Старший менеджер збірної України: «Ще не обрали базу на Євро-2016, бо грали стикові матчі»

Збірна України 7 Грудня, 11:53 1005
Старший менеджер збірної України: «Ще не обрали базу на Євро-2016, бо грали стикові матчі» | 19-27
У розмові з «Футбол 24» Сергій Барановський, старший менеджер збірної України, пояснив, чому ми - одна з небагатьох країн, яка досі не визначилася із базою у Франції, а також розповів подробиці словенської «гостинності».

Минулого тижня Сергій Барановський взяв курс на Францію, де провів кілька днів у пошуках місця майбутньої дислокації збірної України на Євро-2016. Що побачив і з чим повернувся - розповідає для «Футбол 24».

- Які критерії взяла собі за орієнтир ФФУ щодо сервісу і розташування майбутнього табору збірної України? Чи сформульований вже райдер, простіше кажучи?

- Ми обираємо з того, що залишилось. На це є об'єктивні причини. Збірна грала плей-офф, тому зараз є майже останньою командою, яка ще не вирішила, де буде базуватися. Відповідно, практично всі найкращі варіанти вже підтверджені іншими асоціаціями. Ми ж не в космосі, щоб писати «хочемо те і те», бо цього вже немає. Тому спираємося на реалії.

- Які варіанти для збірної України ще доступні?

- Я наразі не можу відповісти на це запитання, бо ще не спілкувався із тренерським штабом. На початку тижня ми з ними обговоримо ті варіанти, які є, і вирішимо, на що потрібно орієнтуватися. В будь-якому випадку жеребкування фінального турніру, хоч воно і несуттєво впливає на обрання бази, все ж має певне значення. Якщо ми потрапимо до А-4, то всі три матчі гратимемо на півночі Франції. Відповідно, обирати базу на півдні немає сенсу. Хоча з будь-якої точки Франції - максимум година польоту до міста, де відбуватиметься матч. Тому такої позиції, мовляв, ми маємо оселитися там, де граємо, немає. Жодна з команд не буде грати два рази на одному і тому ж стадіоні під час групового етапу.

Повторюся: ми обираємо з того, що залишилося, бо інші країни діяли ще тоді, коли Україна готувалася до «стиків». Тут варто відзначити ще таку цікаву особливість. Якщо вам сподобалася база, ви її позначаєте, як пріоритетну для себе. Ще дві бази обираєте, як резервні. Тобто, одна збірна бронює три бази. Україна має змогу забронювати резервні бази інших команд, але перебуватиме лише другою або третьою в черзі.

- Що з побаченого у Франції вам сподобалося, а що - ні?

- Безперечно, є бази, які мені сподобалися. Поки що я не озвучуватиму їх назв і розташування. Також були бази, які не сподобалися через недостатню кількість номерів у готелі. Або, приміром, траплялися бази, де від готелю до тренувального поля потрібно їхати півгодини, зате сам готель має прекрасну інфраструктуру. А ще були бази, де шлях між готелем і полем - короткий, проте місцевість така, що за тренувальним процесом може стежити хто завгодно. Наприклад, будівлі стоять зовсім поруч, вікнами на газон.

- Тобто, тренування можуть переглядати «шпигуни» з ворожих таборів?

- Звичайно. І цьому не потрібно дивуватися, бо це - чемпіонат Європи. З прикладу нашої гри із словенцями може бути все, що завгодно. Словенія стала неприєним шоком для мене. Ще ніде у нашої команди не було такого «прийому», як там.

- Хто, окрім вас, входив у склад робочої групи, яка їздила у Францію?

- Компанію мені склав Микола Юнак із туристичної агенції «Спорт Лайн Тревел», яка є партнером ФФУ. Я розглядав варіанти для команди, а він - для української делегації.

- Можливо, вдалося налагодити перші контакти із французькими спеціалістами, які займаються організацією Євро?

- Звичайно. Я підрахував, що упродовж трьох днів «намотав» по Франції 2500 кілометрів. А потім залишився ще на день, щоб зустрітися в місцевому організаційному комітеті у Парижі з представниками УЄФА і місцевими діячами, які відповідають за бази, тренувальне поле, team-сервіс. Є ще дуже багато питань і роботи.

- Не перший тиждень Франція живе у постійній тривозі перед новими терактами. Які посилені заходи безпеки ви побачили власними очима?

- Мені було неважко потрапити у Францію, жодних додаткових перевірок не проводилося. Тим паче, що я спершу прилетів не до Франції, а у Женеву, бо першу базу дивився якраз біля Швейцарії. Додаткові заходи безпеки, звісно ж, є. На кожному вокзалі одразу помічаєш поліцію і національну гвардію, яка патрулює групами по три людини з автоматами. Особлива концентрація спецслужб - у Парижі. При вході в будь-який магазин вас перевіряють металошукачем, потрібно розкривати сумку. Та особисто мене це не бентежило.

- Коли планується наступна поїздка у Францію з метою вибору бази?

- В будь-якому разі ми летимо туди на жеребкування. Можливо, після цієї відповідальної церемонії залишимося і поїдемо дивитися ще якісь варіанти. Результати жеребкування спонукатимуть деякі команди остаточно визначитися із своїм місцем перебування. Відповідно, звільняться їх резервні варіанти баз, які можна буде переглянути.

- Коли настане дедлайн із рішенням української Федерації про місце базування національної команди?

- Не можу сказати. Але це ще в межах 2015 року.

- У розмові ви натякнули на негостинний прийом збірної України у Словенії. Розкажіть хоча б про один епізод...

- З першого дня спілкування із словенською стороною я відчув, що вони не дуже хочуть допомагати. Наприклад, ми у Словенії обрали готель, все нормально. А потім нам кажуть, що цей готель обрала словенська збірна. Я домовився, що наші футболісти матимуть можливість ходити в басейн. Згодом нам кажуть: «Ви не можете туди ходити». І хоча нам у цей день вже не потрібен був басейн для відновлювальних процедур, але сам факт недотримання домовленості неприємно вразив. Начебто дрібниця, але з іншого боку - у футболі дрібниць не буває.

А ще нам поставили шенгенську візу на вісім чи дев'ять днів! Це була мультивіза, яка передбачає багаторазовий в'їзд і виїзд із країни. Я навіть не знаю, як це назвати.