У 2007 році «Динамо» відібрало чемпіонство у «Шахтаря», який до цього двічі фінішував першим у ЧУ. Про те, як кияни повертали собі золоті медалі, «Вестям» розповів екс-керманич команди Анатолій Дем'яненко.
- Ходили чутки, що нам тоді обіцяли підвищені преміальні, але ні, грошима нас додатково не мотивували, але цього і не вимагалося, - розповідає Дем'яненко. - Проблеми були скоріше спортивного характеру. Зокрема, важливо було знайти підхід до легіонерів. Шукали його переконаннями, розмовами. Ось бачите, і зараз Юнес Беланда ображається, що його не ставлять в склад. Так ти доводь, грай, щоб отримати місце в основі. А то у деяких завищена самооцінка, думають, що вони кращі гравці незважаючи ні на що. Легіонери і повинні бути кращими як мінімум на голову, ніж наші футболісти. Але для цього потрібно працювати. У ті роки мені пропонували чимало іноземців, але більшість навіть до України не доїжджали, достатньо було подивитися запис матчу з їх участю, щоб зрозуміти, що вони не посилять «Динамо». Доходило навіть до того, що намагалися підкупити. Суми відкатів були солідні, але я відповідав, що не збираюся ганьбити своє ім'я.
- У кого був складний характер? У Родріго?
- Він непоганий футболіст, але дуже своєрідна людина. Його клинило іноді. Починає характер показувати, можна згадати його бійку з Алієвим прямо на полі під час матчу молодіжних команд.
- Та й сам Алієв був теж не подарунок, адже його часто штрафами карали?
- Не тільки його, ще й Рінкона. Одного разу він перед ЛЧ приїхав із запізненням на 10 днів, та ще й із зайвою вагою. Звичайно, зараз легіонери вже переглянули своє ставлення до справи, а раніше вони приїжджали і думали, що будуть тут грати першу скрипку. Але для цього треба орати, а цього не всі витримували. Тому що рівень чемпіонату ріс, і на тренуваннях потрібно було гарувати. А вони всі думали, що на одній нозі гратимуть. Ось і Алієв не зміг себе реалізувати повністю. Тут все залежить від голови. Так і з Мілевським вийшло. Хоча якраз тоді він рідше попадався, але на дискотеках його ловили.
- Який штраф був найбільшим?
- От у Рінкона якраз, за те запізнення. Сто тисяч доларів.
- Максим Шацьких розповідав, що коли він тільки приїхав в «Динамо», ви заходили до нього в гості з перевіркою...
- Було таке. При мені теж ось так ходили в гості до футболістів. Але вибірково і нерегулярно. Не пригадаю, щоб хтось на такій ось перевірці попався. Але й ходили не часто, без системи, просто щоб ніхто не розслаблявся, і всі тримали себе в тонусі.
- У кого було складно відбирати очки в чемпіонаті, якщо не вважати «Шахтар»?
- Тоді вже «Металіст» поволі ставав серйозною командою. «Дніпро» завжди був небезпечним суперником. Важко було грати навіть з аутсайдером «Іллічівцем»... Налаштовуватися все одно треба було на всіх, в півноги нікого не обіграєш. Я так хлопцям і говорив, забийте в першому таймі п'ять м'ячів, а потім грайте спокійно, красиво, як говориться. Але траплялися і недооцінки, коли і переваги в майстерності виявлялося недостатньо, а по ходу гри перебудуватися дуже складно.
- Яким тоді було суддівство?
- Раз на раз не доводилося. Арбітри і тоді помилялися, і зараз. Але якихось випадків, коли рефері зовсім вже псував гру, не пригадаю.
- Ви надовго у відпустці? Побачимо вас ще на тренерському місці?
- Обов'язково побачите! Головне, щоб була нормальна команда, щоб була творчість і серйозні завдання. Хочеться займатися футболом, а не мучитися. Я готовий працювати хоч в Україні, хоч за кордоном. Можна сказати, що зараз я у формі. Постійно стежу за футболом, отримую масу корисної інформації. Сьогодні це робити набагато простіше, ніж в минулі роки. До того ж, є досвід роботи в Азії, а там було особливо складно, враховуючи і клімат, і менталітет. Але тоді мені вдалося зі старту все організувати і виграти Кубок АФК, азіатський аналог Ліги Європи.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
