Володимир Гоменюк: «На тренуваннях багато взято з динамівської школи»

Футбол України 28 Листопада, 11:18 700
Володимир Гоменюк: «На тренуваннях багато взято з динамівської школи» | 19-27
Досвідчений нападник «Сталі» повернувся у гру і відповідає на питання прес-служби ПЛ напередодні гри у Запоріжжі проти «Зорі».

– Володимире, минулого тижня ти зіграв свій перший повний матч у новому сезоні. Які враження від тієї зустрічі та власних дій?

– Що стосується гри, то вона проходила на важкому полі. М’який газон не дає можливостей повністю розкрити командам потенціал, але тут умови для всіх рівні. За моментами, ударами, кількістю активних дій ми «Карпати» переграли – згадати хоча б нереалізований пенальті на останніх хвилинах. Власні відчуття говорять про те, що вже готовий грати 90 хвилин, адже величезної втоми після фінального свистка не відчував.

– Ти представляєш досвідчену частину складу «Сталі», але й новачки Прем’єр-ліги відіграють у діях колективу значну роль. Під кінець першої частини все ще згадуєте, що є дебютантами змагань?
– Як показує досвід, ми, за єдиним винятком, уникли провальних матчів. А от недораховувались очок неодноразово. З «Чорноморцем», «Металістом», в обох матчах з «Карпатами», де спершу нам забили переможний м’яч з пенальті на останніх хвилинах, а тепер ми не уміли тим же відповісти. Лише у цих моментах можна згадувати про відсутність досвіду. А загалом є кілька виконавців, на яких будуються командні дії. Перш за все, це лінія захисту та воротарська позиція. Без них, безперечно, було б набагато важче.

– Ваш тренер Володимир Мазяр раніше не працював у нинішній якості на подібному рівні. Не вся футбольна громадськість ще до нього звикла. Який він поза офіційними іграми?
– Гадаю, він набагато спокійніший у житті, ніж під час поєдинків. Емоції ті, які видно з телетрансляцій, зрозумілі, адже це спорт, де необхідно досягати результату. На тренуваннях багато взято з динамівської школи. Свого часу я працював з Михайлом Фоменком – є певні речі, дуже схожі між собою.

– Перша перемога для дебютанта завжди пам’ятна. Напередодні гри із «Зорею» згадуємо, що саме луганців змогли переграти у першому колі, а це для багатьох стало несподіванкою…
– Той матч я провів на лаві запасних, але точно можу згадати, що суперник не мав взагалі жодних шансів, конкретних моментів тощо. Тому результат був абсолютно за грою. Інша справа, що «Зоря» тоді багато сил витрачала на кваліфікацію у Лізі Європи. Можливо, думки наших суперників були десь далеко, але нам вони програли заслужено.

– Що можеш сказати про нинішню «Зорю», яка за результатами увірвалась до числа провідних команд?
– Цей клуб вже не перший рік заявляє про себе, тобто до сьогоднішніх позицій йшов поступово. А зараз зникли такі команди як «Арсенал», значно скромніші можливості у «Чорноморця» і «Металіста». Тобто все закономірно. Легше стало підібратись ближче до трійки. Плюс хлопці зігрались, набрались досвіду. Показують хороший футбол, почали забивати, з чим раніше спостерігались певні проблеми. Непоміченим нічого не буває – як наслідок, половина основного складу викликається до лав національної збірної.

– Як сприймаєте «Зорю»? Так само, як і «Дніпро», адже ці команди нині мають однакову кількість очок?
– Якщо брати за турнірною таблицею і за прізвищами – так, «Зоря» – фаворит. Але передматчеві прогнози часто не збуваються. Головне, як ми самі зможемо налаштуватись на цей поєдинок. Якщо зіграємо на повну потужність з перших до останніх хвилин, результат має прийти.

– Вже другий рік для окремих команд є своя специфіка – мова про тих, хто не грає вдома. До таких нині відносяться і «Зоря», і «Сталь». Чи будете відчувати себе у Запоріжжі гостями?
– Мабуть, у конкретній ситуації неважливий наш статус. Уболівальникам із Дніпродзержинська їхати недалеко. Не скажу, що там буде повний стадіон, який буде підтримувати іншу команду. Поле хороше, тому радше за все, це буде зустріч на нейтральній території для обох сторін, де всім буде комфортно.

– Особисто для тебе можна назвати 2015 рік практично втраченим?
– Однозначно, так. Провівши взимку всі збори за «Металіст», досягнув непоганої форми, регулярно забивав. А потім пішло все якось не так. Як наслідок, аж до літа не було можливості ані піти кудись, ані грати. Потім були варіанти поїхати до інших країн, однак мені цього не хотілось. Перейшов до «Сталі», дуже шкода, що зазнав перелому. Будемо готуватись взимку. Складеться все нормально – гратиму у другій частині сезону.

– Як за умов, що склались, сприймався перехід до «Сталі»?
– На той час як оптимальний. Дуже багато часу було подумати за час лікування. Можливо, були й інші варіанти. Але я зробив свій вибір. Жалкувати про щось не у моїх правилах. Значить, так мало бути. Треба рухатись далі.