Коли слово бере очільник ФФУ Андрій Павелко, хочеться плакати. Від щастя. Ось воно, «покращення» в дії. Чи то пак «життя по-новому», якщо використовувати риторику передових політичних віянь. Антикорупційні закони пишуться, процес очищення від представників старого режиму на прикладі трошки відстороненого Мажейка йде жваво, діток військових вітає Святий Миколай.
А ще керівник Федерації декларує цивілізований підхід до формування штабу національної збірної. «Ми висловили повну довіру до Михайла Фоменка, - сказав пан Павелко під час присвяченої події прес-конференції. – Причому довіру у формуванні не тільки тренерського штабу, а й, скажімо, адміністративного, оскільки фінальна частина несе велике навантаження на всі підрозділи».
Разом з тим, баталії навколо перепризначення наставника національної команди окутані ореолом таємничості. То тільки публічно пан Павелко створює гарну міну при поганій грі, мотивуючи продовження терміну співпраці з Михайлом Фоменком лише на півроку атмосферою взаємної довіри.
Насправді, за нашою інформацією, ще за два дні до доленосного виконкому, на якому його члени мали визначитися з фігурою, яка тренуватиме команду на Євро-2016, в столичному готелі «Хайят» відбувалася зустріч президента ФФУ з Андрієм Шевченком. Вірогідність призначення Андрія Миколайовича начебто виглядала не такою вже й нереальною. Навіть штаб попередньо був обумовлений. У нього начебто мали увійти Юрій Калитвинцев та Анатолій Дем’яненко.
Втім, в останню мить здоровий ґлузд таки переміг і тренер, який впорався з завданням і успішно пройшов горнило критики фейсбук-спільноти кваліфікації, на своїй посаді залишився. Якими мотивами при прийнятті цього рішення керувалися президент ФФУ та люди, які за ним стоять, сказати складно. Виглядає, що Андрій Васильович, зваживши всі «за» і «проти», не схотів зробити свого кума «збитим льотчиком» вже на зорі тренерської кар’єри. Відставити Фоменка наче й не складно. Значно важче було б виправдовувати невдачу на чемпіонаті Європи з урахуванням підкилимних домовленостей і родинних зв’язків.
Між тим, не все так гладко і з формуванням тренерського й адміністративного штабів збірної. Люди, причетні до команди київського «Динамо», з’явилися серед адміністраторів ще навесні поточного року, тобто, невдовзі після обрання пана Павелка президентом ФФУ. З ініціативи Михайла Івановича чи без неї – невідомо.
Чутки про зміни в тренерському штабі поширювалися ще з осені. З одного боку, в помічники до Михайла Івановича почали приписувати того ж Шевченка. З іншого – когорту тренерів, які працювали з командою впродовж останніх двох років, начебто може покинути Олександр Заваров.
Безпідставними такі розмови не виглядають, адже Шевченкові, якщо керівництво ФФУ справді збирається призначати його наставником збірної після завершення Євро-2016, потрібно пізнавати внутрішню кухню тренерської роботи зі збірною.
Заваров у свою чергу на початку 2013-го до тренерського штабу збірної теж потрапив не стільки з ініціативи Фоменка, скільки будучи креатурою тоді ще бравого керівника усіх інфраструктурно-спортивних проектів Бориса Колесникова. Більше того, Олександр Анатолійович, за інформацією наших джерел, начебто мав усі шанси очолити збірну після того, як з неї у київське «Динамо» втік Олег Блохін. Та стримуючим фактором виявилися два невдало проведених у рамках відбору до Мундіалю-2014 матчі, у яких українці під керівництвом дуету Баль-Заваров зіграли внічию з молдованами та програли чорногорцям. Після того пан Заваров перейшов до когорти помічників.
Інші асистенти – Володимир Онищенко, тренер воротарів Юрій Сивуха та тренер з фізпідготовки Віталій Шпанюк – кандидати, яких утвердили вже з ініціативи самого наставника. Власне, за них Михайло Іванович найперше ратуватиме й зараз. Будучи людиною старого дипломатичного гарту, пан Фоменко в жодному коментарі можливості появи у своєму штабі Шевченка не заперечив і не підтвердив, а чуток про Заварова не коментував.
Разом з тим, маємо звістку про те, що ведуться наразі дискусії й стосовно тренера воротарів. Начебто Михайлові Фоменку нав’язують іншу кандидатуру, а з паном Сивухою радять попрощатися. Михайло Іванович Юрія Петровича відстоює. Але чим завершаться ці баталії, дізнаємося на початку наступного року.
Так чи інакше, почерк у кроків з нав’язуванням потрібних помічників зовсім не новий і пов’язаний не лише із вчинками представників попередньої влади. Нинішнє керівництво ФФУ – нове лише відносно й колись мало змогу формувати тренерський штаб збірної самостійно. Приблизно з серпня 2000-го й по літо 2012-го.
Єдиний виняток з правила трапився на початку 2010-го, коли під тиском громадськості виконком ФФУ обрав наставником національної команди Мирона Маркевича. Тоді всупереч волі тренера йому в помічники вольовим рішенням очільника ФФУ Григорія Суркіса призначили Юрія Калитвинцева. Комфортно себе Мирон Богданович, вислуховуючи з уст очільника Федерації фрази на кшталт «я бажав бачити на чолі збірної Луческу», не почував і подав у відставку трохи більше, ніж через півроку.
Іван Вербицький
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
