- Останній матч року для «Динамо» - проти «Маккабі» вдома. Перемогли – 1:0, гра не вразила. Які ваші відчуття після неї?
- Досада. Хотілося, щоб «Динамо» оформило довгоочікуваний вихід з групи більш яскраво та впевнено. Тиснув результат. Тому гравці нервували. Задовольнився тим, що ізраїльтянам не надали жодного шансу зрівняти рахунок. Єдиний раз серце тьохнуло, коли Шовковський ледь сам не закинув у свої ворота. Але все це забудеться, головне - результат. І він переважує все негативне.
- Матч проходив за порожніх трибун через дискваліфікацію стадіону. На його початку травмувався Ярмоленко. Ці чинники вплинули на якість гри киян?
- Істотно. Ярмоленко - лідер команди. Від нього багато залежить. Упевнений: був би Андрій на полі, і команда виглядала б набагато цікавіше і гостріше.
- Ви сказали про залежність командних дій від Ярмоленка. Це добре чи погано?
- Така ситуація не йде команді на користь. У «Динамо» Андрій - лідер. Але згадаймо стартовий матч «Динамо» у груповому турнірі. Вдома проти португальського «Порту». Ярмоленко отруївся і участі взяти не міг. Проте «Динамо» і без нього за рахунку – 1:2 змогло відігратися. Тоді роль лідера взяв на себе Гармаш, добре зіграв Буяльський. Скрізь є лідери, але подивимося, наприклад, на німецьку «Баварію». Травмовані Рібері та Роббен, Гвардіола може дати відпочити ще ряду гравців основного складу. Наприклад, Мюллеру та Левандовському. Але на грі «Баварії» це майже не позначається. До цього треба прагнути.
- Ярмоленко уже взимку може залишити команду. Чи означатиме це, що «Шахтар» стане однозначним фаворитом чемпіонату України?
- Я не вірю в продаж Ярмоленка. «Динамо» продовжує боротьбу в Лізі чемпіонів і керівництво клубу нізащо не погодиться послабити команду. Та й клуби взимку рідко витрачають шалені суми на гравців. Тому всі розмови щодо такої переваги «Шахтаря» відкидаю. Є інший момент. Мотивація гравця. І тут я спокійний. Його не продали влітку. На якості гри Андрія це не позначилося. Не став корчити з себе ображеного. Грав як професіонал.
- Ключовий матч у Лізі чемпіонів «Динамо» провело у Португалії. Перемогло – 2:0. Результат став для вас несподіваним?
- Дуже. Абсолютно не очікував того, що побачив на «Драгао» (домашній стадіон «Порту». – Прим.). Потрібно було не просто перемагати, а з різницею в два м'ячі. Тоді б «Динамо» не залежало від результату паралельного матчу групи у шостому турі. Кияни відіграли дуже чітко і організовано. Знали - як досягти результату. А суперник вийшов грати на 0:0, а перебудуватися, коли пропустив, не зміг. У Португалії динамівці провели найкращий матч сезону.
- Нинішнє «Динамо» слабше від команди Лобановського?
- А чому ви запитуєте саме про команду Лобановського? Були, наприклад, шістдесяті роки. За часів тренера Віктора Маслова «Динамо» тричі поспіль виграло чемпіонат СРСР. Я проти порівнянь команд різних епох. Як можна порівняти, наприклад, Францію на зламі 20-го та 21-го столітть, коли вона виграла Кубок світу-1998 та Євро-2000, з іспанським «Реалом» другої половини п'ятидесятих? Інший стиль, особливості. З часом збільшуються швидкості і особливо інтенсивність гри. Раніше Платіні давали мало не півхвилини, щоб прийняти м'яч, обробити, озирнутися і передачу-цукерку партнеру. Хто стільки часу дає гравцям зараз? То який сенс порівнювати?
- Гаразд. Нинішній тренер Сергій Ребров очолив команду в квітні 2014-го. Ваша перша реакція на цей хід президента клубу Ігоря Суркіса?
- Повністю підтримував це рішення. Сергій – людина, яка тягнеться до знань, уміє працювати з людьми. Команда здорово додала і в якості гри, і в дисципліні, покращилася атмосфера у роздягальні.
- Хто з гравців «Динамо» найбільше порадував, хто – розчарував?
- Якщо не брати окремі матчі, не було таких. Всі грали в свою силу або краще, ніхто не опускався нижче певного рівня гри. І це теж дуже важливо. Немає людей, які б забули, що таке гра у футбол з приходом Реброва.
- Що не вийшло у його попередника Олега Блохіна?
- Робота в клубі і в збірній - різні речі. Ті мотиваційні нюанси, які проходили у Блохіна в збірній, в клубі втрачали актуальність. Але я, як журналіст, вважав і вважаю: якщо вже тренера призначили всупереч твоїй думці, засунь її глибше і дай людині шанс. Не критикуй після першої, другої, третьої невдачі, підтримай. Тренеру, який приходить по ходу сезону, який не добирав гравців під своє бачення, не готував команду на зборах, удвічі або навіть втричі важче.
Є ще один нюанс. Як і будь-який уболівальник «Динамо» моїх років, любив і чудово пам'ятав Блохіна-футболіста. І навіть з часом довго не міг себе перебороти і продовжував писати, що не все втрачено.
- Чемпіонат України наприкінці 90-х був слабкий, а «Динамо» грало у півфіналі Ліги чемпіонів. Рівень нинішнього турніру впав ще більше, а чемпіон України виходить з групи найсильнішого змагання для клубів. Як це пояснити?
- Перше: фінансова стабільність у «Динамо». 1993-го клуб узяв Григорій Суркіс. З того часу ніхто ніколи не чув про заборгованості перед гравцями, про затримку виплат. Це важливо, коли запрошуєш легіонерів.
Друге. Клубна школа. У 90-х грали Шовковський, Ващук, Федоров, Дмитрулін, Шевченко. Аналогічно – нинішній період. Роблять ставку на українців, додають якісних іноземних гравців. Така методика себе виправдовує.
Євген САВЧУК
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
