Чи буває гірше? Аналіз матчу «Зоря» – «Динамо»

Динамо Київ 4 Листопада, 17:39 2221
Чи буває гірше? Аналіз матчу «Зоря» – «Динамо» | 19-27
Аналіз матчу 15-го туру чемпіонату України "Зоря" - "Динамо"

Роман Сиволап. 1927.kiev.ua

Перед грою. Втрати лідерів чемпіонату дозволяли київському «Динамо» у разі перемоги в Луганську повернутися в чемпіонську гонку. Тому ця зустріч ставала не менш принциповою й відповідальною, ніж матчі, наприклад, із «Металістом». Кияни на тижні не грали матч єврокубків, тому повинні були мати повні баки фізичного та психологічного пального. Щоправда, динамівці втратили одного з лідерів колективу: Андрій Ярмоленко через дискваліфікацію перебуває у вимушеній тижневій відпустці.

Суперник киян – луганська «Зоря» кубковий матч не грала, команда припинила боротьбу на стадії 1/16 фіналу, поступившись краматорському «Авангарду». Головному тренеру луганчан, Юрію Вернидубу, в останній місяць вдалося стабілізувати гру команди. Після вдалого старту в сезоні почалася смуга невдач: чотири поразки в п’яти матчах. По Луганську поповзли чутки про відставку головного тренера. Але команда взяла 7 очок в іграх із «Волинню», «Говерлою» і «Севастополем». Велика поразка від «Шахтаря» нікого не засмутила – завдання відбирати очки в клубу Ахметова поки що не стоїть на порядку денному. Киянам луганчани сподівалися дати бій. Досвід вдалих ігор проти «Динамо» у Юрія Вернидуба вже був: півтора роки тому саме «Зоря» під його керівництвом відібрала два очки в киян і відкрила дорогу до золота представникам Донбасу. Ось і зараз у світлі поразки «Шахтаря» в Луцьку необхідно було виручати «старшого брата»: посперечатися за очки з головним його ворогом. Щоправда, у перемогу луганчан перед грою мало хто вірив: кияни не поступилися «Зорі» в чемпіонатах України лише раз, 21 рік тому. Але Олег Володимирович уже привчив нас до антирекордів.

Склади і формація. Олег Блохін виставив очікуваний склад за звичною схемою 4-2-3-1.

У складі луганчан відбулися деякі зміни порівняно з матчем попереднього туру в Донецьку. Юрій Вернидуб зміцнив опорну зону півзахисту зв’язкою Максим Білий – Олександр Грицай. На вістрі атаки з’явився швидкий Яннік Болі. По флангах розташувалися Даніло і Хомченовський. Ідея наставника «Зорі» була зрозуміла: не поступитися в силовій боротьбі та сподіватися на контратаки. Схема більше відповідала 4-3-2-1.

План на гру. Усім зрозуміло, що очікувати тактичної різноманітності в грі «Динамо» при Блохіну не доводиться. «Динамо» Блохіна, як «Барса» часів Гвардіоли, незалежно від суперника, завжди грає у свою гру, щоправда, з різною ефективністю. Цікаво, хтось у «Динамо» взагалі перед іграми вивчає суперників калібру «Зорі»? Ось і цього разу кияни грали у футбол, що приніс їм результат у матчах із «Туном» та «Іллічівцем», правда, у грі з маріупольцями не без допомоги фарту. Сенс такої гри зводиться до перемоги у фізичній боротьбі. Чому не використовуються інші сильні сторони гравців «Динамо», залишається загадкою. Справа в тому, що різниця у фізичній готовності та антропометричних даних Вернидуба, Шуніча, Грицая, Білого, Даніло і Болі порівняно з футболістами «Динамо» не така велика, як різниця у вмінні грати саме у футбол. Мбокані, Ленс, Беланда, Гусєв, Велозу, Хачеріді, Драгович, Ідейє, Тремулінас, Безус значно перевершують у майстерності Хомченовського, Любеновича, Болі і компанію. При всій повазі до луганчан.

Вернидуб дав завдання перекрити фланги, «зацементувати» центр поля фізично міцними гравцями. Ці заходи були результативними. До речі, сильна флангова гра киян є міфом. Це стає зрозумілим, коли подивитися на статистику використання флангових передач: за перше коло динамівці жодного разу не забили головою, жодного! При цьому не можна сказати, що Мбокані та Ідейє безпорадні на другому поверсі. На мій погляд, серед форвардів чемпіонату України вони – одні з кращих у цьому компоненті. Справа в тому, що замість флангової гри в киян превалює безтолкова біганина і шпурляння м’яча навмання у штрафний майданчик. Якщо правий захисник Даніло Сілва по-іншому грати просто не вміє, то неефективна гра Ярмоленка, Ленса, Гусєва, Тремулінаса і Макаренка викликає подив. Усі ці гравці здатні подавати націлено у штрафний майданчик – зручно для партнерів по команді. Справа тут не тільки в якості передач – важливі також колективні маневри гравців, котрі намагаються завершити атаку ударом. Ефективно завершувати флангові передачі добре вдавалося нинішньому тренеру Сергію Реброву і самому Олегу Блохіну в роки кар’єри гравців, але не вдається їх підопічним зараз. Наставники різні.

Стратегія Вернидуба була проста – чекати на помилку захисту «Динамо». «Зоря» дочекалася свого шансу швидко: на 9-й хвилині Болі зачепився за м’яч, дочекався ривка Даніло і вивів його на побачення з Шовковським. Даніло шансу не змарнував. Кияни продовжували грати за планом А, здається, плану Б у Блохіна взагалі не існує.

Де пресинг? У перших матчах під керівництвом Блохіна футболісти «Динамо» намагалися застосовувати пресинг. Хай ці дії були неідеальними, та жила надія, що з часом кияни зможуть ефективно користуватися цією зброєю. Пройшов час, ситуація із застосуванням пресингу не покращилася. У матчі із «Зорею» колективних дій по відбору м’яча взагалі не було видно. Беланда намагався самотужки створити щось подібне на пресинг у другому таймі, дії інших футболістів також були поодинокі. Ленсу і Дуду, здається, узагалі не розповіли, що таке пресинг. Мбокані відноситься до того типу форвардів, які не нехтують чорновою роботою. Чому немає взаємодії між гравцями? Знову питання до тренерського штабу.

Кутові. Перед грою «Зоря» – «Динамо» переглянув зустріч «Ворскла» – «Металіст». Кожен кутовий у виконанні харків’ян ніс у собі загрозу воротам суперника. Моледо забив після кутового, Девіч і Дієго Соуза мали слушні моменти, щоб це зробити. Не відставали від харків’ян і господарі поля. Відмінний м’яч після стандарту забив Дедечко. Цікаво, скільки років знадобиться Блохіну, щоб Даніло Сілва підключився до розіграшу кутового, як Ксьонз, а Хачеріді скинув м’яч на дальній кут воротарського майданчика, як партнер Дедечко? Це при тому, що гравці, котрі виконують кутові та штрафні у складі «Ворскли» і «Металіста», значно менше котуються в Європі, ніж Беланда, Велозу чи Ленс. Для порівняння: за перше коло кияни не забили жодного м’яча після розіграшу кутового, «Металіст» – сім.

Заміни. Вихід Аруни замість Сидорчука призвів до перебудови схеми гри «Динамо» на 4-1-4-1. Не можна сказати, що нігерієць оживив гру, але «Динамо» стало грати по-іншому. Зменшилася кількість довгих передач. Почали проходити комбінації по центру. Звісно, помилка Шовковського дуже вплинула на команду. Останню двадцятихвилинку «Динамо» догравало на автоматі. У такому контексті втрачається сенс індивідуальної оцінки дій гравців команди.

Можна сказати, що якщо Аруна хоча б щось намагався зробити, то Дуду і Ідейє взагалі розчинилися на полі. Ані бажання, ані майстерності у виконанні бразильця та нігерійця ми не побачили. Можливо, інші гравці, такі як Безус чи Тремулінас, могли навіть у таких умовах принести більше користі команді. Хоча чи існує взагалі гравець, здатний унести думку в гру «Динамо» Блохіна?

Окремо про вихід на поле другого форварда. Після неточного удару Беланди з меж штрафного майданчика на 82-й хвилині зустрічі Блохін дав вказівку Реброву покликати Брауна Ідейє. Це означало, що «Динамо» викидає білий прапор. Уже в цей момент запасні гравці і тренери «Зорі» могли починати радіти перемозі. Справа в тому, що з виходом на поле Ідейє в ролі другого форварда думка в грі киян пропадає взагалі. Замість неї приходять безпорадні верхові закидання на нападників. Грати таким чином, маючи у складі таких гравців, – це злочин проти футболу. Поки що «Динамо» варіант гри з двома нападниками використовує лише в умовах кризової ситуації типу програшу по ходу зустрічі з «Шахтарем», «Металістом» та зараз «Зорею». Ефект завжди був негативний. 1:2 перетворилося на 1:3 від «Шахтаря», 0:1 – на 0:3 від «Металіста». Із «Зорею» ефект був нульовий. То це вже прогрес? Таке враження, що Блохін робить це для журналістів, аби на прес-конференції говорити, що зробив усе можливе. Питання тільки в тому, чому цей варіант ведення гри не випробувати, наприклад, у кубковому матчі з другим складом донецького «Металурга» чи в іншому матчі, де є можливість експериментувати?

Спантеличені погляди Велозу і Ленса. Після заміни Велозу і Ленс про щось розмовляли на лаві запасних. Можливо, це були сторонні розмови, але, судячи зі спантеличених виразів облич, скоріше за все, іноземці, м’яко кажучи, дуже дивувалися манері гри, яку впроваджує в «Динамо» Блохін. Ця манера не дозволяє Ленсу користуватися його швидкісними даними, тому що пасів на хід немає, Велозу не дозволяє віддавати ці паси. Цікаво, кому система Блохіна дозволяє користуватися в повній мірі своїми талантами? Думаю, що сам Олег Володимирович, якби повернувся на поле в якості гравця, часто і довго нарікав би без підбирання слів на безпорадність гри команди.

Висновки. Блохін швидкими темпами б’є всі антирекорди «Динамо»: у матчі із «Зорею» кияни вчетверте програли з різницею у два і більше м’ячі під керівництвом легенди клубу. До цього жодному тренеру не підкорялося таке «досягнення». Уперше команда завершила перше коло на п’ятому місці. Уболівальників цікавить, як оцінить такі «досягнення» президент клубу і яку альтернативу він запропонує. Поки що песимісти по відношенню до «Динамо» праві: гірше буває.