«Італійці» Словенії. Другий після Буффона, лідер Серії А та інші

Збірна України 13 Листопада, 16:59 579
«Італійці» Словенії. Другий після Буффона, лідер Серії А та інші
Розповідаємо про гравців збірної Словенії, що виступають в чемпіонаті Італії.

Італія та Словенія – сусідні країни, які мають не тільки спільний кордон, а й навіть спільне місто Горіція (Горіца), розділене навпіл уявною межею. Звичайно, як часто трапляється з сусідами, стосунки між італійцями і словенцями не завжди були дружніми. Особливо після завершення періоду панування великих імперій і масового поширення націоналізму, що спровокував зіткнення з приводу того, якому саме народу має належати та чи інша територія, хоча споконвіку там усі жили разом. Але, на щастя, ті часи давно минули у об’єднаній Європі.

І зараз якраз італійський чемпіонат має найбільше представництво у збірній Словенії – аж 8 футболістів Серії А отримали виклик від Сречко Катанеца. Минуле тренера, до речі, теж пов’язане з кальчо, з «Золотою «Сампдорією», до успіху якої – неймовірне скудетто 1991 року та останній фінал Кубку європейських чемпіонів проти «Барселони» – він безпосередньо причетний. За походженням Катанец – не словенець, а хорват, і він такий не один: Йосип Ілічіч – також хорват, Самір – промовисте ім’я! – Хандановіч є боснійцем. Усе змішалося в югославському домі, але Словенії пощастило з таким переселенням.

Отже, до персоналій.

Перший номер

Самір Хандановіч з «Інтера» – один з найкращих голкіперів Серії А, можна навіть без перебільшення стверджувати, що другий після Буффона в умовній ієрархії. Це серйозний комплімент, оскільки італійська воротарська школа – загальновизнаний знак якості. Він не тільки майстер парирувати пенальті (кожен знає про серію із шести одинадцятиметрових поспіль, включаючи й нашого Євгена Коноплянку), але й взагалі досить надійний господар штрафного майданчика.

Але бувають і зриви, як, наприклад, у матчі з «Фіорентиною» – вина голкіпера у голах чітко прослідковується. Також серед недоліків Саміра варто виділити не завжди вдалі передачі у починанні атак, що можна зрозуміти, враховуючи амплуа, хоча сучасні тренери, тим не менш, вимагають якісної гри ногами навіть від воротарів.

Хандановіч – продукт грандіозної селекційної системи «Удінезе», який спочатку прокачав його в орендах («Тревізо», «Лаціо», «Ріміні»), використав у власних цілях і, нарешті, отримав прибуток з продажу у багатий гранд. Чутки про фантастичні пропозиції за нього циркулювали, але у конкретику не втілилися.

Зірка

Йосип Іліліч є лідером першої команди Серії А «Фіорентини»! Цей атакувальний півзахисник розпочинав кар’єру в Італії у складі словенського десанту у «Палермо» разом з Ясміном Куртічем, Арміном Бачіновічем та Сінішею Анджелковічем, які на певному етапі перестали прогресувати. А Ілічіч не перестав - і отримав шанс у досить сильній команді, хоча скористатися ним вдавалося лише частково. Справа у тому, що, незважаючи на непересічний талант, словенцю завжди не вистачало стабільності, не вистачало впевненості, через яку він часто-густо губився на полі і вислуховував свист трибун на свою адресу. Можливо, причина була у тому, що Монтелла використовував його надто близько до чужих воріт, зокрема, у ролі «фальшивої дев’ятки», а Йосипу треба було лише трохи більше простору, щоб показати справжнього себе. З Пауло Соуза відбувся вибух: 4 голи за 9 матчів і найвищі оцінки. Особливо розійшовся Ілічіч у прямому протистоянні з конкурентом по таблиці, «Інтером», і постраждав від його феєричної гри якраз співвітчизник Хандановіч.

Ветерани

У «К’єво» знайшли прихисток двоє вікових представників збірної Словенії: центральний захисник і капітан Боштян Цесар та універсальний креативний півзахисник Вальтер Бірса. Їм, ймовірно, дуже зручно жити недалеко від батьківщини, бо з Верони до Любляни менше 300 кілометрів. Обидва є рекордсменами національної команди: перший за загальною кількістю матчів (87), другий - за кількістю матчів у змаганнях під егідою УЄФА (31). Обидва є гідними виконавцями, але не більше. Численні роки Цесара у команді, яка відверто і успішно робить ставку на оборону, підтверджує його вміння, особливо у грі на другому поверсі. Але накладає свій відбиток вік. Щодо Бірси, то на нього покладали надії у «Мілані», але виявилося, що планка для нього завищена. І зовсім інша історія серед «Літаючих ослів». У менш напруженому і вимогливому середовищі словенець став співавтором ураганного старту команди, гольові передачі роздавав і сам відзначався, зокрема, у найкращому своєму матчі цього сезону проти «Лаціо» (4:0).

Інші

Серед менш знакових футболістів – а саме до них належать центральний півзахисник Ясмін Куртіч з «Аталанти» та центрбеки Сініша Анджелковіч з «Палермо» і Лука Крайнц з «Кальярі» – лише перший має з’явитися в основі у матчі з Україною. Решта – у запасі, бо уже не досягли необхідного рівня (Анджелковіч) чи ще не досягли (Крайнц 1994 року народження). Куртіч же –старанний досвідчений хавбек, який приносить користь середнякам і нижче, але не здатен вискочити вище голови і навіть проявити себе з лави запасних так, щоб переконати босів «Фіорентини» викупити себе за 5 мільйонів євро. У Бергамо під керівництвом Еді Реї Ясмін на своєму місці: чесно робить свою справу, не мріючи про заобрійні висоти.

Яна Дашковська