Національній збірній України під керівництвом Йожефа Йожефовича Сабо випало тричі (із загальних чотирьох разів) протистояти збірній Словенії: вперше – у відборі до Євро-1996 і двічі – у плей-офф до Євро-2000. У першому матчі, який відбувся 12 жовтня 1994 року у Києві і був дебютним для Сабо на посту головного тренера збірної України, була зафіксована нічия – 0:0.
У поєдинках плей-офф Євро-2000, які відбулись рівно 16 років тому (13-го і 17-го листопада 1999-го року) у Любляні та Києві, підопічні Сабо вимушені були пережити драму невиходу до фінальної частини чемпіонату Європи…
Напередодні ще одного раунду плей-офф і теж до фінальної частини чемпіонату Європи, але уже -2016, ми поспілкувалися із Йожефом Йожефовичем Сабо з приводу прийдешніх матчів на виліт.
«Якщо у Львові буде 1:0 або нічия, побачите, як нас будуть судити у Маріборі»
- Ще до жеребкування суперників у плей-офф ви відкрито висловились, що не хотіли б, щоб у суперники нашій команді випала саме збірна Словенії…
- Я не хотів, тому що просто знаю, що у цих балканських країнах, що утворились після розпаду Югославії, є свої люди в УЄФА і ФІФА. Я бував в УЄФА і ФІФА і бачив, як їх там зустрічають, що там у них свої люди якраз і є.
Тому казав, що боюсь за першу гру, яка відбудеться у Львові. Треба не просто вигравати, а переконливо: хоча б три м’ячі треба забити. Я розумію, що це футбол, що, може, тяжко і таке інше. Але якщо у Львові буде 1:0 або нічия, побачите, як нас будуть судити у Маріборі. Я ж знаю!
Пам’ятаєте, у грі із Словенією, в Любляні, що зробили? У першому таймі Шевченко забиває гол - 1:0 ведемо. А у перерві міняють основного арбітра на резервного. Нібито головний суддя захворів і у нього крутиться голова. Той (головний-резевний) вилучає з поля нашого правого захисника Дмитра Парфьонова, а за ним і Андрія Гусіна… А потім ще й таку «штуку» витворив Шовковський… Ну вибий той м’яч в аут. Із 100 випадків він в 99-ти вибив би м’яч в аут. А тут – лівою ногою захотів кудись вибити в поле?.. Так і вийшло 1:2.
А з хорватами, коли грали виїзний матч плей-офф до чемпіонату світу-1998? Максимов забив красень-гол головою. Боковий арбітр біжить до центру. А основний – стоїть, крутиться, бо не можна йому зараховувати цей гол! Він свистить і каже, що хтось там – руками махав. А там нікого не було біля Максимова. Потім Ребров вийшов один в один, а захисник як по двох дасть! Суддя – нічого, якби й не було пенальті!... Ми і програли 0:2. А вдома, в Києві? Що робив цей Педерсен?!
Ось чому я боюсь за гру, яка буде там! Якщо у Львові заб’ємо три м’ячі, я буду спокійніший.
- То чи є у нашої команди шанс переламати цей невдалий хід ігор плей-офф, які вона має за собою, саме у цьому протистоянні?
- Річ у тім, що наша команда на сьогодні сильніша, ніж Словенія: і по окремих гравцях, і за багатьма компонентами гри. Але, ви розумієте, вони приїдуть сюди, закриються і, в розрахунку на матч-відповідь, будуть робити все, щоб не програти з великим рахунком. Може бути 0:1 або ще краще нічия. Ми ж маємо атакувати і виграти. І, насамперед, тому, що ми – сильніші!
- Чим вирізняється сьогоднішня збірна України і кого ви бачите в основному складі?
- Зараз в команді є дисципліна, гравці з задоволенням приїжджають у збірну, що говорить про хороший мікроклімат. Зрештою, на відміну від недалекого минулого, у тренерів є й значно ширше коло претендентів. Є з кого вибирати.
Фоменко викликав 26 гравців. Є основний склад. Це воротар – Бойко, який, на мою думку, зараз найкращий в Україні. В захисті: Хачеріді і Ракицький – у центрі, Федецький – справа, Шевчук – зліва. Але йому уже 36 років і його не завжди вистарчає на 90 хвилин.
У півзахисті чому б того ж Тимощука не поставити опорним. Йому не треба там аж занадто бігати, а гру він читає добре. Рибалка нормальний хлопець, але фолить часто. А це, як з «Челсі», додаткові моменти для суперника, особливо – якщо поблизу штрафного майданчика. А він це робив. А у Тимощука за плечима дуже багато матчів на високому рівні і набутий в них безцінний досвід. Він буде спокійно зустрічати контратаки словенців. Це моя думка. Також у півзахисті є у нас Гармаш. Він зараз у нормальному стані і, як на мене один із найкращих в нашому чемпіонаті. Справа – Ярмоленко, зліва – Коноплянка. Попереду – Селезньов… Так що є кому грати. Склад є.
- Із названих гравців очевидно, що акцент ви би зробили на досвідчених виконавцях. Такої ж точки зору дотримується, мабуть, і тренер словенців, який теж викликав на матчі з Україною більшість перевірених бійців…
- Усі його футболісти грають за кордоном. І нехай не усі – у топ-командах Хорватії, Греції, Туреччини, Кіпру, Японії, Данії, але й в Іспанії, Італії, Німеччині і Франції. І вони мають уже міжнародний досвід і спокійніше виходять на такі матчі. Але, якщо брати індивідуально, то у нас кожен футболіст сильніший!
«Такого гравця як Лужний свого часу, який кричав, міг і матюком поставити партнера на місце, – нема»
- А як щодо характеру у гравців збірної?
- Характер є. Така вже у нас нація. Я впевнений, що хлопці вийдуть, будуть по-спортивному злі, і будуть все «рвати», аби виграти.
- Говорячи про характер і бійцівські якості гравців, ви зазвичай ділите футболістів на «мужиків» і «не мужиків». А у цій команді «мужики» є?
- Є хлопці, що на полі мужики такі, що будь здоров. Ярмоленко – молодець. Він і по спортивному злий, настирний і, як би не було, показує нормальну гру. Хачеріді – це взагалі такий. Ракицький – теж мужик такий, що ого-го. Шевчук – мужик. А Федецький? Та мужик же: злий, непоступливий, як камінь! Так що є в нас мужики.
Проте такого гравця як Лужний свого часу, коли капітаном був в «Динамо», який кричав, міг і матюком, якщо не так було, поставити партнера на місце, – нема. А такий – потрібен. Бо треба часто підстьобувати, «штовхати» партнерів у грі.
- Як, на вашу думку, гравцям потрібно готуватися до цих відповідальних матчів?
- По-перше, – треба мобілізуватися. Тому що час є. Для підготовки – 5 днів. Так що казати, що кінець сезону, хтось там більше зіграв і втомився – нема сенсу. Ці балачки нікому не потрібні. Час є, усі основні гравці, як ми бачимо в іграх чемпіонату і єврокубків, готові фізично на сто відсотків. Тому вони мають вийти і має бути ігрова дисципліна та самовіддача теж на сто відсотків: якщо втратив м’яч, відразу ж повинен вступати у боротьбу за нього. І тоді все буде нормально, і ми виграємо.
- Тренер словенців Сречко Катанець вважає, що проблема української збірної в тому, що вона не забила жодного м’яча ні збірній Словаччини, ні збірній Іспанії, в той час, як його команда забивала майже у кожному матчі. Вочевидь на це він розраховує і у протистоянні Україна – Словенія?
- Не знаю, на що він там розраховує. Це – гра. І я переконаний, наші гравці розуміють, що треба, як ви кажете, зламати цю сумну традицію плей-офф. Це ж розуміють і тренери. Як і те, що Україна сильніша. У нас – Ярмоленко, Коноплянка, Селезньов – хороші гравці, які забивають. Але як то буде… Я не думаю, що наші хлопці не хочуть виграти. Вони ж мріють про те, щоб поїхати у Францію на Євро-2016.
Хоча багато що залежатиме і від тактики, яку обере Фоменко. Ми граємо вдома! Розумієте – вдома! І маємо виграти! Треба вийти і відразу застосувати командний пресинг – не давати супернику «дихати» на футбольному полі, і тиснути, тиснути. Тоді ми й виграємо. Має бути агресивний футбол. Якщо ж Фоменко обере тактику вичікування, ну тоді біда буде…
Володимир Дмитришин
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
