На шляху до Франції нас можуть чекати ще багато підводних каменів. Добре хоч Роберт Беріч не зіграє, а від Джюнейта Чакіра навряд чи варто чекати підступу.
Арбітр з таким ім'ям не стане здійснювати навмисних помилок. Але вистачає й іншого.
Пункт перший. Найбільш стандартний - фактор свого поля. «Людські Врт», нехай і не такий щасливий, як львівські стадіони, але Росію словенці пройшли саме тут. Так що пожене своїх, як на останній бій. І якщо їм вдасться забити швидкий гол, шальки терезів захитаються. Втім, в нашому найпершому стику і швидкий гол Андрія Шевченка нам не допоміг пройти Хорватію після виїзних 0:2.
Пункт другий. Самозаспокоєність. Пам'ятаєте, як два роки тому при аналогічних обставинах - перемоги з рахунком 2:0 над французами - дружині Рібері відрадили готувати вазу для «Золотого м'яча». Вона дійсно не знадобилася, але свою справу на «Стад де Франс» Франк зробив. Втім, Словенія - не Франція, і свого Рібері у неї немає.
Пункт третій. Ми не дуже добре граємо «спарки». З іншого боку, ніхто і не вимагає від підопічних Фоменка двох перемог. Та й команди знаходяться в практично однакових умовах. Наші, може, навіть встигли краще відновитися, будучи позбавленими від перельоту. А фактор свого поля я вже згадав.
Пункт четвертий. Кажуть, що переможний склад не змінюють. А ще, що найкраще - ворог хорошого. Напевно, до складу увіллється Тарас Степаненко. Втім, це зовсім не той випадок, що два роки тому, коли дискваліфікованого Кучера замінив Мандзюк. Тарас гри точно не послабить. Інша справа - замість кого? Не помилитися б.
Пункт п'ятий. Нарешті, просто сумна закономірність. Сподіваюся, не потрібно нагадувати, як завершилися попередні наші дуелі з двох матчів. Але як казав Соломон: «все проходить» ...
Євген Білозеров, sport-express.ua
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
