суперечностей, запакували за грати на 12 років. Покарання відбував у Вятлазі. Відсидівши 5 років, вийшов на волю. Стрельцову вдалося самотужки реабілітуватися після того, як на його репутації з'явилася грандіозних масштабів пляма. Адже згодом Едуард успішно повернувся у «Торпедо» і навіть захищав кольори збірної СРСР.
Паоло Россі
Тюремну баланду сьорбав і найкращий бомбардир ЧС-1982, найкращий гравець турніру та найкращий футболіст Європи за підсумками того ж року. Паоло Россі «погорів» на тоталізаторі, будучи в той момент форвардом «Перуджі» і Скуадри Адзурри. У підсумку - дворічна дискваліфікація і кілька місяців споглядання неба «в клітинку». Як і Стрельцов, Россі зумів повернути собі репутацію, а апогеєм його кар'єри став іспанський Мундіаль.
Дієго Марадона
Завершивши італійський етап кар'єри і повернувшись додому, Дієго Армандо одразу потрапив у «лагідні» обійми аргентинської поліції. Легенду арештували за звинуваченням у зберіганні наркотиків. Упродовж чотрьох днів Марадона змушений був вилежувати боки на жорстких, незручних нарах, аж поки за нього не внесли величезну заставу. У підсумку Дієго отримав півтора роки умовно.
Схоже, гіркий урок так нічого й не навчив Марадону. Упродовж багатьох років він ходить по лезу ножа: то склянкою розбив голову королеві краси Полінезії, то в'їхав автівкою у телефонну будку, травмувавши кількох людей, то, зрештою, відлупцював свою колишню коханку. Про таких кажуть: за ними тюрма плаче. При всій повазі до дона Дієго.
Тоні Адамс
Легендарний захисник «Арсенала» 1980-90-х полюбляв прикладатися до пляшки, що не ставало на заваді блискучим діям на полі. Проте якось Тоні все ж догрався. У 1991-му він одягнув тюремну робу за те, що спричинив ДТП, сівши п'яним за кермо. Ніхто серйозно не постраждав від наїзду Адамса, але чотири місяці суворого режиму йому були гарантовані. За гратами Тоні не розгубився, а провів час із користю: тренував футбольну команду в'язнів, а також приручив мишеня. Пройшов час - і Тоні зав'язав із алкоголем.
Танжу Чолак
П'ятиразовий найкращий бомбардир чемпіонату Туреччини 80-90-х, що проявив себе у «Галатасараї» та «Фенербахче», порушив закон банальною контрабандою. Чолак протиправно перегнав в Анкару Mercedes-Benz, за що був покараний майже п'ятьма роками ув'язнення. Чесно відсидів увесь термін, але у футбол не повернувся. Вік вже був не той - довелося «зачохлювати» бутси.
Данкан Фергюсон
Серед усієї топ-компанії нашого хіт-параду Данкан перебуває в особливому становищі, адже опинився за гратами цілком випадково. Форвард «Глазго Рейнджерс» одного разу спалахнув і у гніві вдарив суперника головою в обличчя. За таке не запроторюють за грати, але Фергюсона, племінника сера Алекса, все ж посадили на 44 дні. Уявіть собі! На нарах Данкан цілими днями читав листи від фанатів свого таланту. Розповідають, що серед кореспонденції навіть виявився лист від школяра Вейна Руні.
Борис Деркач
На завершення - український слід у кримінальній хроніці. Захисника «Динамо» початку 90-х лихим вітром занесло в угорський клуб «Ньїредьхаза», а там, у Будапешті, він став учасником українського злочинного угруповання. За те, що стріляв у сутенера і двох (знову ж таки!) українських путан засуджений на 11 років, а за спробу втечі отримав додатково ще 4. Після дев'яти років на угорських нарах Деркача перевели спершу в ужгородську в'язницю, а згодом - у харківську. За зразкову поведінку Бориса, зрештою, випустили на волю трохи раніше.
Поки сидів за гратами від нього відвернулися практично всі друзі. З українських футболістів лише Олег Лужний не розірвав стосунків із Деркачем. Екс-стрілець по повіях розпочав життя з чистого аркуша - і це не перебільшення. Він завів сім'ю і продовжує працювати у футболі - посередником. «Працюємо чесно, хлопці нам довіряють», - переконує Борис Деркач.
Олег Бабій
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
