Аналіз матчу «Порту» - «Динамо»

Динамо Київ 25 Листопада, 18:57 3386
Аналіз матчу «Порту» - «Динамо» | 19-27
Ліга чемпіонів. Група G. «Порту» - «Динамо» 0:2. Аналіз матчу.

Роман Сиволап

Футбольні уболівальники України надовго запам'ятають листопад 2015 року. Спочатку національна збірна країни подолала «прокляття плей-офф», а вчора київське «Динамо» здобуло знакову перемогу в виїзному матчі з «Порту». Завдяки такому результату кияни отримали реальні шанси вперше за останні сімнадцять років кваліфікуватися до стадії плей-офф Ліги чемпіонів.

Стартові склади. Сергій Ребров застосував традиційну схему 4-1-4-1 та виставив очікуваний склад із Жуніором Мораєсом в якості форварда. Пару центральних півзахисників склали Денис Гармаш та Сергій Сидорчук.


Хулен Лопетегі також вирішив не відмовлятися від звичної схеми 4-3-3, але зробив деякі перестановки в складі та зміни в розташуванні гравців. У основному складі несподівано опинився Тельо, який не багато грав у цьому сезоні в Лізі чемпіонів. На місці опорного півзахисника вийшов грати Даніло Перейра, а Рубен Невеш перемістився трохи вище та правіше.


Тактичне протистояння. Тренери «Динамо» дійсно добре вивчили суперника. Їх підопічним вдалося зруйнувати атакувальну гру «Порту» в центральній зоні та на лівому фланзі. На правому фланзі Лопетегі сам полегшив задачу динамівцям, випустивши з перших хвилин Тельо та залишивши в запасі Андре Андре та Корону. У іспанського вінгера вийшло лише імітувати активність без ефективності.

У другому таймі Хулен Лопетегі вирішив кардинально змінити гру команди, для цього були проведені тактичні перестановки. Замість правого захисника Максі Перейри на полі з’явився атакуючий півзахисник Андре Андре. Мартінс Інді був переміщений на лівий фланг захисту, Даніло Перейра зайняв його місце в центрі оборони, Рубен Невеш опустився на звичне місце опорного півзахисника, Андре Андре вийшов із лави запасних грати в центральній зоні.


Як бачимо з графічного зображення усереднених позицій гравців протягом матчу, наприкінці зустрічі тактична побудова «Порту» втратила чіткість та набула рис хаотичності. Португальці не змогли навіть перейти на банальну навалу, кияни вдало руйнували дії суперника.

Натомість футболісти «Динамо» продемонстрували надзвичайну концентрацію та залишалися вірними настановам тренера до самого фінального свистка. Андрій Ярмоленко та Дерліс Гонсалес (Юнес Беланда) розтягували захист суперника на флангах, Денис Гармаш та Сергій Сидорчук (Віталій Буяльський) вдало перекривали центральну зону та приймали активну участь в атакуючих діях.


Особливої відзнаки заслуговує застосування киянами протягом всього матчу пресингу на чужій половині поля. Динамівцям вдалося одинадцять разів повернути собі м’яч на половині поля «Порту» (див. Схему повернення м’яча «Динамо»).


«Синьо-білі» зуміли нейтралізувати лівий фланг атаки «Порту». У першому таймі Лайюн та Браїмі нічого не могли зробити зі щільним захистом «Динамо». Андрій Ярмоленко відповідально віднісся до захисних дій.

Зруйнувавши гру суперника в середині поля, кияни відрізали форварда «Порту» Венсена Абубакара від м’яча. Коли м’яч з боями доходив до камерунського нападника, Євген Хачеріді та Александар Драгович залишали без останніх ілюзій надію Порту.

У підсумку Сергій Ребров тактично переграв свого опонента Хулена Лопетегі. Експерименти Лопетегі з Тельо у стартовому складі та переведенням Рубена Невеша вперед себе не виправдали. Киянам вдалося забезпечити підвищення ефективності дій у традиційній схемі всіх без виключення гравців.

Крок нагору. У цій зустрічі нарешті в складі «Динамо» високий рівень гри продемонстрували не один-два гравці, а ціла група футболістів. На похвалу заслуговують всі гравці «Динамо», важко виділити когось окремо. За оцінками www.whoscored.com дев’ять гравців киян отримали бал, вищий за 7,0. Яким би гарним не був план на гру, але без виконавської майстерності протистояти командам рівня плей-офф Ліги чемпіонів неможливо. «Синьо-білим» вдалося показати високу індивідуальну майстерність у цьому матчі. Можна навіть стверджувати, що відбувся прорив, команда зробила крок нагору в своєму рівні.

Велику роль в психологічному плані відіграв факт потрапляння збірної України до фінальної частини чемпіонату Європи. Всі українські збірники продемонстрували впевненість в своїх силах та здорову зухвалість. Легіонери «Динамо» також набралися позитивної енергії від здійснивших свою мрію українців.

Також на якість гри вплинули удосконалення тактичної підготовки футболістів «Динамо». Півтора роки Сергій Ребров та Рауль Ріанчо намагаються підвищити взаємодію гравців у тактичній схемі 4-1-4-1. Після матчу з «Порту» можна стверджувати, що гра киян набуває цілісності в тактичному плані, команда починає виглядати налагодженим механізмом, де кожен футболіст чітко знає та ефективно виконує визначене тренерським штабом завдання.

Вирахувати відсоткове відношення, чого більше в успішній грі «Динамо»: тактичної підготовки, психологічного піднесення чи індивідуальної майстерності, немає можливості, та й навряд чи це необхідно.

Головне, що команда рухається в правильному напрямку. На фоні монстрів Ліги чемпіонів динамівці не можуть похвалитися наявністю великої групи футболістів екстракласу, але складати гідну конкуренцію в боротьбі за путівку в плей-офф в групі з «Челсі» та «Порту» є гарним результатом. Ліга чемпіонів - турнір для дуже багатих клубів. На сьогодні такі команди, як «Динамо», компенсувати різницю в класі виконавців можуть лише завдяки командній взаємодії та тактичній гнучкості.

Висновки.

Результат. Перемога з різницею у два м’ячі дозволяє динамівцям бути володарями положення в боротьбі за дві путівки в плей-офф Ліги чемпіонів у групі G. Здобуття трьох очок у матчі з «Маккабі» гарантує киянам вихід у «лігочемпіонівську весну».

Якість гри. Але не тільки сам результат тішить прихильників клубу - радує рівень гри, продемонстрований командою в матчі з суперником високого рівня. Помітно, що тренерський штаб «Динамо» на чолі з Сергієм Ребровим вибрали правильний шлях.

Синергія перемог. Перемоги згуртовують колектив. Головне, що в «Динамо» не тільки здоровий командний дух, але й панує здорова конкуренція за місце в складі. В умовах, коли в команди є відмінні перспективи вийти в плей-офф Ліги чемпіонів, навіть такі бунтарі, як Беланда, починають працювати на команду.

Рахуємо прибутки. Окрім престижності спортивного досягнення, потрапляння в плей-офф гарантує значні фінансові вигоди для киян. Справа не тільки в преміальних УЄФА: до 16 млн євро додадуть ще 1,5 млн за перемогу над «Маккабі» та 5,5 млн за вихід до 1/8 фіналу. Також визначений процент «Динамо» отримає із так званого «Маркетингового пула» УЄФА, розмір винагороди в якому залежить від кількості матчів та долі кожного телевізійного ринку.

Крім цього, досягнення стадії плей-офф ЛЧ дозволить збільшити трансферну вартість топових гравців клубу. В літнє міжсезоння можна очікувати перехід кількох гравців «Динамо» до солідних європейських команд та значне поповнення казни клубу. Можливо, навесні в команди нарешті з’являться спонсори, які будуть платити за рекламу на футболках та інші маркетингові послуги.

В умовах економічної кризи це дозволить забезпечити безбідне існування клубу в найближчій перспективі.

Приклад «Порту». Система побудови футбольного клубу «Порту» є найуспішнішою для клубів, що не належать до п’ятірки топ європейських першостей. Не маючи грошей на запрошення суперзірок, португальці відмінно працюють на трансферному ринку, щороку збільшуючи вартість своїх гравців. Окрім цього, клубу вдається бути конкурентоздатним у Лізі чемпіонів. Дуже хотілося б, щоб ця перемога стала символом перемін у економічній політиці клубу, діяльність якого стала рентабельною.

Ми не зайві на святі життя. Після втрати Лобановського «Динамо» поступово деградувало. Результати першого року роботи Сергія Реброва та Рауля Ріанчо дозволили відродитися надії в серцях прихильників клубу. В те, що Ребров виведе киян з першого разу в плей-офф Ліги чемпіонів, вірили лише найбільші оптимісти. Зараз динамівцям залишилося зробити лише крок до мети. В таких умовах навіть дискваліфікація

стадіону на два матчі не здатна затьмарити радість уболівальників. Враховуючи, що Сергій Станіславович стоїть лише на початку свого тренерського шляху, можна мріяти і про більш значні здобутки.